Пілот літака – робота мрії? Безліч хлопчиків і дівчаток з дитинства марять польотами в небі. Щоб стати пілотом доведеться докласти багато зусиль та витратити купу грошей. Натомість отримаєте цікаву, відповідальну і високооплачувану роботу. Де отримати ліцензію, чим вразити авіакомпанії на співбесіді, на яку зарплату очікувати та які недоліки ховаються за блискучим іміджем професії пілота? 

Редакція "О, Море" поспілкувалася з пілотом із майже десятирічним стажем Юрієм Губрієм про усі тонкощі роботи, переваги та недоліки професії, а також перевірили, наскільки правдиві наші уявлення про роботу в авіації.

Ця розповідь – перша з циклу "Авіапрофесії", де ми розповімо вам про тих, хто роблять наші польоти безпечними та комфортними. Тож, пристебніть свої паски і приготуйтеся побачити дивовижний світ авіації зсередини. Наше повітряне судно злітає.

Як Юрій став пілотом

Юрій Губрій – приклад класичної історії становлення пілота. Як і в багатьох колег, його захоплення штурвалом літака передалося від батьків – тато був професійним пілотом, мама також працювала у службі перевезень. З дитинства Юрій, розуміючи усі нюанси справи, зробив свій життєвий вибір і рухався до мети.

Навчався у Льотній академії Національного авіаційному університету у Кропивницькому. Уже майже 10 років Юрій пілотує літак Boeing 737. За цей час спробував свої сили у кількох українських авіакомпаніях. У 2017-го пішов на підвищення – відтоді головує на рейсах як командир екіпажу.

Попри здобутий профільний фах, Юрій шокує зізнанням: насправді, стати пілотом можна не те, що без навчання в авіаційних вишах, а й взагалі без вищої освіти.

Далі – пряма мова героя.

Яка освіта потрібна, щоб стати пілотом

Справді, для роботи пілотом необов’язково йти моїм шляхом і закінчувати профільний вищий навчальний заклад. Адже головне для прийому на роботу – ліцензія

Це трошки серйозніший аналог знайомих нам водійських прав. Отримати ліцензії (їх загалом три) можна на спеціальних курсах в авіаційних школах.

Таких по Україні десь до 10, записатися туди достатньо просто, як на курси водіїв. На цьому паралелі не закінчуються. Перша ліцензія називається PPL (Private Pilot Licence – у перекладі з англ. Ліцензія приватного пілота) і вона дає право кермувати легкомоторними літаками – за можливостями рівноцінна водійському посвідченню категорії В. Тобто вчиш теорію, отримуєш практику і тоді можеш літати. Для отримання PPL є вимога – не менше 45 годин нальоту.

Далі треба отримати CPL (Commercial Pilot Licence – Ліцензія комерційного пілота) – і це програма-мінімум, лише з нею авіакомпанії можуть взяти вас на роботу. Враховуйте, що всі ці курси доволі коштовні.

В Україні за PPL+CPL потрібно буде викласти в районі 30 тисяч доларів (понад 818 тисяч гривень), за кордоном ще більше – 40-50 тисяч доларів (1,1 – 1,3 млн гривень). При цьому пораджу за нагоди вчитися саме за кордоном – наприклад в ЄС чи США. Європейська та американська ліцензії дають право без додаткових іспитів працювати майже по всьому світу, українська ліцензія такої можливості не забезпечить.

Є ще третя ліцензія ATPL (Air transporting Pilot License – Ліцензія транспортного пілота) – лише з нею ви зможете стати командиром екіпажу. Важливо: для цієї посади вища освіта як раз обов’язкова, якщо не профільна, то бажано з інженерних спеціальностей.

як стати пілотомЮрій ГубрійАвтор: Архів героя

Після отримання ліцензій навчання тільки починається. Ліцензія дає загальні знання, фундаментальні, на які потім накладаються спеціальні речі. Зокрема, далі треба опанувати програму навчання на певному літаку, наприклад для кожного Boeing чи Airbus (виробники літаків – ред.) ці програми зовсім різні.

Сам курс навчання відносно недовгий – кілька місяців, але він дуже насичений, треба запам’ятовувати великі масиви інформації, сидіти з книжкою в руках з перервою на сон. Це своєрідний шлях самурая, який треба пройти.

Як отримати роботу пілотом

І нарешті – довгоочікуване прийняття на роботу. Тут традиційно проводять конкурси у кілька етапів:

  • один з етапів – жива співбесіда,
  • потім технічна співбесіда, де перевіряються знання авіаційної тематики, літака, вагомих суміжних знань.

Деякі компанії також безпосередньо перевіряють на тренажері, котрий імітує літак. Тобто загалом потрібно підійти компанії за особистісними якостями, теоретичною базою та вмінням літати.

Зараз компанії не борються за працівника. Під час карантину сталися дуже великі скорочення авіаційного персоналу по світу. Відповідно поки що ринок праці перенасичений. Але не забуваймо: авіація – це постійна синусоїда, їй притаманна циклічність. Зараз наприклад попиту на пілотів немає, а влітку 2022 року, я впевнений, буде вже дефіцит пілотів, треба буде різко набирати.

Якщо говорити про молодих пілотів, то карантин – це мабуть найкращий час, щоб вчитися, бо після спаду завжди йде підйом. І зараз можна подивитися на різних сайтах пошуку роботи в авіації, що дуже багато компаній хочуть собі так званих кадетів, тобто пілотів без досвіду, бо вони найдешевші. Компанії шукають виходи, як зменшити свої видатки.

Як це працювати пілотом

як стати пілотомЮрій Губрій про свою роботуАвтор: Архів героя

Як на мене, для опанування нашої професії потрібно, аби в людині обов’язково зійшлися допитливість, емоційна врівноваженість та щира любов до своєї справи.

Як мінімум, через специфічний графік роботи. Спрогнозувати його буває складно, чи не щомісяця він у тебе різний. Єдине, обов’язково мають бути 10 вихідних. Хоча, інколи вони трапляються не вдома, а в іншому місті України чи світу – ми між собою в жарт називаємо це "засланням". Але це буває круто, бо можна побачити інші країни, познайомитися з цікавими людьми, розширити світогляд.

З мінусів графіку – необхідність часом працювати вночі. Літати в цю пору доби достатньо складно, але регуляторна частина такого графіку розуміє ці ризики та враховує їх. Наприклад, вночі наш робочий день коротший, ніж вдень.

Я одружений, але особисте життя не зазнає особливих складнощів через такий робочий графік. Просто кожен вихідний "не вдома" обговорюється заздалегідь, і за роки шлюбу все вже так відточено, що ми звикли.

Часу вдома вистачає, на карантині було аж занадто (сміється), але загалом немає такого відчуття відірваності від родини. Хоча, для кожної людини по-своєму.

Мушу зізнатися, я кайфую від своєї роботи. Особливо, коли відчуваю ось цей момент керування складного величезного механізму, який летить над землею, і який треба дуже точно провести з точки А в точку Б

І це враховуючи замкненість у певних параметрах та обмеженнях літака. Розуміння, що 80-тонна махіна слухається штурвалу, це відчуття контролю над нею, направду дуже круте.

Перехід від другого пілота до командира екіпажу залежить від досвіду, кількості годин нальоту. Таке поняття як "перекуповування" спеціалістів іншими авіалініями не дуже поширене, адже компанії націлені на вирощування своїх кадрів всередині.

Тобто можна розвиватися вертикально (другий пілот – командир – інструктор), можна йти горизонтально і виконувати паралельно ще адміністративні обов’язки, тобто в принципі рости є куди в усі сторони. Питання лише в бажанні і баченні, чим сам хочеш займатися.

як стати пілотомПілотам завжди є куди ростиАвтор: Архів героя

Скільки заробляють пілоти

Авіація була найбільш високооплачуваною сферою в Україні упродовж багатьох років поспіль, але останнім часом нас наздогнали IT. Особливо, коли карантин так би мовити оглушив нашу сферу, і в авіації просіли заробітки відсотків на 20, а подекуди й на 50. Але, в принципі, цифри співставні з IT.

Пілот-початківець отримує приблизно від 500 доларів (13 644 грн). Це нижня межа, а верхня межа діапазону – десь до 10 000 доларів (273 000 грн)

Плюс, усе залежить від авіакомпанії, від досвіду, від типу літака, від кількості годин нальоту за тиждень: це може бути 40 годин, а може і 80.

Що цікаво: попри те, що в ЄС та США отримати ліцензію дорожче, зарплати там цілком співмірні з нашими. Світ же загалом глобалізований і тому за рахунок цього перевізники борються як за українського та глобального пасажира, так і на ринку праці.

В Україні працює мало іноземців, це пов'язано з тим, що українських пілотів багато і працювати вдома завжди комфортніше. Звісно, є частина людей, які хочуть за кордон і їдуть туди – найчастіше це Близький Схід і Азія, тому що там можна влаштуватися з нашою ліцензією.

Пенсійний вік – 65 років, як у всіх. Пенсія за умови кількох років роботи в Україні і певної кількості годин нальоту – максимальна з можливих в Україні (19 340 грн). Але, звичайно, вона не відповідає тій кількості податків, які ми сплачуємо. Бо податків ми платимо дуууже багато. Тому кожен намагається сам собі забезпечити пенсійне майбутнє.

Чи люблять пілоти мандри

95% усіх моїх рейсів – це формат "прилетіли й одразу летимо назад". Зупиняємося, коли дуже довгий рейс. Тоді за правилами відпочинок має тривати щонайменше 12 годин. Інколи доходить і до кількох днів – залежно від відстані і розкладу. Я максимум був десь три дні. Тож встигаю дивитися місця за кордоном. Єдине, інколи вже не хочеться дивитися місто, якщо ти дуже часто літаєш в одному напрямку.

Подорожі поза роботою, звісно, також ніхто не скасовував.

Авіакомпанії навіть інколи пропонують працівникам програми лояльності: хтось дає безкоштовні квитки тільки для працівника, хтось – для всієї родини, все дуже по-різному

Коли я тільки почав свою професійну кар’єру, було незвично почуватися у ролі пасажира літака. Але потім я зловив себе на думці, що усі пілоти проходять таку саму підготовку, як і я. Вимоги в усіх авіакомпаніях приблизно однакові. І я зрозумів, що немає сенсу переживати, бо якщо людина потрапила по ту сторону пілотської кабіни, то вона відповідає всім вимогам.

як стати пілотомЮрій Губрій у ролі пасажираАвтор: Архів героя

Стереотипи: підтверджуємо або спростовуємо

Навколо професії пілота існує чимало стереотипів. Ми зібрали кілька найпопулярніших і попросили Юрія їх прокоментувати.

  • Пілоти не можуть залишати кабіну під час польоту навіть до вбиральні

Насправді, ні. Пілоти можуть виходити до вбиральні, для цього є спеціально передбачена процедура. Другий пілот при цьому не має залишатися на самоті, обов’язково на час відсутності колеги, в кабіні має бути бортпровідник.

Також є певні процедури щодо сну. Пілот може поспати просто в кабіні – не дуже довго, але хоча б так. Це цілком нормально.

  • Керувати літаком у хмарах складно

Не зовсім, бо це нормальна частина роботи. Є кілька методів польотів: візуальний – як на автомобілі, куди бачиш куди і летиш, та інструментальний – за приладами.

При поганій видимості ми літаємо лише інструментально, завдяки такому методу немає необхідності бачити землю. Єдине що, є різні типи хмар.

Деякі – звичайні шарові – можна пролітати наскрізь, деякі, як от грозові, необхідно облітати. У нас є спеціальні радари, за якими ми відрізняємо, який це вид хмар, і вирішуємо, як нам діяти.

  • Турбулентність – неприємний сюрприз як для пасажирів, так і для пілотів

Я скажу так: ймовірність турбулентності загалом можна передбачити. Є певні погодні умови, які супроводжує турбулентність. Хоча інколи чекаєш, а вона відсутня, а інколи навпаки – сильніша, ніж хотілося б.

Але врахуйте, якщо літак потрапляє в такі потоки вітру, то це все одно або слабка, або середня турбулентність. Сильну турбулентність як раз завжди можна передбачити, і в неї заборонено залітати. Бо там так може трусити, що аж з місць догори підкидатиме.

  • Пілоти мають дуже багато жіночої уваги

Ну коли ми навчалися ще, такого точно не було, бо дівчат в академії було менше і вони вчилися на тих самих спеціальностях. Тоді хлопцям доводилося вибивати їхню увагу.

А коли почалися перші роки роботи – усе стало з точністю до навпаки, бо дівчат навколо різко стало вдвічі більше, ніж хлопців. Це ж проста математика.

Певний час була увага і поза суто авіаційного соціуму.

Є навіть такий жарт " – Як дізнатися, що хлопець пілот? – Він сам про себе розкаже"

Не дивно, мабуть в усіх професіях, коли молодий, хочеться себе показати, проявити. Але зараз в мене вже отакого немає, інколи взагалі нікому нічого казати вже не хочеться.

  • Оплески на посадці дратують пілотів і вважаються поганим тоном

Скажу одразу – оплесків пілотам не чути. Але я не проти них, бо політ – це певною мірою стрес. Людина довго летіла в цій металевій трубі, нарешті приземлилася на землю, її природній стан хоче якось емоційно розрядитися і, як на мене, оплески – це прекрасний спосіб.

Тому треба розуміти, що плескати треба не для пілотів, а для себе. Хоча було пару разів, коли я з професійної точки зору кайфанув від м’якої посадки, аж захотілося подякувати пілоту. І я починав плескати, навіть розуміючи, що мене не чути.

Але насправді, якщо хочете зробити приємне пілотам, виходячи з літака, скажіть бортпровіднику, він чи вона передасть, і всі будуть задоволені.

Авіапереліт з дитиною: як звичайний льодяник збереже ваші нерви
Хочу працювати на круїзному лайнері. Що для цього потрібно?