Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Бердянськ на межі водної кризи
Найскладніша ситуація склалася у Бердянську, де окупаційна влада вже двічі на добу обмежує водопостачання через критичне падіння рівня води в річці Берда. Про це йдеться у новому відео "Центру журналістських розслідувань". За супутниковими даними, Бердянське водосховище, яке є єдиним джерелом питної води для багатотисячного міста, почало стрімко міліти у вересні. Наразі рівень води досяг критично низької позначки у 19 метрів і продовжує знижуватися на 1-2 сантиметри щодня.
Річка Берда в районі села РадивонівкаФото: BRD24
Екологи попереджають, що надмірна експлуатація водосховища, особливо в умовах посушливої осені, може призвести до незворотних наслідків для екосистеми регіону. Проблема загострюється і тим, що після руйнування Каховської ГЕС окупанти були змушені повністю перейти на забір води з Берди, що призвело до її надмірної експлуатації.
Масштаб проблеми на Запоріжжі
Схожа ситуація спостерігається і в Маріуполі, де критично міліє Старокримське водосховище на річці Кальчик. Рівень води падає практично в усіх ставках у радіусі 100 кілометрів навколо окупованого міста.
По території Запорізької області протікає 65 річок, з яких 40 належать до південної групи. Це річки Великий та Малий Утлюк, Молочна, Берда, Обіточна, Лозуватка, Джекельня, Домузла, Корсак та інші. На початку 2024 року окупаційна влада оголосила про початок кампанії з розчищування річок, проте виділених коштів вистачило лише на розчищування трохи більш як 20 кілометрів на трьох річках — Домузла, Малий Утлюк та Обіточна. При цьому загальна довжина лише малих річок Запорізької області становить майже 2400 кілометрів.
Ситуація ускладнюється катастрофічним станом міських водопровідних мереж — за повідомленнями самих окупантів, їх знос сягає 95%. При цьому окупаційна влада не має ані ресурсів, ані реальних можливостей для системного вирішення проблеми водопостачання.
Херсонщина: найбільші втрати після підриву Каховської ГЕС
Окупована Херсонщина найбільше постраждала від теракту на Каховській ГЕС і досі оговтується від наслідків влаштованого Росією екоциду. По всьому регіону спостерігається гострий дефіцит питної води, не кажучи вже про сільськогосподарські потреби.
Окупаційна влада намагається імітувати розв'язання проблеми. У березні 2024 року гауляйтер Сальдо анонсував фантастичні плани щодо часткового переобладнання річища Північно-Кримського каналу, розбивши його на озера для зберігання води з артезіанських свердловин. Пізніше він заявив про виділення 60 млрд рублів на перетворення Каланчацького лиману в одне з основних джерел прісного водопостачання.
Однак навіть російські експерти визнають, що запаси підземних вод навіть близько не зможуть замінити втрачене Каховське водосховище, яке містило 18 мільярдів кубометрів води.
Нетипова осіння посуха 2024 року призвела до висихання озер Чорнянки, найбільше з яких мало площу понад два квадратних кілометри. Майже зникли водойми в селищі Бехтери, обміліли ставки в Нижніх Сірогозах, Новоолександрівці та знамените Лемурійське (рожеве) озеро.
Критична ситуація в Криму
У Криму проблеми з водою загострилися після підриву Каховської ГЕС. Тайганське водосховище повністю втратило корисний об'єм води, його дно заросло бур'янами. Білогірське водосховище також перебуває у критичному стані. Враховуючи прогнози щодо посушливості наступного року, є велика ймовірність, що до травня 2025 року водойми не зможуть набрати потрібний рівень води.
Обміління Білогірського водосховищаФото: Суспільне
З 26 жовтня у Сімферополі запроваджено погодинну подачу води – лише двічі на добу по годині. Через пересихання річок припинився приплив води до Партизанського та Чорнорічинського водосховищ. Вдвічі зменшилося Керченське водосховище, почали міліти Загорське й Аянське.
Вплив на екологію та сільське господарство
Пересихання річок Приазов'я і нестача прісної води напряму впливають на екологію Азовського моря. За останні роки в рази підвищилася солоність води, що призвело до значного збільшення популяції медуз та зміни видового складу риб.
Дефіцит води в посушливі літо й осінь призвів не лише до недобору врожаю, а й поставив під загрозу саме існування тваринництва на півострові. За словами місцевих аграріїв, відсутність води з Північно-Кримського каналу ставить під велике питання майбутнє тваринницької галузі в Криму.
Екологи та експерти одностайні: ситуація близька до критичної. Спроби окупаційної влади вирішити проблему шляхом буріння нових свердловин лише погіршують становище, виснажуючи підземні запаси води. Без системного підходу та відновлення водної інфраструктури регіон очікує масштабна екологічна катастрофа.
