Я втомився (-лася) мандрувати. Про що це може свідчити?

Майже 40% молодих американців вважають планування мандрівки одним із найбільш стресових досвідів у житті, свідчать дані дослідження Hotels.com у 2019 році.

На пошук житла та організацію розваг у подорожі опитані в дослідженні витрачають понад 15 годин. Планування перестає приносити їм радість вже після перших 40 хвилин.  

Як результат – у свої відпустки мандрівники їдуть у знайомі місця, обирають вже знайомі готелі, надають перевагу знайомим ресторанам та стравам. 

Кожен третій американець готовий заплатити більше, тільки щоб уникнути планування своєї мандрівки. До речі, раніше ми розповідали про авторські тури – це не так банально, як купити пакетний тур "все включено", але й позбавить вас мук планування. 

Така поведінка у мандрівках називається нетлаґом – втомою і небажанням організовувати наступну подорож.

Хоча мандри і приносять задоволення, будь-яка зміна середовища означає для людини стрес, пояснює клінічна психологиня Наталія Корецька. 

"Це завжди щось таке, до чого людина має підготуватися і пристосуватися. Коли ми подорожуємо, то з одного боку отримуємо багато позитивного досвіду. З іншого – наражаємо свій організм на стрес, бо отримуємо багато різних стимулів та ситуацій, яких не проживаємо у повсякденному житті", – пояснює Наталія. 

Тож, коли людина відчуває, що мандрівка може її втомити – справді найкраще обирати для подорожі вже знайомі місця. 

Втома притуплює бажання людини пізнавати нове у мандрах, досліджувати невідомі місця та розважатися. Натомість людина обирає відпочинок у номері, уникає соціального життя та прагне спокою. 

Зазвичай за втомою у мандрівці стоїть попередній досвід туриста. Втома може свідчити про перезбудження нервової системи, каже Наталія Корецька. У такому випадку варто дати собі відпочити, а коли це не вдасться – звернутися за допомогою. 

Перезбудження може виникнути внаслідок тривалого перепрацювання, іншого стресу, який впливає на людину довгий час. 

Коли людина мандрує, то переносить себе у доволі небезпечні ситуації: в іншій країні можуть бути відмінні умови життя, впродовж мандрівки у будь-який момент може статися щось непередбачуване. Наприклад, рейс можуть затримати чи скасувати, багаж або сам мандрівник може загубитися, чи житло не цілком відповідатиме потребам. 

"Негативний досвід нагадує нам, що потрібно бути обережними, бути більш пильними, ніж у повсякденному житті. Більше вкладати, щоб запобігти негативним обставинам", – пояснює Наталія Корецька. 

Первісну людину складні обставини та стрес вчили пристосовуватися до життя. Завдяки цьому людина розуміла, що є безпечним, а що – ні. Так людська психіка діє і досі. При чому, чим більший стрес-фактор – тим надовше людина його запам'ятає – чим більші проблеми виникли в подорожі, тим важче планувати нову мандрівку. 

Тож негативний досвід справді може стримувати від нових мандрів і це нормально. 

Завадити насолоджуватися подорожжю можуть попередні обставини у житті туриста, каже Наталія Корецька.  

"Може бути таке, що до подорожі стресовий фактор тривалий час впливав на життя людини. Стрес може бути настільки інтенсивним, що просто перенести себе у нові умови – недостатньо. Наприклад, вигорання на роботі. У такому випадку потрібна консультація спеціаліста, іноді лікування медичними засобами", – каже Наталія Корецька. 

Щоб опанувати себе в мандрівці варто скористатися однією із психологічних технік:

• чергувати глибокий вдих та повільний видих 4 - 6 разів; 
• одну руку покласти під пахву іншої, другу – на передпліччя. Глибоко дихати; 
• підвестися, розправити плечі, потягнутися або зробити будь-яку фізичну вправу – зробити будь-яке інтенсивне навантаження; 
• випити теплий напій; 
• відчути фізичний контраст: з'їсти шматок лимона чи вмитися холодною водою; 
• за кольорами веселки відшукати 7 різних предметів; 
• обпертися на спинку стільця чи загорнутись в плед, щоб відчути опору. 

Не варто змушувати себе до чогось, що не приносить вам задоволення в конкретний час, каже Наталія Корецька. Все одно навряд чи вдасться отримати від цього так багато задоволення, як хотілося б. 

Якщо мандрівка вже давно минула, а людина все одно відчуває втому, яку та спричинила – варто звернутися до спеціаліста. 

За словами Наталії тривожними сигналами може бути: 

• якщо те, що вас турбує вже відбулося у мандрівці, але досі не дає вам спокою зараз; 
• або якщо внаслідок мандрівки у вас з'явилися страхи чи постійна тривога; 
• чи якщо ви постійно повертаєтеся думками у мандрівку, при цьому не відчуваючи задоволення. 

Подорож могла стати фінальним акордом стресу, тож ігнорувати свій стан не варто. 

Бажання повертатися у знайомі місця – природне для людини. Вони пов'язані з позитивним досвідом нових відкриттів і слугують для людини безпечним простором. 

Багато людей користуються цим відчуттям. Тому кілька років поспіль їздять у ті ж країни, обирають ті ж готелі, відпочивають на тих же пляжах. Такі місця асоціюються з чимось добрим та приємним, тому часто люди просто прагнуть пережити такі ж переживання, – каже Наталія Корецька

Тож, якщо людина прагне не просто дослідити нові місця, а передусім відпочити – варто мандрувати у знайомі місця. 

Надмір активностей та розваг у подорожі якраз можуть спричинити втому.

Якщо планування розваг забрало не лише багато часу, а й грошей (наприклад, за бронювання місця на екскурсії, попередні оплати вхідних квитків) і втрачати такий шанс не хочеться – варто спробувати "перемкнутися", радить Наталія Корецька. У цьому може допомогти коротка, але інтенсивна прогулянка чи контрастний душ. 

Також варто проговорити свій досвід з близькою людиною і "вивільнити" його. 

"Такі техніки можуть допомогти повернутися у момент "тут і тепер". Варто не перевантажувати себе і не вимагати від себе чогось, що насправді не на часі. Щоб пропрацювати втому потрібен час і тоді бути відкритим до нових відкриттів", – каже Наталія Корецька. 

Навіть якщо на переживання на деякий час не зважати, воно може залишитися і нікуди не пропасти, підкреслює психологиня. Тож важливо дозволити собі прожити всі почуття і відчуття, зокрема і втому. 

У психології є термін "дофамінова залежність", каже Наталія Корецька. Так зазвичай говорять, коли людина має потребу у великій кількості вражень та позитивних стимулів, зокрема й подорожей. 

Дофамін – це гормон, який відповідає за задоволення у нашому організмі. Він виділяється у відповідь на досягнення людини і тому людина  хоче повторювати ці дії знову і знову, щоб знову отримати свою "порцію радості". 

Щоб визначити, коли поведінка щодо поїздок стає неконтрольованою, потрібно опиратися на досвід конкретної людини. 

Є безліч людей, які живуть в постійній мандрівці. При цьому вони не відчувають себе обділеними чи фрустрованими. І є ті, які зовсім не подорожують і теж почуваються добре. Якщо маєте бажання і потребу, чому б її не реалізувати? Часові рамки мандрівки не обмежені, – пояснює Наталія

Головне дбати про свій внутрішній стан, і коли у мандрах стає некомфортно – повертатися додому, каже психологиня. При цьому психологи рекомендують мати один тиждень відпочинку від рутини раз на три місяці. Це дозволить уникнути вигорання у кар'єрі та особистому житті. 

 Варто поставити собі питання: 

• чи мені справді добре в подорожі? 
• чи не втікаю я у подорож від своїх переживань? 
• чи не відсторонююся я так від свого реального життя і проблем?

Якщо людина відчуває, що тікає в мандри від свого життя, проблем – їй потрібна консультація спеціаліста. 

Лише при плануваннях подорожі, при фантазіях про них, людина може вже відчувати багато задоволення. Коли ми уявляємо щось приємне для себе, то для мозку це відчувається так, ніби-то це існує прямо зараз, пояснює Наталія Корецька. 

"Звісно, з неприємними ситуаціями працює так само. Тому, фантазуючи про те, як у подорожі буде цікаво, весело, розслаблено, ми таким чином налаштовуємо себе на добрі переживання, на своєрідну "ціль", яку тепер треба здійснити в реальності. Дуже важливо складати позитивні очікування, які можуть стати доброю психологічною основою до того, щоб їх втілити в реальність", – каже психологиня. 

Варто пам'ятати, що людина не в змозі проконтролювати, чи передбачити усіх подій, які відбувається довкола і можуть впливати на її стан. 

Також варто бути повністю впевненим у тому, що людина у безпеці: має що їсти, має дах над головою, та що б не відбувалось може забезпечити свої базові потреби.

"Велику роль має компаньйон у мандрівці. Найкраще вибирати таких людей, з якими ви почуваєтесь комфортно, а найголовніше – у безпеці. Добре, якщо ви уже маєте певний досвід співпраці з цією людиною і можете покластися на неї", – пояснює Наталія. 

Раніше ми писали про досвід соломандрівників. Клінічна психологиня з Інна Бєлінська пояснила, що такий формат подорожі теж потрібен при певних потребах. У будь-якої людини, навіть в екстраверта, може з’явитися бажання "втекти від реальності та від усіх", зважаючи на втому від роботи чи рутинних справ. У такому випадку соломандрівка – справді конструктивний вихід.

Загалом, подорожі для того, щоб набратись нових вражень, дізнатись те, чого ми не знали раніше, а найголовніше – відпочити.

"І це буде вкрай важко здійснити, коли ми "беремо з собою" в подорож те, від чого хочемо відпочити. Вкрай важливо дозволяти собі не брати участь у робочих процесах, у стресових подіях та у комунікаціях із людьми, які можуть негативно впливати на ваш стан", – каже Наталія Корецька.

Самі лише роздуми про подорожі можуть зробити нас щасливими. Психологи пояснили чому

Як не зіпсувати стосунки на відпочинку: рекомендації психолога