Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Журналістка «О, Море» поспілкувалася із культурними діячами Миколаєва про те, як і чим буде жити ДОФ у 2024 році та спробувала з’ясувати, чому він став найпопулярнішим артпростором міста.
ДОФ: моменти історії
Зведений у 1824 році за наказом командира Чорноморського флоту Олександра Грейга, Будинок флагманів і командирів (саме такою була перша назва) мав стати місцем дозвілля офіцерів-моряків та їхніх сімей. Колись тут проводились бали, світські прийоми, концерти, розміщувалися школи музикантів та співаків, класи для юнкерів, бібліотека. А у 1890 році відбувся почесний прийом на честь 100-річчя Миколаєва.
Фото з презентації проєкту ДОФу
Саме тут для офіцерів читав лекції з історії південних територій України професор Дмитро Багалій. А у 1897 році вперше виконали фрагменти опери «Катерина» Миколи Аркаса.
До 1920-х років будівля була центром тяжіння як військової, так і світської еліти міста. За більшовиків Будинок став рядовим Будинком культури моряків, а під час Другої світової від будівлі залишився лише каркас. Повоєнна реконструкція надала йому дещо зміненого вигляду і нову назву – Будинок офіцерів флоту, – яку використовують і донині. Самі ж містяни називають його просто – ДОФ.
На початку 2000-х будівля ДОФу перебувала у занедбаному стані. Саме в такому критичному стані її передали в міську комунальну власність. Провести капітальний ремонт будівлі було неможливо. Не лише через відсутність коштів, а і через проблеми із землею під будівлею – вона і досі належала Міністерству оборони України.
Коли із початком воєнних дій на сході України кількість військових в Миколаєві збільшилася, Міністерство наполягало на поверненні будівлі. Проте у 2019 році це питання вдалося вирішити на користь міста.
«Кілька років будівля стояла в очікуванні реставрації. Саме війна принесла в неї життя», – розповідає начальник управління культури Миколаївської міської ради Юрій Любаров.
ДОФ-center, 2022: символ спротиву Миколаєва
У 2022 році будівля, яка колись слугувала місцем розваг для офіцерів російського флоту, перетворилася на місце спротиву російській агресії.
25 лютого, на другий день великої війни, Віталій Кім, голова Миколаївської ОВА, заявив: «Ми відкриваємо ДОФ». Він запросив городян розливати коктейлі Молотова. Звідси ж почали координувати зведення блокпостів навколо міста.
«Мені здається, це була найкраща ідея – передати будівлю ДОФу під гуманітарний штаб. Я особисто був там в перші дні війни», – згадує Юрій.
Головним координатором простору став Володимир Алєксєєв, відомий в місті музикант, керівник джаз-оркестру Performance BIG BAND. Він був одним із тих, хто цікавився й активно розвивав ДОФ як культурний осередок ще задовго до повномасштабного вторгнення.
Дуже швидко ДОФ став найбільшим міським осередком для волонтерів та охочих містян допомогти в обороні міста, волонтерським логістичним хабом, куди надходила допомога звідусіль і для всіх.
ДОФ-center, 2023-2024: культурне серце міста
На початку третього року великої війни ДОФ і далі продовжує свою роботу. Але, якщо перший рік – це гуманітарний штаб допомоги, то зараз – найпопулярніший культурний осередок Миколаєва.
Перші спроби перетворити Будинок на культурну локацію почалися ще у 2015 році. «Тоді з власної ініціативи Ганна Шаловінська на території ДОФу організувала «Кінопокази під акацією». Через кілька років Платформа MY ART разом із Агенцією розвитку Миколаєва відновили діяльність ДОФу як арт-простору. Майже щотижня протягом липня-вересня тут проходили кінопокази, лекції, майстер-класи, музичні та поетичні вечори. Містяни неодноразово могли дивитися кіно у супроводі нашого джаз-оркестру», – згадує Володимир. Подібні події проводили в центрі регулярно.
В березні 2023 року Володимир Алєксєєв презентував проєкт майбутнього ДОФу як громадського простору, культурного комплексу та туристичного центру.
Володимир Алєксєєв з міні-моделлю ДОФ
«ДОФ – це велика і мала зали, андеграунд, літній кінотеатр, виставковий центр. Громадський простір в нашому розумінні це: туристичний центр, Музей Спротиву, бібліотека, літературні, музичні, театральні та кіновечори, дитячий простір, художня майстерня та тематичні ресторації, арт-майданчики. І це ще не все», – перераховує Володимир Алєксєєв.
До річниці існування ДОФу як волонтерського центру вирішили провести презентацію проєкту, поєднавши це із виставкою плакатів Юлії Поліщук, відомої в місті художниці. Виставка та презентація стали першою культурною подією в цьому приміщенні за кілька десятиліть.
«Зала була повністю облуплена. Володимир з командою трохи її «підмарафетили», щоб на голову відвідувачів не сипався порох зі стелі, прибрали, вбили цвяхи в стіни. Для живопису така зала не підійшла б. Але для моїх плакатів було в тему, якщо так можна сказати. Оскільки вони про теперішню війну, то такий вигляд зали додавав потрібної атмосфери. Людей було багато, бо це був один із перших культурних заходів після тривалої паузи. Містяни скучили за такими подіями», – ділиться своїми спогадами Юлія.
Юля Поліщук під час підготовки до своєї виставки
Тож, жодного «культура не на часі» для Володимира Алєксєєва бути не могло. Але спочатку потрібно було привести до ладу саму будівлю, яка до того ж відчутно постраждала у 2022 році під час одного з обстрілів.
Частину ремонту волонтери ДОФ власним коштом робили ще у 2022-2023 роках. Замінили труби, зробили вентиляцію. Розчистили малу залу на другому поверсі. Згодом, перемістивши склади, почали приводити до ладу укриття, мінус перший поверх. Вибили зайві стіни та зробили там єдиний простір. Дороблювали стелі, стіни, опалення та електрику.
Будівлю не можна змінювати зовні, бо ДОФ – це історична пам’ятка національного значення. А от всередині, особливо стіни в підвалі, – «новоділ» і не мають історичної цінності.
У вересні 2023 в центрі провели міжкультурний фестиваль, потім відкрили сцену в укритті, де тепер проходять джазові концерти, кінопокази, майстер-класи, художні та фотовиставки.
Святковий концерт на Сцені в укритті. 2 великих джазових оркестри PERFORMANCE BІG BAND та дитячий JAZZ TEEN BAND
«Зараз ДОФ – мультикультурний простір. В ньому є повноцінна сцена 6 на 4, де розміщується два оркестри. Є амфітеатр у шість ярусів. Одночасно в цьому просторі ми можемо розмістити до 400 осіб», – пояснює Володимир Алєксєєв.
Велику популярність у містян мали виставки-інсталяції Сергія Кононенка та Дмитра Скороходова, відомих фотографів Миколаєва.
Сергій Кононенко на власній фотовиставці
Виставка Сергій Кононенка і Дмитра Скороходова «2 роки: Ціна Свободи»
2024 рік у культурній сфері Миколаєва оголосили роком ДОФу. Символу спротиву російській агресії цього року виповнюється 200 років.
«Ще в лютому ми подали великий проєкт на УКФ «ДОФ: перезавантаження». Запланували Культур-Травень. Кілька заходів відбудеться на локаціях ДОФу. Будуть виставки, виступи від наших музичних та художніх шкіл», – пояснює Юрій Любаров. Цього літа у закладі мають відкрити літній майданчик. Будинок був внесений до державної програми «Велика реставрація», проте в умовах війни сподіватися на реставрацію не варто, говорить адміністрація.
ДОФ-center: що далі
Засновники центру наполягають на унікальності ДОФ. Він знаходиться в історичному центрі міста, між двох мостів. Поруч місцевий історичний квартал: Музей суднобудування, гімназія Аркаса, Дикий Сад.
На думку Алєксєєва, одним з можливих варіантів відновлення будівлі та її подальшого існування могло б бути використання ДОФу як адміністративної будівлі спільно з громадським простором, на кшталт Львівської Ратуші чи німецького Бундестагу.
Тому Володимир Алєксєєв зі своєю командою вирішив робити те, що може, тут і зараз, так, як може. А величезним аргументом для цього є «Дякуємо вам за те, що є куди піти» як від самих містян, так і тих, хто знайшов тут нову домівку.
«Головне, ми закриваємо величезну культурну потребу людей в місті. Це місце живе виключно завдяки людям і для людей. І для мене це дуже серйозний аргумент продовжувати робити далі, доки воно буде потрібно», – завершує Володимир Алєксєєв.
