Про всі нюанси навчання і роботи бортпровідником, зарплати і спекотні ситуації редакції "О, Море" розповіла бортпровідниця із понад десятирічним стажем Руслана.
Її історією ми продовжуємо цикл "Авіапрофесії", в якому розкриваємо дивовижний світ авіації зсередини. У першому тексті ми розповіли про особливості роботи пілота літака. Тепер черга тих, хто піклується про нас на борту та робить усе, аби у пасажирів були якнайкращі враження від польоту.
- Про героїню
- Яка освіта потрібна, щоб стати бортпровідником (-цею)
- Як отримати роботу
- Скільки заробляють стюарди (-еси)
- Як це працювати бортпровідником (-цею)
- Чи люблять стюарди (-еси) мандрувати
- Переваги й недоліки роботи
- Стереотипи: підтверджуємо або спростовуємо
Як Руслана стала бортпровідницею
Маленька дитяча мрія про польоти на літаку переважила навіть можливість організовувати виставки митців масштабу Едґара Деґа, а також сподівання спробувати себе фотографинею на круїзному лайнері. Ось вже майже 11 років із невеликою перервою колишня культорологиня Руслана працює бортпровідницею.
За цей час встигла попрацювати у багатьох українських авіакомпаніях: від Аеросвіту і МАУ, до Авіаліній Харкова та Windrose. Наразі здебільшого літає чартерними рейсами.
Далі – пряма мова героїні.
Яка освіта потрібна, щоб стати бортпровідником (-цею), та скільки років потрібно вчитися на стюардесу
Податися на вакансію бортпровідника може будь-хто охочий. Для цього потрібно мати повну вищу освіту або незакінчену вищу, тобто паралельно вчитися на заочному. При цьому, освіта може бути будь-яка. Вступити до вишу суто на спеціальність "бортпровідник" неможливо. Такої просто немає, на відміну від радянських часів, коли навіть функціонували так звані школи навчання стюардес – щось на кшталт технікумів, де потрібно було вчитися кілька років.
Бортпровідник навчання
Наразі для здобуття фаху достатньо десь трьох місяців. Для людей без досвіду авіакомпанії організовують первинну підготовку. Вона розділена приблизно навпіл – перші півтора місяці навчають теорії, а решту часу приділяють практиці.
Є варіант пройти це навчання ще до подачі вакансії. Чула про курси стюардес, навіть бачила знайомі обличчя серед викладачів. Якщо це допоможе вам почуватися більш впевненим у своїх силах – чому б і ні? Та все одно доведеться навчатись ще безпосередньо при обраній авіакомпанії.
Примітка редакції: Такий навчальний центр є, наприклад, при МАУ. Вони видають слухачам сертифікати по завершенні курсу бортпровідника, але не гарантують працевлаштування у своїй компанії.
Щодо теорії, зараз її можуть проводити як в офлайн, так і в онлайн-форматі. Окремі дисципліни викладають безпосередньо інструктори авіакомпанії, наприклад, "Специфіку сервісу". Вона всюди різна, також інструктори організовують візит на літак авіакомпанії.
Бортпровідників навчають, зокрема, у літаку
Крім того, є багато загальних обов’язкових дисциплін: "Англійська мова", "Спілкування у колективі", "Психологія", "Відносини з клієнтами (CRM)", "Основи первинної допомоги", Перенавчання на тип літака, "Аварійне обладнання", "Порядок дій у надзвичайних ситуаціях", а також інші міжнародні норми – "Авіабезпека", "Небезпечні вантажі".
Якщо в авіакомпанії є власний навчальний центр, ці дисципліни прочитають там. В інших випадках відправлять до спеціальних навчальних центрів.
У таких центрах бортпровідник із досвідом може перевчитися на інший тип літака. Тут також підтверджують кваліфікацію з "Авіабезпеки" – це потрібно робити кожні декілька років.
У цих же центрах проводять спеціалізовані практичні курси. Наприклад, на Видубичах у Києві є тренувальна база, де ми відпрацьовуємо порядок дій ліквідації займання на борту. Там є кабіна, в якій імітують пожежу, причому, ніколи не знаєш, де саме запалає.
У Борисполі відпрацьовуємо порядок дій в аварійних ситуаціях – команди та евакуація, стрибки з трапів – вони різні на кожному типі літака. Є тренування у басейні, де ми відтворюємо порядок дій у разі посадки на воду.
Далі – практика. Якщо людина без досвіду, то для отримання допуску до самостійних польотів, спершу мусить відлітати 30 годин, або ж 9 рейсів (туди-назад) із інструктором. Він може щось підказати, відповісти на запитання, скорегувати, але весь функціонал бортпровідника потрібно виконувати саме стажеру. Наліт при цьому ще не нараховується, натомість стажер гарантовано отримує добові.
Руслана на роботі
Як стати стюардесою та отримати роботу
Ще до навчання кандидата відправляють на медичну комісію. Лікарі мають підтвердити, що здоров’я дозволяє витримати постійні польоти. Цей етап проходять не всі, колись в одну з компаній брали дівчину, вона пройшла співбесіду, навіть кількох лікарів, і лише терапевт помітила, що в неї немає пальця. А це вже непридатність.
Якщо ж медкомісія минула без зауважень, відділ кадрів авіакомпанії запрошує до офісу. Там уже підписується договір і повідомляється про дату початку навчання – або повної первинної підготовки, або часткової для досвідчених бортпровідників.
Зазвичай курси відбуваються у Києві, вони завжди платні. У більшості випадків ці витрати бере на себе компанія. Але у деяких компаній в договорі прописується вирахування вартості навчання з перших зарплат працівника, або ж вимога компенсації певної суми за навчання у разі розірвання трудового договору у найближчі кілька років. Наскільки мені відомо, навчання може коштувати від 10 до 25-30 тисяч гривень.
Навіть за наявності досвіду роботи, працювати в закордонній авіакомпанії українським бортпровідникам не завжди вийде.
Із європейськими компаніями взагалі замкнене коло – міжнародну ліцензію можна отримати лише після працевлаштування в іноземній компанії, але влаштуватися без ліцензії туди неможливо. Один із варіантів потрапити на роботу в закордонну компанію – коли іноземні авіалінії відкривають свої бази в Україні, набирають персонал з українців і, відповідно, забезпечують міжнародними ліцензіями.
Кілька моїх знайомих отримали таку під час роботи у Wizz Air, тепер працюють за кордоном – у Польщі та Угорщині. Також охоче набирають бортпровідників компанії зі сходу – такі як Emirates, Qatar та інші. При цьому вони розглядають кандидатури і людей з досвідом і взагалі новачків, надаючи власну ліцензію.
Руслана з колегою
До 2020 року пропозиції було дуже багато, потім у 2020 після початку пандемії, звісно, пішли скорочення, а у 2021 знову набирали людей. На ринку зараз багато працівників із досвідом, що є перевагою для авіакомпаній. Але вже цьогоріч, я впевнена, знову братимуть працівників на первинну підготовку.
Скільки заробляють стюарди (-еси)
Варто розуміти, що бортпровідник – це робота точно не про стабільність. Компанії можуть збанкрутувати або навіть змінити умови праці. Таке трапляється достатньо часто.
Нестабільність простежується і в питанні зарплат. Середня річна у нашій професії – орієнтовно 1 000 доларів (близько 28 тисяч гривень), але усе залежить від сезону та додаткових надходжень: нальоту, добових. Хоча у деяких компаніях перші півроку роботи наліт взагалі не нараховується, відповідно новачки отримують менше за колег.
Інколи зарплату буває навіть важко порахувати, бо свої гроші ми отримуємо не двома платежами на місяць, а десь чотирма. Окремо наліт приходить, окремо ставка, окремо добові за першу половину місяця, окремо – за другу.
Примітка від редакції: "О, Море" додатково дослідило питання залежності зарплат бортпровідників від сезону. За нашою інформацією, у період літньої навігації заробітки насправді можуть сягати 40 тисяч гривень, а у певні місяці навіть 50 тисяч.
Утім взимку, коли менше рейсів і менше робоче навантаження, зарплата може складати лише 15-20 тисяч гривень. Такі коливання у підсумку і зумовлюють середній річний показник приблизно у 28 тисяч гривень.
Новачки отримують менше
Тож, із зарплатою усе і добре, і дивно водночас. Ще й тому, що у разі лікарняних чи відпустки, отримуєш ставку + лікарняні чи відпускні виплати, які прив’язані до ставки. Ось тоді сума виходить зовсім невеликою, бо наша основна стаття доходів – це добові за час перебування за кордоном. Вони не оподатковуються так, як ставка і наліт. Тож і пенсії великої в майбутньому очікувати не варто.
Примітка від редакції: за даними ресурсів The Point та Skyjob, добові бортпровідників відрізняються, залежно від країни, в яку летиш. У середньому, в українських компаніях сума за добу становить 40-50 доларів (1 100 – 1 400 гривень).
В іноземних авіакомпаніях зарплати вищі. У топових, штибу Emirates, бортпровідники отримують 3 тисячі доларів (приблизно 80 тисяч гривень), що у 2-3 рази вище, ніж у нас. Але і ціни в ОАЕ непорівнянні з нашими.
Кар’єрне зростання та графік роботи
В ієрархії бортпровідників в принципі є три сходинки:
- Усі починають як лінійні, рядові бортпровідники – вони безпосередньо обслуговують пасажирів під час польоту.
- Далі на борту обов’язково має бути старший бортпровідник. Він відповідає за весь екіпаж, розподіляє обов’язки та завдання, а також виконує функцію комунікатора між пілотами, салоном і бортпровідниками. Тобто, якщо щось сталося – задимлення, пасажиру стало погано, бійка якась – рядові бортпровідники доповідають старшому. А він повідомляє кабіні, регулює процес вирішення проблеми. Такий собі кризовий менеджер. До того ж, у разі якогось інциденту в салоні літака, усі паперові звіти потім також на старшому бортпровіднику.
- Найвищим щаблем вважаються інструктори. Вони дають завдання, перевіряють, контролюють новачків під час стажування. Інструктори також займаються методичною роботою, розробкою рекомендацій для роботи на борту. Інколи вони можуть і літати, якщо бортпровідників бракує, а рейсів і пасажирів багато.
Графік роботи у нас складний. Наприклад, у чартерних компаніях часто доводиться працювати вночі, і це, безумовно, неприродно й незвично. Плюс, є правило для дальніх польотів: якщо ти літав на схід, то ти одразу не можеш полетіти на захід, щоб не з’їхати з глузду від джетлагу (зміни часових поясів). Тому після дальніх рейсів мають бути кілька днів відпочинку. Після коротких польотів, таких як Туреччина чи Єгипет, зазвичай доба відпочинку, але буває по-різному. Все регулює відділ планування + ми також маємо самостійно слідкувати за дотриманням графіків роботи й відпочинку.
Чи люблять стюарди (-еси) мандрувати
Мандрувати інколи вдається під час роботи. Найчастіше ми літаємо рейсом туди-назад без зупинок, але все залежить від дальності пункту призначення, від базування авіакомпанії, від розкладу. Зараз ми залітаємо влітку в Туреччину чи Єгипет у відрядження, і звідти виконуємо рейси.
Іноді вдається відпочити під час роботи
Буває й так, що ти летиш одним тривалим рейсом, приміром в Домініканську Республіку чи Таїланд. А там зупинка декілька днів, а то й більше, і лише потім повернення до України. Максимальна зупинка між польотами за кордоном у мене була десь 10 днів. А буває і навпаки, що ти летиш 12 годин в один бік, а відпочинок між рейсами усього 19 годин. Тому майже весь час ти спиш. Це дуже велике навантаження.
Найпам’ятніше для мене було в "Аеросвіті", коли я літала в Таїланд щомісяця, інколи двічі на місяць. Почуваєш себе вже не туристом, а наче додому повертаєшся. Влітку була не така велика частота, тому щоразу мали кілька вільних днів.
Останнє відрядження в "Аеросвіті" було до Торонто майже на тиждень – мій перший, та поки що останній раз у Канаді. Звісно, їздили на водоспади, в парк атракціонів, а музеї які! Канада справила враження дуже приємної і комфортної країни, а отже ця подорож запам’яталася назавжди.
Відпочинок у відрядженні зазвичай має такий вигляд: живеш у готелі, отримуєш добові, але маєш виконувати певні правила:
- не можна переїжджати в іншу країну,
- не можна далеко їхати від місця базування,
- обов’язково бути на зв’язку,
- повідомляти командиру та старшому бортпровіднику про свої переміщення,
- жодного екстремального спорту.
Ці дні відпочинку зазвичай вважаються робочими днями, але за згодою можуть поставити закордонний вихідний. Раніше в нас було так, але з нового року починають діяти нові європейські норми, можливо, там будуть якісь зміни у цьому плані.
Зазвичай вихідні дні за кордоном вважаються робочими
Авіакомпанії, в яких є регулярні рейси, раз на рік можуть давати безкоштовні квитки для працівника і значні знижки для найближчих родичів (батьки, брат/сестра, діти, чоловік/дружина).
А ще є можливість скільки завгодно разів на рік літати в режимі stand-by, (якщо на рейсі є вільні місця, а в тебе підтверджені вихідні). Однак це більше стосується авіакомпаній з регулярними перевезеннями, в авіакомпаніях, які літають чартерними рейсами, таких заохочень немає.
У ролі пасажирки мені незвично, якщо летіти тими авіалініями, де сама працюю. Бо ж звикаєш бачити свій літак у робочому режимі. А от, якщо це інший авіаперевізник, проблем взагалі жодних.
Переваги й недоліки роботи
У своїй роботі я насправді найбільше кайфую від подорожей, від спілкування з пасажирами та від своїх колег. Дуже приємно знайти класних цікавих людей. Але втомлюють мене ті самі речі. Навіть інколи перебування за кордоном, бо я нещодавно повернулася з двох відряджень поспіль і дуже скучила за домом, навіть пейзажі Єгипту вже не надихали.
З особистим життям буває непросто, якщо живеш з коханою людиною. А якщо ще є діти, то й поготів. Деякі мої колеги кажуть після нічних рейсів: "О, посплю дві години, бо потім малі прокинуться". Але коли ти довго працюєш, то вже не розумієш, як може бути інакше. Це вже така професійна деформація.
Надихають мандри і спілкування
На роботі з людьми зупинюся окремо, бо попри те, що мені це подобається, – це справді складно. Пасажирів дуже багато, вони всі різні і здебільшого перебувають у стані стресу.
Зазвичай людина не спала, пройшла реєстрацію – стояла в черзі, пройшла безпеку – стояла в черзі, пройшла паспортний контроль – стояла в черзі, потім черга біля гейту. На борту пасажири жодним чином не контролюють ситуацію – і це також певний стрес. А його кожен переживає по-різному, інколи трапляються проблеми. Особливо, на тривалих рейсах, коли пасажири втомлюються значно сильніше. Але більшість польотів усе ж спокійні.
Тому любов до людей – обов’язкова риса для бортпровідників. Ще дуже важливо залишатися оптимістом, бо є ситуації в яких доводиться підбадьорювати самого себе. А третя риса – стресостійкість, щоб не приймати усе на власний рахунок, вирішувати всі проблеми на борту з холодною головою.
Стереотипи: підтверджуємо або спростовуємо
Навколо професії існує чимало стереотипів. Ми зібрали кілька найпопулярніших і попросили Руслану їх прокоментувати.
- Усі стюарди і стюардеси мають блискучу зовнішність
Бортпровідники справді мають дотримуватися стандартів за зростом, віком та вагою. Хоча, залежно від країн є відмінності.
Приміром щодо віку: в Україні люблять молодих, на первинну підготовку раніше брали до 27 років максимум, досвідчених стюардів ще розглядають ще років до 40, але віковий поріг кожна компанія визначає самостійно. А в Європі чи США працювати бортпровідником йдуть вже ледь не пенсіонери, наприкінці своєї кар’єри.
Стюардеса вимоги
Вага – в ідеалі за формулою "зріст мінус 110", але також є нюанси. Найжорсткіші вимоги колись були щодо зросту – не менше ніж 165 см. Це продиктовано необхідністю діставати до полиць, бо на деяких бортах низеньким навіть підбори не допоможуть. Що цікаво, мене колись взяли на роботу зі зростом 166 см, але зараз я вже далеко не найнижча серед усіх. Тому ці норми також трошки змінюються.
До зовнішності справді є певні вимоги
- Пасажири постійно залицяються
Зараз такого немає. Але більш досвідчені бортпровідниці розповідали, що колись відбою не було від залицянь! Ось тоді постійно просили номери телефонів, ледь не на кожному рейсі. Зараз таке не трапляється, максимум компліменти чи спроби зав’язати розмову, але без серйозного залицяння чи дотиків.
- На борту часто стаються курйозні ситуації
Був якось рейс з Києва до Шарм-ель-Шейху, а потім звідти в Одесу. І я тоді була якась втомлена, чогось подумала: "А от би одразу в Одесу". І моє "бажання" здійснилося напрочуд швидко, бо за 30-40 хвилин після зльоту головний бортпровідник викликав нас на кухню і сказав, що на борту бомба!
Ігнорувати такі повідомлення не можна, якими би вони підозріло "фейковими" не були. Пасажирам ми не казали, аби уникнути паніки. Просто повідомили, що буде вимушена посадка. Ми приземлилися, нас завезли на дальню смугу, оточили периметр, було багато пожежних, вже тоді пасажири почали здогадуватися. Звісно, усе обійшлося, бо бомби не було, але рейс затримали дуже надовго.
Уся ця історія не така стресова, як інколи ставлення людей один до одного. Це щоразу зачіпає мене найбільше. Коли чоловік кричить на дружину через якісь дрібниці, коли мати лупцює дитину або ж навпаки взагалі не зважає на маля під час рейсу і це дошкуляє людям поряд, коли пасажири сваряться через опущені спинки та місця на полицях. І ти намагаєшся вирішувати ці питання як арбітр, натомість чуєш: "ця тварина позаду взагалі мене не хвилює, я поводитимусь як захочу, це моє право". Доводиться вмикати всю свою дипломатичність, зазначати, що жодних тварин на борту не реєстрували, тож будьте чемними, будь ласка.
- Пасажири займаються сексом у туалеті
На моїй пам’яті таке траплялося кілька разів, зазвичай вночі на дальніх рейсах. Я ніколи не чула ані криків, ані чогось подібного, але коли такі пасажири виходять вдвох, то все зрозуміло і так.
Звісно, ми не здаємо в поліцію за таке (сміється). Просто незрозуміло, для чого це потрібно, це ж вбиральня, там як мінімум дуже незручно.
Нещодавні оновлення
17.01.2024: Переглянули статтю, внесли необхідні корективи. Інформація досі актуальна.