Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
«О, море» завітало до Ізмаїлу й гімназії. Чому учні не хочуть навчатися дистанційно, як шкільний тир переробила на укриття та що таке клас безпеки — розповідають працівники й учні гімназії.
Один із учнів згадує, що побачивши «Шахед» в ніч з 11 на 12 жовтня, почав дуже сильно трястися. Але після закінчення обстрілу діти також хотіли допомагати у відновленні школи.
«Як директор, я побачила, що ми – єдина шкільна родина. Ми всі тут живемо разом, тому що це один мікрорайон. На наступний день учень Олександр прибіг і дуже цікавився, як я пережила ніч: чи стояла біля вікон, чи дотримувалася правила двох стін…», – згадує Любов Христєва.
Чим живе Ізмаїльська гімназія №14, коли немає тривог
На одному з уроків учні щемко співають «Ой у лузі червона калина». Директорка згадує, що у школі регулярно проводять благодійні ярмарки, а на зібрані кошти купують обігрівачі для українських військових.
У гімназії навчають 467 учнів, з який 9 школярів-переселенців. Діти також хочуть навчатися в класах. Малеча хоче «бігати й гратися» у школі, а старші учні кажуть, що дистанційка – нудна й не дає їм можливості спілкуватися під час навчання.
«Учні переживають за школу, тому що все-таки хочуть її відвідувати. І якщо вночі лунають обстріли, то діти хвилюються», – говорить Ірина Калачова, заступниця директорки школи.
«Я взагалі не заходжу на дистанційку. Там нудно, а [в школі] цікавіше, тому що можна вийти до дошки й розв’язати приклад або задачу», – учень Саша.
Саша розповідає про переваги офлайн-освіти
«В школі мені більше подобається [навчатись], тому що можна спілкуватися з однокласниками: про щось домовитися чи підказати щось одне одному. На дистанційці ми не можемо цього зробити, тому що треба “дивитися в камеру і писати контрольну”», – поділилась Віка.
Що таке клас безпеки?
Після початку повномасштабної війни в гімназії побільшало уроків безпеки життєдіяльності.
В школі з’явився окремий клас безпеки, експозиція якого присвячена безпеці дорожнього руху, а також пожежній, водній та мінній безпеці. Тут проводять класні години, а також сюди запрошують на відкриті уроки працівників ДСНС чи поліції.
З огляду на війну, всі вчителі гімназії пройшли курси психологічної підтримки. Директорка каже, що школа намагається подолати психологічний бар’єр, створений війною, і дати учням шанс на щасливе дитинство.
Укриття для усього мікрорайону
Коли учні чують звук повітряної тривоги – спеціальний довгий дзвоник, – то вже знають, що їм потрібно робити. Вони беруть свої тривожні рюкзачки з їжею та іграшками й вирушають до укриття.
Під укриття в гімназії переобладнали колишній шкільний тир. Тепер тут стоять стільці для кожного класу, тож діти знають, де їхнє місце під час тривоги.
Укриття в гімназії №14
«Наше укриття оздоблене медичним куточком, в якому наша медсестра може поміряти температуру чи тиск. Кожен клас має бокс, в якому є все необхідне на перші години повітряні тривоги», – розповідає директорка гімназії.
Шкільне укриття працює цілодобово й до нього пускають не лише учнів, а й усіх охочих з прилеглого мікрорайону та їхніх домашніх улюбленців.
