Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Джерело: Time Out.
Нові правила безвізу у Таїланді
Таїланд залишається одним із найпопулярніших туристичних напрямків завдяки культурному та природному розмаїттю. Саме тому нинішнє рішення влади помітно вплине на плани тих, хто звик в'їжджати до країни без зайвих формальностей.
Ще у 2024 році Бангкок робив протилежне — пом'якшував візові правила й розширював список безвізових країн, аби підстьобнути туризм. Галузь критично важлива для економіки: вона забезпечує від 10 до 20% ВВП Таїланду.
Однак цього тижня речниця уряду Рачада Дханадірек визнала, що відкритість має зворотний бік. За її словами, туризм приносить «переваги, зокрема підтримує економіку, але нинішня схема дозволила деяким людям зловживати нею».
Саме боротьба зі зловживаннями і стала головним мотивом змін. Влада хоче зменшити плутанину серед мандрівників і перекрити лазівки в імміграційному законодавстві. Серед проблем, які найбільше турбують Бангкок, називають крадіжки, непристойну поведінку, ведення бізнесу без дозволу та зв'язки з транснаціональними злочинними угрупованнями.
Посилення правил, яке передбачає скасування 60-денного безвізу для 93 країн (включаючи Велику Британію, США, Австралію та 29 країн Шенгенської зони), означає, що тепер лише 54 країни отримають 30-денний безвіз.
Певна гнучкість усе ж залишиться. Як повідомив агентству Agence France-Presse інший представник уряду, туристи зможуть один раз продовжити візу, звернувшись до імміграційного офісу. Втім, остаточне рішення про продовження ухвалюватиме особисто офіцер імміграційної служби.
А що туристи? На кого вплинуть зміни?
Для більшості туристів це мало що змінює. Урядові дані показують, що близько 90% відвідувачів все одно залишають країну протягом 30 днів, а середня тривалість поїздки становить приблизно 15 днів. Двотижневі переміщення між барами на даху Ко Тао та Бангкока або відвідуванням кафе та храмів Чіангмая все ще комфортно вписуються в ліміт.
Люди, які це справді помітять, — це постійні туристи, які тихо побудували життя навколо поступового безвізового режиму. Віддалені працівники, напівпостійні мешканці та, чесно кажучи, чимало людей, які ніколи не були повністю туристами в юридичному сенсі.
