Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Як організувати такий тип роботи, скільки грошей потрібно та наскільки це зручно? Редакція "О, Море" відшукала людей, які працюють поза IT-сектором і все одно мають можливість практикувати воркейшн.
Що таке воркейшн?
Воркейшн, по суті – це суцільне поєднання. По-перше, лексичне, бо утворюється від злиття двох англійських слів work (праця) та vacation (відпустка). А по-друге, фактичне, бо має на увазі роботу на відпочинку, або ж відпочинок у проміжках між роботою.
Така організація робочого процесу має ще й другу, менш популярну назву – woliday (work+holiday), що відсилає до "робочих канікул".
Все раз більше професій дозволяють працювати віддалено
Такий формат роботи – доволі новий, почав поширюватися на початку 2010-х, але тоді його практикували здебільшого фрілансери. Умовні дизайнери на аутсорсі, які не мали постійного робочого місця в якомусь із офісів.
Значної популярності поняттю воркейшн додала пандемія COVID-19. Дистанційна робота стала нормою, але днями сидіти в одній квартирі подобалося не всім. Тож працівники почали змінювати обстановку, не беручи офіційної відпустки.
Різновидів воркейшну не так вже й багато, найчастіше їх класифікують хіба за тривалістю: короткострокові (кілька днів), середньострокові (кілька тижнів) та довгострокові (кілька місяців і понад рік).
Особистий досвід
Власними враженнями від воркейшну з нами поділилося троє героїв зі сфер: комунікацій, медіа та громадського сектору.
- Роман Тимоцко, CEO у діджитал-агенції Stroom, київський кореспондент видання The Ukrainian Weekly
Віддалено працював: Сеул, Південна Корея, липень 2019, Болгарія, грудень 2019, Чехія-Австрія, березень 2020, Мексика, лютий 2021, Іспанія-Франція-Бельгія, липень 2021, Кіпр, серпень 2021, Тенерифе, листопад 2021.
Роман Тимоцко
- Чому вирішили спробувати?
Мій перший воркейшн тривалістю більше кількох днів був влітку 2019-го, коли я ще не називав це воркейшеном. Подорожувати хотілося, а робота сама себе не зробить. На той час я мав основну роботу й кілька проєктів із диджитал-маркетингу/SMM на фрілансі. Зникнути з мережі на проєктній роботі більш ніж на кілька днів було недоступною розкішшю.
Я почав брати ноутбук із собою, а переломним моментом став молодіжний форум у Кореї у липні 2019-го. Тоді я один тиждень поєднував роботу з участю у форумі, а ще один тиждень був якраз воркейшеном.
Це було дуже стресово, бо хотілося максимально дослідити нову для себе країну, а робота буяла терміновими завданнями. Розслабитися було неможливо. Того ж дня я випадково проходив повз буддистський монастир і зайшов туди на годину помедитувати. Зрештою, перестав тривожитись і звільнися із цього стресового фріланс-проєкту.
Сьогодні, коли працюю над власною справою, не уявляю подорож без ноутбука, тож класичної відпустки в мене не було від лютого. Радію, якщо вдається впродовж тижня присвячувати роботі до двох годин на день.
Одного разу колега сказав мені, що в інстаграмі у мене сторіз лише з подорожей, тож може здатися, ніби я не працюю, а лише мандрую. Мене це зачепило, бо це було не так, між тим я не знав, що постити про роботу, коли картинка постійно однакова – ноут, тексти, цифри й графіки?
Але я помилявся. Я дуже люблю працювати у красивих закладах. І постійно переноситися зі своїм ноутбуком між розмаїттям кав’ярень – у Києві, Львові та за кордоном. Відтак, фон позаду мого екрана постійно змінювався. Так народилася рубрика "Робоче місце на сьогодні".
З такими словами я запостив близько 200 сторіз із десятків міст у понад 20 країнах. Ракурс зазвичай незмінний, зате фон – багатослівний: у нього можуть потрапити не лише декорації кафе/офісу/коворкінгу/хостела, а й моря-океани, горизонти міста та 15 секунд буденності людей, які потрапляють в об’єктив.
Згодом мої друзі почали постити схожі сторі, позначаючи мене. Незмінна фраза-хештег уже наче локальний мем. Нещодавно незнайомець на публічному заході поцікавився, де моє "робоче місце на сьогодні" – цей мем живе своїм життям, а більшість моїх інстаграм-підписників думають, що я дуже багато працюю. Я вірю, що якщо вже й віддавати роботі більшість життя, то робити це треба красиво.
- Як організувати грамотно воркейшн, щоб і попрацювати, і відпочити?
Усе залежить від двох чинників: робочої дисципліни та стилю мандрівництва. Я, наприклад, не уявляю себе в курортному готелі; мої подорожі – це про постійний рух, враження, активний відпочинок, музеї сучасного мистецтва та кав’ярні третьої хвилі. Це і є частина пригоди: відчути себе місцевим гіпстером Мехіко, Сеула, Нью-Йорка чи Берліна.
У класичній відпустці мені було б шкода проводити багато часу, сидячи в кав’ярні, хоч би якою незвичною та комфортною вона не була. А от зануритись у її життя з ноутбуком та терміновими справами – саме те, що потрібно, аби мімікрувати під ритм нового міста.
Тому воркейшн можна органічно вкласти у вашу подорож – приємне завдання стане вашим враженням із цього міста. Досі пригадую, як я писав у бездоганній для роботи празькій кав’ярні статтю про перший випадок коронавірусу в Україні.
Найіронічніше, що, надіславши статтю редактору, я перейшов до купівлі квитків в Індію на травень (спойлер – квитки я не використав), не в змозі уявити всі масштаби пандемії, що насувається.
У мене дедлайни рідко визначаються конкретними годинами, радше – днями. Тож у моїх воркейшенах перший пріоритет – термінові завдання (які не забирають більше 2-3 годин на день); другий – враження від подорожі, відпочинок; третій – нетермінові завдання.
Найчастіше я починаю день із роботи, щоб закрити термінове й позбутися бентеги; тоді насолоджуюсь пригодою, а ввечері (чи, у разі переміщень, у транспорті/вокзалах/аеропортах) переходжу до нетермінових справ.
Робота в залі очікування
- Наскільки це економічно вигідніше, ніж працювати просто з дому?
Залежить від локації, де в тебе воркейшн, та від "дублювання витрат". Орендувати житло одразу в двох містах – просто неефективно. Якщо знайти способи віддати орендовану квартиру в суборенду або якщо у вас власне житло – це не буде проблемою.
У січні я летів на місяць у Мексику в останній день оренди квартири у Києві. Кількох друзів попросив місяць потримати у себе мої речі. А по поверненню знайшов нове помешкання.
Вартість життя у більшості регіонів Мексики, Тунісу, Грузії, Вірменії, Румунії нижчі, ніж в Україні. В усіх інших країнах – ЄС, США, Корея – ціна воркейшену буде суттєво дорожчою, ніж операційні витрати вдома. Та я рідко ставив собі за ціль зекономити. Думаю, якщо запаритись, то можна майже будь-де жити за ті ж кошти, що й вільне комфортне життя у Києві.
Звісно, найдешевше – це просто сидіти вдома й нікуди не виходити. Проте, регулярний шопінг, харчування в закладах, пересування на таксі й походеньки у бари часто формують захмарний бюджет у тих, хто не пробує воркейшен через аргумент "та це ж дорого, це не для мене".
Корисний ресурс для аналізу цін по всьому світу – numbeo.
Роман Тимоцко
- Три поради тим, хто хоче спробувати
Дам навіть більше:
Разок просто псіханути й гайнути за горизонт: купити квитки, які не можна повернути, а тоді придумувати план.
Якщо фінанси – ваша перепона, то не поспішайте з висновками: квитки – 18 доларів (486 гривень) у дві сторони, хостел – 10 доларів (270 гривень) за ніч; їжа – 5 доларів (135 гривень) на день. Решта – надбудови до базового комфорту, без яких нічого з вами не станеться. І це ще я не починаю за автостоп, каучсерфінг і мільйон способів здобути їжу безкоштовно.
Якщо ви не потребуєте потужного процесора, беріть MacBook Air – він легший, ніж Pro.
Якщо воркейшн триває менше тижня – спробуйте почистити цей час від нетермінових справ, бо інакше ви залишатиметесь у стані FOMO (синдром втраченої можливості) від незмоги встигнути насолодитися подорожжю;
Виділіть собі години без зв’язку та повідомте про це колег/клієнтів; часто одного дзвінка/листа/меседжа – цілком достатньо на день, щоб рухати проєкт уперед;
Якщо ви часто подорожуєте – оформіть преміум-карту свого банку, що даватиме вам доступ до бізнес-лаунжу. Завдяки ньому зараз я суттєво оптимізую свій час у воркейшенах.
У східній півкулі воркейшн прикольніший, ніж у західній: коли прокидаєшся у Сеулі, то до обіду Київ ще спить, і тебе ще ніхто не чіпає. Є час насолодитися містом без робочої тривожності! Прокинувшись у Мехіко, одразу потрапляєш під мільйон повідомлень, які накопичилися за половину київського робочого дня.
- Воркейшн чи таки звичайна відпустка?
В умовах, які у мене зараз – воркейшн і тільки воркейшн. Цілком відключитися від роботи на тиждень я собі наразі дозволити не можу.
У сферичному вакуумі – однозначно відпустка, бо відпочинок – це цінна інвестиція в себе, а подорожі – чарівний інструмент для дослідження себе і світу.
На загал, а навіщо обирати? Для більшості планом-капканом може бути баланс між чотирма тижнями відпустки і [вставити число] тижнями воркейшену в рік. Так ви заміксуєте коктейль із роботи, відпочинку й дослідження.
- Марічка Паплаускайте, журналістка і медіаменеджерка. Співзасновниця медіа-проєкту The Ukrainians та головна редакторка журналу Reporters.
Протягом двох тижнів працювала дистанційно, подорожуючи країнами Балтії.
Марічка Паплаускайте
- Чому вирішили спробувати?
Мій воркейшн стався зі мною випадково. Я навіть дізналася, що такий спосіб подорожування має власну назву, вже на завершення своїх робочих канікул.
Мій партнер Сергій мав їхати на два тижні в Ригу на завершальну сесію навчальної програми для медіаменеджерів у Стокгольмській школі економіки. Вирішили, що це чудова нагода трошки пожити за кордоном і поїхали разом.
На щастя, моя робота інколи таке дозволяє. Наша команда постійно працює з двох редакцій: у Києві та Львові, а останнім часом з’явилися колеги, які живуть в інших містах і працюють з нами віддалено. Тому ми любимо жартувати, що почали користуватися зумом ще до того, як це стало мейнстрімом.
- Як організувати грамотно воркейшн, щоб і попрацювати, і відпочити?
Ми жили обидва тижні за таким графіком: робота дистанційно вдень, ввечері прогулянки містечком. Попрацювати, живучи короткотерміново за кордоном, було прекрасним рішенням, навіть попри тотальний локдаун, який за тиждень накрив Латвію.
До того, як це сталося, ми встигли і попрацювати, і трохи погуляти Ригою. Ми прилетіли на вихідних і одразу поїхали до моря. Довго гуляли вздовж узбережжя, дихаючи морським повітрям.
Прогулянки біля моря
Далі почалися будні: різниці у часовому поясі між Україною та Латвією немає, тож робочий день стартував так само, як і вдома. За цей час я зауважила, що практично не користуюся телефоном – всі робочі питання вже давно вирішуються через інтернет.
Я навіть випадково мала одну робочу зустріч наживо. Людина, з якою мали почати новий проєкт, саме була проїздом у Ризі, тож ми зустрілися переговорити. Ввечері кожного дня, вже після роботи, ми з Сергієм виходили пройтися новими місцями у Ризі і поїсти чогось смачного у закладах чи випити пива. Усі заклади зачинялися о 21:00, але це не було для нас проблемою.
Навіть коли уряд Латвії оголосив цілковитий карантин, для нас це зіграло в плюс, бо Сергієву Школу вирішили перевезти у сусідню Естонію, яка не вводила жодних антиковідних обмежень. Так ми побували ще в одній країні, де оселилися там у курортному містечку Пярну. Воно невеличке – на 40 тисяч мешканців, але від того воно видалося нам ще більш затишним.
Гуляти тут мені сподобалося навіть більше, ніж у Ризі – до моря достатньо було 10 хвилин пройтися пішки. На наступні наші вихідні ми ще й поїхали автобусом в Таллінн. Тож я, нарешті побувала у всіх трьох балтійських столицях.
Естонське містечко Пярну
Загалом, це був справді продуктивний час. Я не відволікалася на звичайні побутові задачі і могла більше концентруватися на роботі.
Якщо говорити про мінуси, то можу назвати два. Перший – не дуже якісний інтернет у готельних номерах. Це часом спричиняло незручності, але я шукала вихід. Так, одного разу мала провести двогодинний онлайн-тренінг для великої аудиторії і попросила менеджерів готелю знайти для мене місце із хорошим зв’язком. Вони надали мені цілий конференц-зал, тож я проводила свій тренінг, сидячи перед великим порожнім залом.
Другий мінус полягає у тому, що через постійні нові враження, мовне середовище і низку пригод, ці два тижні промайнули надто швидко. Хоча, зізнаюся, я таки скучила за домом. І коли літак сів у київських Жулянах, а стюардеса сказала "Тих, хто повертається, вітаємо вдома", мені навіть сльози навернулися на очі.
- Наскільки це економічно вигідніше, ніж працювати просто з дому?
Мій воркейшн не можна вважати чистим експериментом, бо організатори програми зі Стокгольмської школи економіки люб’язно оплатили моє проживання у готелі разом з Сергієм. Тож за мною лишалося лише харчування і квитки туди і назад (1 500 гривень лоукостом).
Марічка Паплаускайте
- Три поради тим, хто хоче спробувати
Дбайте про якість зв’язку, щоб не виникало проблем із доступом до всіх робочих процесів.
У вільний час не шкодуйте грошей на відвідування музеїв.
Обирайте місце для воркейшену, орієнтуючись на ціни всередині країни, а не на вартість авіаквитків. У Латвії та Естонії з цим якраз все було добре – відчутної різниці між цінами на їжу, громадський транспорт та інше я не помітила. Але місяцем раніше була кілька днів в Австрії – квитки туди ми купили за смішні гроші, а от витрати на місці на елементарні речі нас трохи шокували.
- Воркейшн чи таки звичайна відпустка?
Не думаю, що є сенс обирати між звичайною відпусткою та воркейшеном – це цілком різні речі. Звісно ж, подорожуючи, не хочеться зайвий раз думати про роботу – хочеться пізнавати нову країну, знайомитися з людьми, їсти смачну локальну їжу і цілковито відпочивати від рутинних викликів. Однак, такий тип відпочинку можна дозволити собі не так уже й часто.
Натомість вирватися на деякий час за кордон, так би мовити без відриву від виробництва, якщо це можливо, – це чудова нагода, від якої не варто відмовлятися. Роботу, зрештою, можна виконувати будь-звідки, а нові враження наповнюють вас саме під час подорожей.
- Максим Дворовий, юрист у громадській організації Лабораторія цифрового розвитку
Тричі практикував воркейшн: у Туреччині, Естонії та Хорватії.
Максим Дворовий
- Чому вирішили спробувати?
Після відкриття кордонів з ЄС в рамках безвізового режиму та до пандемії я практикував постійні невеликі вилазки в різні країни Європи на 3-4 дні, моя робота на той момент вже таке дозволяла.
Такі поїздки допомагали перезавантажитися, побувати в новому антуражі, надихнутися архітектурою та природою і потім повертатися та працювати дещо якісніше.
З початком пандемії вирішив "прокачатися" і спробувати воркейшн – також цьому посприяло те, що за час карантину з'явилися стосунки на відстані, і ми з дівчиною намагалися шукати місця, куди пустили б нас обох.
- Як організувати грамотно воркейшн, щоб і попрацювати, і відпочити?
Намагатися зрозуміти одразу, чого саме ви хочете від такої поїздки і базуватися в місці, від якого недалеко до визначних туристичних або природних цікавинок.
Варто спланувати свій робочий графік таким чином, аби ви не були прив'язані до місця проживання у форматі стандартного робочого дня. І найбанальніше – місцева сімка з інтернетом, яка допоможе у разі потреби вийти на екстрений дзвінок.
- Наскільки це економічно вигідніше, ніж працювати просто з дому?
Залежить від країни, до якої їхати, і від того, чи винаймаєте ви квартиру в місці постійного проживання та чи припиняєте цю оренду на період воркейшну (тобто по суті вимушені після цього шукати щось нове).
Я не винаймаю, тож спираюся у підрахунках на ціну та якість товарів, транспорту та квитків до різних пам'яток. У Туреччині було значно дешевше за рахунок того, що курс ліри дуже нестабільний через політику Ердогана, і я там був не в сезон (у лютому). Натомість у цей час там багато свіжих овочів та фруктів, чого в Україні не знайти.
В Естонії витрати для мене були приблизно на рівні з київськими. Хорватія – але у високий сезон (липень) – шалений оверпрайс.
- Три поради тим, хто хоче спробувати
Спробуйте побудувати свій графік таким чином, аби більшість дзвінків припадала на один чи два дні – це дасть вам можливість провести більше часу у містах чи на природі.
Майте запасний план на випадок проблем з інтернетом в основному місці базування.
Не намагайтеся побачити все навколо – тоді буде більше метушні, аніж роботи чи відпочинку.
- Воркейшн чи таки звичайна відпустка?
Поєднання. Воркейшн – це добре, але рано чи пізно виникає потреба вимкнутися від роботи повністю. І хоча це бажання в мене виникає не довше, ніж на тиждень або 10 днів (більшу відпустку я просто не витерплю), його треба задовольнити.
Основні правила воркейшена: поради експертки
Аби воркейшн пішов на користь і вам, і вашому роботодавцеві, необхідно знати кілька основних нюансів. Ними з редакцією "О, Море" поділилася керівниця HR департаменту VITECH Наталя Кіяновська.
Наталя Кіяновська
На її думку, для тих, хто має досвід дистанційної роботи, наважитися на воркейшн буде нескладно. Адже головне – правильна самоорганізація робочого процесу. Що варто врахувати:
- подбати про окрему робочу кімнату чи зону, в якій буде комфортно, безпечно й тихо, щоб мати змогу зосередитись на завданні чи проведенні нарад;
- спланувати день й домовитись із близькими, з якими перебуваєте на воркейшені, про розклад, коли ви працюєте, а коли робите паузи на обід чи прогулянки;
- домовитись із близькими про розподіл функцій впродовж дня (приготування їжі, побутові питання, планування відпочинку тощо).
Крім того, Наталя радить планувати подорож так, щоб перед початком активної роботи мати кілька днів на звикання до нового середовища та його облаштування. А також для того, щоб почати воркейшн власне із відпочинку. Адже, наситившись враженнями від нового місця, буде набагато легше перемкнутись на роботу.
Якщо ж запланувати недостатньо часу, можна зіткнутися із деякими психологічними труднощами. Наприклад, із власним почуттям провини, тривоги, роздратування чи вже згаданим вище явищем FOMO (fear of missing out – синдром втраченої можливості), коли є страх не встигнути щось побачити/відвідати в подорожі або ж зробити у роботі. Ймовірний наслідок очевидний – зниження задоволення власне від процесу відпочинку/роботи.
Інколи воркейшн може спричинити неприємності у відносинах з колективом, адже колеги та начальство можуть подумати, що перебуваючи поза межами офісу, ви недопрацьовуєте. Навіть, коли це не відповідає дійсності.
"При цьому у будь-якому випадку перед воркейшеном варто проговорити з керівництвом та командою ваш план дій на цей період, зазначити години вашої доступності й альтернативні способи зв’язку з вами", – радить Кіяновська.
Отже знизити тривогу, отримати задоволення від поїздки та відчуття власної ефективності на роботі допоможуть:
- достатня кількість часу для усього,
- добре планування графіку роботи й відпочинку,
- зонування простору для усіх потреб,
- регулярна комунікація з колегами по роботі та з компанією, з якою приїхав на воркейшн.
