Жінка на судні до біди? З цим точно не погодиться Юнонія Хусейн, яка має 7 років досвіду роботи у морі на посаді помічника капітана. Як це – жінці працювати на торговому судні, з якими труднощами і стереотипами доводиться стикатися та як у підсумку досягнути бажаного?

Редакція "О, Море" розповідає про тонкощі роботи на судні, складні умови праці та гідну оплату. Як доводиться жінкам, які працюють у морі, що про це думаю колеги та партнери по життю?

8 березня вже скоро. Редакція "О, Море" готує до цього дня не щось банальне і цукеркове, а серію текстів, які розповідають про жінок з "чоловічими" професіями. Наші героїні поділилися – як отримати роботу мрії, які труднощі можуть спіткати на шляху та як боротися зі стереотипами і не здаватися. Розпочали серію текстів ми з історії жінки, яка мріє стати пілотом. Її продовжила жінка, яка в захопленні від спортивної риболовлі.

Як Юнонія потрапила на роботу на судні

Юнонія отримала червоний диплом з відзнакою магістра судноводіння у Національному університеті "Одеська морська академія". Ще під час навчання проходила практику у німецькій компанії E.R.Schiffahrt.

Після закінчення бакалаврату, на п'ятому курсі навчання пішла в рейс третім помічником капітана, розпочавши таким чином офіцерську кар'єру. За час роботи отримала звання старшого помічника капітана.

Загалом у море ходила понад 7 років. Зараз працює "на березі", в морській адміністрації України.

"Вся моя сім'я пов'язана з морем – батьки, сестра, чоловік сестри, мій чоловік. Я з дитинства мріяла стати капітаном. Тоді всі сміялися, що жінок-капітанів немає, хоча це була неправда, і що "дівчат туди не беруть". Батьки були дуже проти, щоб я вступила на морську спеціальність. Тому що вони самі працювали в цій галузі та розуміли, що ці гроші дуже важко заробляються. Але я вступила, на бюджет. І вони підтримали", – розповіла Юнонія.

Далі пряма мова героїні.

Навчання серед хлопців

Під час навчання я була старшиною роти, керувала сотнею чоловіків, що до неї входили. Після першого курсу пішла на першу плавальну практику, на суднах української компанії "Укрферрі".

З другого курсу почала працювати в "Альфа навігейшн" на судні німецького судовласника.

Наші викладачі в академії не оцінювали курсантів за гендерною ознакою. Лише за рівнем знань. Тому будь-якої дискримінації за ознакою статі ніколи не було

У нас було лише дві дівчини серед 170 хлопців, це дві роти. І було однакове ставлення і до хлопців, і до дівчат. Не було жодного цькування чи дискримінації. Але й ніяких поблажок теж не було.

Стосовно ставлення з боку однокурсників – напевно, це залежить від самої дівчини. Якщо у тебе сильний характер, ти за природою лідер і можеш відстояти свою позицію – до тебе ставитимуться відповідно. Принаймні так було в мене. Доводилося відстоювати.

Під час роботи у німецькій компанії зі мною працювали німкені, полячки. У них дівчат було значно більше, ніж у нас. Їхні крюінгові компанії (фірми, які займаються підбором екіпажу з урахуванням угоди з адміністрацією судна чи групою судновласників – ред.) охочіше брали жінок.

морячкаСеред іноземок більше жінок у професіїАвтор: Архів героїні

Як жінці знайти роботу на судні

Піти на практику, під прапор німецької компанії – було дуже складно. Це було 9 років тому.

Спершу для себе визначила список компаній, де хотіла б працювати. І на першу практику влаштовувалася через крюінгову компанію.

Тоді мені банально двері не відчиняли, у кого був кодовий замок та камера. Говорили – ми жінок працювати не беремо. Я дзвонила їм телефоном, там починали сміятися, говорили "ні, ви нікому не треба"

Що я робила, щоб досягти свого – завзятість і праця. Коли перед тобою зачиняють двері, ти стукаєш у них стільки разів, поки не відчинять. Тому вперто посилала їм своє резюме, приходила до них кілька разів, здавала тести, співбесіди. Вони не могли викреслити мене за розумовою ознакою, тому що у мене всі тести були ідеально здані. Тому я брала завзятістю. Постійно нагадувала про себе.

Натомість зараз крюїнги беруть дівчат охоче. Навіть більше. Я вже рік як прийшла з останнього рейсу, і мені постійно дзвонять та приходять заявки, що я їм потрібна як фахівець. Сьогодні жінки дуже потрібні. А тоді над цим сміялися більшість українських компаній.

Як виглядає робота

Стосовно обов'язків на роботі, у торговому флоті, залежно від посади, у тебе змінюються обов'язки. Кожен помічник має свою зону відповідальності:

  • третій помічник – відповідає за безпеку,
  • другий помічник – за навігацію і за медицину,
  • старший помічник – відповідає за вантажні операції, що вантажать і як, плюс за все інше.

Щоб стати капітаном судна – ти маєш пройти весь шлях. Це як хочеш стати генералом – треба почати з лейтенанта. Тут те саме. Ти нічого не "перестрибнеш".

Я пройшла всі ці посади, по черзі.

морячкаКоли Юнонія шукала першу роботу в морі – з неї сміялисяАвтор: Архів героїні

Скільки заробляють жінки-старпоми

На грошах та зарплаті ставлення до жінок у морі не відбивається.

Зарплати у всіх вони однакові. Ми працюємо за контрактом, сума в якому не залежить від твоєї статі ніяк

Розмір зарплати залежить від типу судна, на якому працюєш. Але в середньому третій помічник капітана отримує від 3 тисяч доларів на місяць (близько 85 тисяч гривень за нинішнім курсом, – ред.)

Рівень зарплат однаковий для всіх, українців та неукраїнців. Україна не має свого торговельного флоту. Ми всі працюємо на іноземні компанії, або за посередництвом українських компаній, або безпосередньо.

морячкаПомічник капітана отримує від 3 000 доларівАвтор: Архів героїні

Ставлення до жінки у морі

Від жінок чекають набагато більше, ніж чоловіків.

Жінці, щоб узагалі виправдати своє перебування в морі, треба вміти в рази більше, ніж чоловікові

Якщо чоловік оступиться в якомусь моменті, скажуть – "ну, буває, трапляється". А якщо жінка помилиться, то їй розповідатимуть, що вона "баба", що її місце "на кухні, борщі варити".

Тому жінка повинна бути ерудованіша, у неї має бути краща освіта, більше навичок. Щоб бути просто нарівні з чоловіком, який буде нижче за неї рівнем. Права на помилку просто нема.

Жінці у морських професіях морально важче працювати, ніж чоловікові, не кажучи про фізичну сторону. Морально тяжко, особливо в перші рази. Щоразу, як ти йдеш у рейс, люди, з якими ти раніше ніколи не працювала, ставляться до тебе упереджено, гадають, що ти чисто фізично не зможеш. І тобі треба місяць, щоб довести їм усім, що ти хороший фахівець, що ти краща, ніж багато інших.

Жінки зі слабкою психікою у морі працювати просто не зможуть. Вони роблять один контракт, це 4-6 місяців, розуміють, що це таке, і зав'язують із цією справою назавжди.

Море – це місце, де крім того, що на тебе є соціальний та психологічний тиск, ти перебуваєш у замкнутому просторі, з тими самими людьми.

Плюс – на тебе постійний психологічний тиск через гендерну ознаку, в твоїх уміннях сумніваються. Але головне – на цьому не зациклюватися, далі виконувати свою роботу та йти до своєї мети

Жінок-капітанів знаю трьох. А на посадах помічників – десь 20. Але вони не всі українки. Українську капітанку знаю лише одну, і вона була капітаном на судах типу річка-море.

Впевнена, що жінка може стати капітаном, дорогу здолає той, хто йде. Але зазвичай до цієї посади приходиш до якогось віку. А тим часом море і сім'я – це взаємовиключні речі. У всіх у нас є чоловіки, але вони не раді тому, що дружини ходять у море. До того ж море дуже б'є по здоров'ю, особливо по жіночому.

морячкаЖінки змушені доводити компетентністьАвтор: Архів героїні

Недоліки та переваги роботи у морській професії

У морі, у рейсі, проводиш від 4 до 6 місяців. Там вахтовий спосіб роботи. Чотири години стоїмо вахту, вісім годин – відпочиваємо. І знову – чотири вахти, вісім – відпочиваємо. Це коли у морі. У порту стоїмо вахту шість через шість годин.

Перерва між рейсами різна, це сама вибираєш. Може бути два місяці, а може й чотири.

Також у нас є овертайм, понаднормові, коли приходимо в порти і вантажні операції можуть бути не в наші години роботи. Тому ми будемо працювати понад 4 або й 6 годин.

У нас є спеціальні програми, які контролюють скільки ми працюємо, але часто ми перепрацьовуємо. І від цього нікуди не дінешся. Це додатково не оплачується, але враховано у контракті.

Сім'я та діти погано поєднуються з морем. Я одружена, дітей поки що не маємо. Але знаю, що море дуже впливає на особисті стосунки

Ти перебуваєш у замкнутому просторі з 20 іншими чоловіками. І жодному чоловікові, навіть якщо він теж не вдома, а в морі, важко прийняти, що дружина теж це все робить, і їй це ще й подобається. Ну, і дітям – звісно, мама потрібна поряд.

У розпал пандемії доводилося довго не бачитися. З ковідними обмеженнями – на берег не випускали взагалі. І ми сиділи на судні безвилазно.

У морі дуже гартується характер. Якщо ти командуєш чоловіками в рейсі, то вдома важко "перевзутися" з керівника на дружину.

І мій чоловік дуже радий, що я рік як прийшла з рейсу і більше туди, як він сподівається, не піду. Довелося покинути роботу безпосередньо в морі через травму. Лікарі не рекомендували навантажень, а на судні доводиться бути на ногах мінімум по 8 годин.

Не подобалася мені тривалість контрактів. Ти від 4 до 6 місяців перебуваєш в ізоляції.

Інтернет обмежений, не безлімітний. Його кількість залежить від компанії, яка надає послугу. У нас було безкоштовно 400 Мб на місяць.

Харчування дуже залежить від капітана. Є хороші, які не заощаджують на екіпажі, замовляють гарну їжу. А є які заощаджують, і ти їси курку та рис по колу.

Але при цьому мені дуже багато що подобається в морській роботі. Мені подобалася моя зарплата. Це велика сума, яку я чесно заробляла, без крадіжок і обману.

Це цікава робота, не рутинна. Завжди є різноманітність. Ти не стаєш офісним планктоном. Ця робота спрямована на результат. Ти працюєш, щоб все було добре, безпечно. Від тебе залежить життя людей, які сплять, коли ти на вахті. Це відповідальна робота, яка дозволяє пишатися нею.

Виходячи в море – отримуєш можливість побачити світ. Зазвичай коли опиняєшся на березі – маєш від 6 до 8 годин на "дослідження" та туризм.

За сім років я побачила майже весь світ, крім Австралії та Латинської Америки. Була в Азії: Японії, Гонконгу, Шанхаї, Сингапурі. Бачила всю Європу. Бачила Штати з двох сторін – з Атлантики та Тихого океану. Бачила Африку

Звичайно, це не те саме, що бути туристом пакетного туру. Але часом навіть цікавіше. Тому що маєш можливість потрапити туди, куди "звичайному" туристу дістатися складно. Я була в таких місцях, які не включені у список звичайних туристичних – наприклад, у Намібії, в пустелі, де знімали "Мумію" та "Божевільного Макса".

морячкаЗа 7 років плавань Юнонія встигла побачити майже увесь світАвтор: Архів героїні

Щоб зрозуміти, чи підійде іншим жінкам море – я радила б якомога раніше йти на практику. Щоб усвідомити і побачити, чи зможеш це робити. І щоб залишалася можливість змінити професію.

Але якщо подобається і бачиш себе у морській роботі – ніколи і нікого не слухай, не здавайся, впевнено йди до своєї мети.

Навчання у басейні, зарплата у 1000 доларів та секс пасажирів у туалеті. Як це працювати стюардесою?
Пістолети в багажі, п’яні розбірки біля ґейту та валіза, що вібрує. Як це працювати в аеропорту?