Вітаємо читачів «О, моря»! У традиційному дайджесті «ПівДень» зібрали для вас історії за 20 лютого, які не залишать байдужими. Читайте, надихайтеся, діліться прочитаним, згадуйте про важливі для вас локації на мапі півдня і допомагайте нашим захисникам.

Люди з півдня вражають своєю творчістю і запалом!

Тридцять українських майстринь, серед яких і рукодільниця з Первомайська, зв'язали мапу України, яка потрапила в Книгу рекордів. На її виготовлення їм знадобилося понад 4 кілометри ниток і 46 днів роботи. Розмір мапи 119х80 см, вона містить 12 кольорів. Спершу майстрині в’язали області і надсилали їх до Києва, а там уже збирали карту – на це витратили 19 годин.

Учасниці проєкту та їхній результат. Фото: Гард.City.

Організаторка проєкту «Зв'язані Україною» Олена Масенцова хоче продати виріб на аукціоні, щоб придбати щось вартісне для ЗСУ. Жінка вирішила зареєструватися на рекорд спонтанно, для всіх учасниць проєкту це було сюрпризом. Заявку схвалили через три місяці, але потрібно було сплатили за реєстрацію рекорду. Знайшлися дві фірми, які підтримали ідею і допомогли фінансово.

Учасниця з Первомайська Ольга Добровольська каже:

Я не одразу усвідомила масштаби, навіть вже тримаючи сертифікат у руках. Вдячна долі за людей, які з'являються в моєму житті.

Більше про історію створення мапи, реєстрацію рекорду і враження від зробленого читайте у матеріалі Гард.City.

Первомайськ стане Богополем?

А тим часом продовжується епопея щодо перейменування Первомайська. Уродженець міста Олександр Висоцький опублікував допис, в якому аргументував, чому на його думку, оптимальна назва для міста – Богополь. Він наводить 10 фактів за «єдину реальну назву». Почитайте – вони цікаві. Впевнені, що чогось із цього списку ви не знали.

«О, море» також вирішило заглибитися у питання деколонізації Первомайська. У цьому тексті ми розповідаємо, чому в громаді міста не захотіли брати на себе рішення про перейменування міста.

Спогади про найбільш багатонаціональне село на півдні

Як би прикро це не було, нині ми вивчаємо і пізнаємо історію півдня через хроніку російського вторгнення.

Краєзнавець Олексій Білецький розповів про село Зміївка. Це населений пункт, який поєднав 4 культури, 4 мови, різні конфесії та архітектурні стилі. Тут мешкали люди 12 національностей – мабуть, Зміївка була найбільш багатонаціональним селом в Україні. А ще в ній можна було почути старошведську мову (якою нині у Швеції не розмовляють). На жаль, ворог його майже знищив це унікалень село.

Село Зміївка. Фото: Олексій Білецький/фейсбук

Пічка для ЗСУ за гроші 101-річного ветерана

Тарутинські майстри виготовили пічку для ЗСУ, кошти на яку пожертвував стооднорічний ветеран Другої світової Василь Хомиженко. Він задонатив на неї 5000 гривень, а майстри вигравіювали на пічці його ім’я і дату народження.

Пічка для захисників. Фото: Ігор Коєв/фейсбук

Чоловік регулярно передає гроші на ліки та інші потрібні речі для військових. Минулого року громада подарувала йому на честь сторічного ювілею сто тисяч гривень. Частину цих грошей Василь Степанович передав на закупівлю реанімобіля.

Організатор проєкту Ігор Коєв вмовив Василя Степановича приїхати на базу, де презентували іменну пічку. На знак подяки чоловіку подарували торт, який приготувала Тетяна Тіхонова.

Як зараз виглядає Гуляйполе? Репортаж з евакуаційного маршруту

Центр журналістських розслідувань побував у місті Гуляйполе Запорізької області разом із евакуаційною групою поліції.

«До повномасштабного вторгнення Росії про Гуляйполе навіть в Україні здебільшого згадували як батьківщину Нестора Махна, анархіста, командувача Революційної повстанської армії», – розповідає у своєму матеріалі журналістка Юлія Ольховська.

Тепер Гуляйполе знають як прифронтове містечко, розташоване менше ніж за десять кілометрів від лінії фронту, яке щодня масовано обстрілюють росіяни. Близько тисячі мешканців Гуляйполя не хочуть або не можуть виїхати у більш безпечні місця.

Рекомендуємо прочитати її репортаж з міста.

ГуляйполеГуляйполеФото: Центр журналістських розслідувань

Куди піти на Миколаївщині?

Хочете помилуватися південнобузький надвечір`ям? Відвідайте фотовиставку військовослужбовця Збройних Сил України Павла Саєнка «Під нашим небом». Її відкрили у Миколаєві до річниці повномасштабного російського вторгнення. Це перша персональна виставка фотохудожника, ви зможете побачити 22 світлини з його колекції.

Павло публікує свої фото у соціальних мережах, підписує їх хештегом #balkony_amator. Одного вечора він повернувся з роботи і побачив зі свого балкона надзвичайно красивий захід сонця. Це надихнуло чоловіка на серію світлин: він знімав надвечір`я півдня протягом 2019-2022 років. Цей альбом нараховує більше 700 тематичних фото.

На відкритті виставки. Фото: Укрінформ

А у Миколаївському музеї ім. Верещагіна можна побачити роботи художників, присвячені життю і поезіям Тараса Шевченка. На виставці представлені офорти, ліногравюри і картини, написані олійними фарбами.

Екіпаж Українського Дунайського пароплавства врятував судно, яке підірвалося на міні

Наприкінці грудня суховантажний корабель, який прямував до порту Ізмаїл, підірвався на міні. Значних пошкоджень зазнав його корпус, на верхній палубі сталася пожежа, судно втратило хід та управління. Щоб уникнути затоплення, капітан зафіксував судно на мілині. До судна направили буксири, одним з яких був теплохід УДП «Звездный». Операцію завершили успішно, а вчора екіпажу теплохода нагородили за професійність під час рятувальної операції.

Екіпаж, який врятував судно Екіпаж, який врятував судно Фото: «Українське Дунайське Пароплавство»

Збори для людей з півдня

Закликаємо вас підтримати людей з півдня, які захищають наші життя. Зараз відбуваються збори на реабілітацію Миколаївського вчителя, який втратив ногу, і на РЕБ для військових, що воюють на Херсонщині.

52-річний учитель миколаївської гімназії, футбольний тренер, колишній гравець футбольних команд «Суднобудівник», «Евіс», «Миколаїв» та «Олімпія» (Южноукраїнськ) Андрій Жовжеренко отримав численні поранення на фронті. Йому ампутували ногу. Зараз збирають гроші на протезування і реабілітацію.

А миколаївські захисники потребують засобів радіоелектронної боротьби для роботи на Херсонському напрямку, щоб знешкоджувати FPV-дрони, якими атакує ворог. Сума збору – 1,3 мільйона гривень.

Історії, які варто прочитати

А любителям лонгрідів радимо прочитати дві історії: про мелітопольського волонтера Олександра Любишка, який допоміг виїхати з окупації понад 50 тисячам людей, і про херсонську підприємицю Анастасію Рукомеду, яка приблизно через три тижні після окупації міста, Анастасія почала працювати й адаптуватися до нових реалій.