З початком повномасштабної війни поїздки за кордон для українців стали складними, адже повітряний простір на країною закритий, аеропорти не працюють. Тож аби летіти кудись, спочатку потрібно добратись до найближчої країни, де є аеропорт і мандрувати далі. Частіш за все ці поїздки виснажливі, адже займають багато часу і сил. Але українці все одно долають тисячі кілометрів, проводячи понад 30 годин у дорозі. Як підготуватися до такої тривалої подорожі?

Власним досвідом у групі TravelMama Club поділилася Зоя Никитюк. О, море публікує допис жінки.

Як пережити довготривалу дорогу?

"Якщо чекати завершення війни, аби сісти в літак в Борисполі, то можна упустити безліч можливостей. Вибачте за мій реалізмо-песимізм.

Аби не ставити життя на паузу, доводиться впрягатись в історію, коли дорога в європейську країну займає 30+ годин.

Вирішила зібрати в один пост поради, які полегшують довготривалу дорогу. Раптом і вам згодиться", – пише пані Зоя.

1. Два місця в автобусі. Довгий час собі жлобилась, але здоров’я дорожче (я вже як бабця стара аргументую). Оскільки майже завжди їду до кишинівського аеропорту, цінник на автобус там не коштує неймовірних грошей. Два місця – найкраща інвестиція, неодноразово себе похвалите.

2. Подушка + плед/палантин. Можна взяти найпростішу подушку з «Аврора» і це краще ніж нічого. Плед/палантін: накритись, коли працює кондиціонер, завернутись у ньому під час огляду валіз на вулиці (спросоння завжди морозить), підкласти під дупу, коли в аеропорту єдині вільні місця – на підлозі.

3. Міні-термос, силікований стакан і дріп-кава/пірамідка. Нє, я не видєлуюсь. В останню поїздку все це взяла з собою і похвалила себе неодноразово. Не стоїте в чергах на заправці за напоєм, не переплачуєте за каву і радуєте свою кавоманську душеньку у салоні автобуса. Тільки є нюанс. На заправках та в аеропорту Кишиніва вам можуть відмовити в окропі, доведеться купувати стакан гарячої води й переливати в термос, коли все вип’єте.

4. Косметичка. Серветки вологі та сухі, ще можете пошукати з високим вмістом спирту, аби витирати поверхні (включно з унітазом, бо ніколи не знаєш, коли припече)).

Спрей для туалету – шикарна штука. Перед тим, як справити потребу, кілька пшиків у воду і ти у тропіках)) І собі приємно, і після часу, проведеного у кабінці, несоромно її залишати. Серветки у таблетках (коштують копійки): полив водою і отримав міні-рушник, яким можна витерти кілька частин тіла. Мені ці таблетки подобаються більше ніж серветка-душ.

Зубна щітка, яка складається і міні-версія пасти. Люди добрі, чистіть зуби в дорозі також, будь ласка. Бо інколи як дихне сусід по кріслу у літаку, то хай Господь милує.

Крем для рук, тонік, аби протерти личко.

5. Таблетниця (так, вік вже зобов’язує). Від головного болю, вітаміни на день подорожі, таблетки від захитування. Останні так і називаються і я їх палкий прихильник вже більше 10 років. Зараз вже зрідка їх вживаю, але завжди маю з собою. Як не від нудоти, так хоч для сну на кілька годин, бо мають трохи снодійного ефекту.

6. Навушники, книга, лампа для читання на прищіпці. В автобусі не читаю (бо навіть таблетки від захитування не врятують). Але в аеропорту і в літаку – так. Якщо є змога придбати лампу на прищіпці, то чудово. Така річ знадобиться і під час блекаутів.

7. Теплі шкарпетки і чохол для взуття. Знімаю взуття, пакую його у торбинку (бо різні оказії бувають, можна й опозоритись) і їду в теплих носках. Не уявляю, як люди по 15-30 годин не знімають взуття.

8. Їжа та вода. Не сподівайтесь на заправки та кав’ярні по дорозі, кафе в аеропорту. Все може піти не так, як планувалось: зачинені, черги, немає продуктів, які хочете з’їсти. Крім того, перекуси в таких місцях – навантаження на бюджет. Беру з собою: яблука, банани, кілька бутербродів, горішки, фруктові чіпси, щось солоденьке. В аеропорту Кишиніва завжди купую національну випічку – плацинда з випічкою.

Без цього жодний виліт не обходиться).

Раніше О, Море розповідало, що робити пасажирам, якщо поїзд замінували.