Найбільший тропічний ліс планети вабить екзотикою і лякає небезпеками. Українська мандрівниця Евгенія Прорвіна провела три дні в джунглях перуанської Амазонії — ловила піраній, спостерігала за дикими мавпами над головою і ночувала в бунгало, де від скорпіонів відділяє лише москітна сітка.

Чесна розповідь про те, скільки коштує такий тур, що входить у програму і чи варто воно того.

Текст написано з відео на каналі Eugenii Prorvina.

Чому Тамбопата, а не Ікітос

Амазонія займає понад 60% території Перу, і потрапити до неї можна з різних куточків країни. Найпопулярніші напрямки — Ікітос на півночі, де протікає сама ріка Амазонка, національний парк Ману у східній частині та Тамбопата на південному сході.

«Я довго була впевнена, що полетимо в Ікітос, бо саме там протікає велика ріка Амазонка, — ділиться враженнями мандрівниця. — Однак після вивчення десятків джерел ми змінили курс на регіон Тамбопата».

Тамбопата виявилася оптимальним вибором з кількох причин. По-перше, лоджі розташовані всього за кілька годин човном від аеропорту Пуерто Малдонадо. По-друге, тут вищий рівень комфорту житла порівняно з іншими регіонами. По-третє — і це найважливіше — значне різноманіття дикої природи на відносно невеликій території дозволяє влаштувати насичену програму навіть за 3–4 дні без виснажливих багатогодинних переходів.

Скільки коштує тур в Амазонію

Самостійно організувати поїздку в Амазонію практично неможливо — потрібен човен, знання місцевості, дозволи на перебування в національному парку. Тому єдиний варіант — купити готовий тур.

У вартість туру ($570 з людини) входить:

  • Трансфер з аеропорту Пуерто Малдонадо до лоджу і назад
  • Проживання у бунгало в джунглях (три ночі)
  • Повне харчування — сніданки, обіди, вечері
  • Усі екскурсії та активності з гідом
  • Човнові переміщення річками

Авіаперельоти до Пуерто Малдонадо оплачуються окремо. Місто є єдиною браною до національного парку Тамбопата — доріг до джунглів тут немає, лише річкові маршрути.

Дорога до серця джунглів

Після прильоту туристів зустрічають в аеропорту і везуть до офісу туркомпанії. Там пригощають welcome drink — соком із маракуї — і пояснюють деталі маршруту. Далі починається справжня пригода.

Річка, якою пливуть до лоджу, — це не сама Амазонка, а Мадре-де-Діос та її притока Тамбопата. Вони належать до басейну Амазонки і є частиною її величезної системи. Характерний каламутно-коричневий колір води пояснюється високою концентрацією ґрунтів, які стікають з гір Анд та з самих джунглів.

Мадре-де-Діос та її притока ТамбопатаМадре-де-Діос та її притока Тамбопата

Уже по дорозі до лоджу можна побачити перших мешканів Амазонії. Цілі сімейства черепах відпочивають на гілках, на їхніх панцирах сидять метелики. На узбережжі причаїлися каймани — вони настільки зливаються з навколишнім середовищем, що помітити їх украй складно. Трохи далі відпочивають капібари — найбільші гризуни планети, які обожнюють купатися в багнюці.

Життя в лоджі посеред джунглів

Після двох годин плавіння човен причалює до лоджу — готелю, розташованого в глибині джунглів, за кілька десятків кілометрів від найближчого населеного пункту. Територія виявляється доглянутою, з охайними стежками та буйною рослинністю.

Бунгало розташовані по всій території, а номери — доволі скромні, але чистіші та комфортніші, ніж можна було очікувати. Головна особливість — москітні сітки замість вікон та дверей. Це єдиний бар'єр між мешканцями кімнати і дикою природою, яка кишить тарантулами, скорпіонами та отруйними павуками.

«Нам дуже пощастило з лоджем, — зазначає мандрівниця. — У нас є електрика 24/7 від сонячних панелей, гаряча вода, інтернет, комфортні чисті номери. У багатьох лоджах на Амазонці цього немає».

Єдиний дискомфорт — вологість близько 100%. Усе тут вологе: постіль, рушники, одяг. Якщо щось випрати, воно не висохне до кінця поїздки. Щоранку все покривається конденсатом, хоча дощу може і не бути.

Нічна прогулянка джунглями

Перша активність після заселення — вечірня прогулянка лісом. Гід попереджає: саме вночі в джунглях активізуються ті, кого краще не зустрічати — павуки, скорпіони, отруйні комахи.

Коли всі вимикають ліхтарі, очам відкривається вражаюча картина: у темряві світяться десятки пар очей — це павуки, яких тут незліченна кількість. Гід розповідає, що серед місцевих мешканців — бразильський блукаючий павук, який у 18 разів отруйніший за чорну вдову.

Особливо вражає полювання на скорпіонів. Гід використовує спеціальну ультрафіолетову лампу — у панцирі скорпіонів містяться речовини, які поглинають ультрафіолет і починають світитися. Без такої лампи помітити їх неможливо. І це одна з головних причин, чому в амазонських джунглях не можна нічого чіпати руками і сідати на колоди.

Фінальний акорд прогулянки — зустріч із тарантулом, який вилазить зі своєї нори. Для Амазонії це звичайна справа, але для туристів — справжній шок.

Світанок із папугами, глиняна стінка як ресторан для птахів

Наступного дня підйом о третій ранку. Попереду — дві години плавіння у темряві до спеціальної локації, де на світанку збирається справжнє орнітологічне диво.

Перед очима — проста на вигляд глиняна стінка на березі річки. Але світанку сюди злітаються десятки і навіть сотні яскравих папуг: червоних, зелених, жовто-блакитних. Вони прилітають сюди не просто так — глина містить необхідні мінерали та солі, які папуги споживають для нормального травлення. До того ж це місце їхньої соціальної взаємодії, де зустрічаються різні зграї.

Спостерігати за ранковими зборами папуг — одна з головних розваг в Амазонії. Птахи доволі скромні, тому важливо тримати дистанцію. Через камеру телефону складно передати масштаб, але з біноклем або монокулем гіда можна розгледіти кожне пір'їнка.

Раптом серед дерев з'являється хижий орел — природний ворог папуг. Птахи злякалися і полетіли рятувати свої яскраві хвости, залишившись без сніданку.

Озеро з видрами та ловля піраній

Після обіду та короткого відпочинку — прогулянка до озера, де живуть піранії та гігантські видри. Якщо перших тут багато і зустріти їх легко, то з видрами складніше — їх на все озеро всього близько восьми особин. Але пощастило — вдалося помітити їх здалеку.

Головна розвага на озері — ловля піраній. Рибалка відбувається на прості вудочки з м'ясом як наживкою. Піранії тут не такі агресивні, як прийнято думати. У них достатньо їжі, тому якщо впасти у воду, нічого страшного не станеться — окрім випадків, коли є відкриті рани. Ось тоді все буде точнісінько, як у фільмах жахів.

Усіх спійманих риб відпускають назад у воду. А на заході сонця човен повертається до лоджу.

Ранок із мавпами, капуцини та саймірі над головою

Третій день у джунглях розпочався несподівано. Замість того щоб їхати на екскурсію з групою, туристки залишилися в лоджі — і не прогадали.

До них прийшла ціла родина капуцинів — типових мавп амазонських лісів. Вони відомі як найрозумніші мавпи в усій Америці, бо дуже майстерно використовують палки та каміння як інструменти.

«Вони настільки грайливі, і, здається, зовсім нас не бояться, — розповідає мандрівниця. — Вони вже хвилин 40 стрибають над головами з дерева на дерево і скидають на нас шкаралупу від горіхів».

Пізніше з'явилася ще більша зграя — саймірі, не менше 50 особин. Вони масово переміщалися від річки вглиб лісу, буквально стрибаючи над головами туристів.

Неподалік помітили бананове дерево, яке стало справжнім фуршетом для лісових мешканців. Із нього пригощалися всі, хто проходив повз: капуцини, пташки, агуті — великі гризуни. Ось так виглядає справжня гармонія дикої природи.

Башта висотою 50 метрів, найстрашніший момент подорожі

Фінальний захід сонця в Амазонії вирішили дивитися з оглядової башти висотою 50 метрів. Знизу все виглядало нормально, але коли туристи піднялися нагору, почалося справжнє випробування.

«Ця башта хитається, — ледь стримуючи паніку, розповідає мандрівниця. — Перила ненадійні, в підлозі дірки, через які видно землю. Коли хтось починає рухатися, башту трясе. Це мені все життя сниться в кошмарах — драбина з ненадійними сходинками і без нормальних перил. А тут цей сон жахів реалізувався наяву».

Дерев'яні конструкції місцями відходять, тріщать під ногами. Відчуття, що все це зроблено «на соплях і палках», не залишає до самого спуску.

«Я вам скажу, що ніякі тарантули та змії не зрівняються з тим, що ми стоїмо на башті, яка шатається», — підсумовує вона.

Правила безпеки в Амазонії: SPF, репелент і мити руки

За три дні в джунглях виробився чіткий алгоритм виживання.

Обов'язкові правила:

  • Постійно наносити і оновлювати сонцезахисний крем (SPF 50+)
  • Використовувати репелент кожні кілька годин — комарів та мошок тут незліченна кількість
  • Мити руки після кожного виходу на вулицю або контакту з природою
  • Пити багато води — через вологість не завжди хочеться пити, але зневоднення настає швидко
  • Нічого не чіпати руками і нікуди не сідати без огляду місця
  • Завжди ходити у закритому взутті та довгих штанях

Перед поїздкою рекомендується зробити щеплення від жовтої лихоманки. Ризик підхопити її малий, але не дорівнює нулю. У регіоні також можна підхопити малярію, лихоманку денге, лейшманіоз та інші тропічні хвороби.

Чи варто їхати в Амазонію: підсумки подорожі

«Їхати звідси не хотілося, хоча попереду були не менш цікаві пригоди, — ділиться враженнями мандрівниця. — Амазонія точно назавжди поселилася в серці, як і щире бажання повернутися сюди ще не раз».

Головний висновок: нічого страшного в джунглях немає, якщо ви в руках професійного гіда і не гуляєте самостійно. Дотримання простих правил безпеки мінімізує ризики.

Плюси туру:

  • Чіткий таймінг, усе відбувається за розкладом
  • Повне харчування, можна перекусити у будь-який час
  • Комфортні умови проживання як для джунглів
  • Насичена програма без виснажливих переходів
  • Можливість побачити велике різноманіття тварин за короткий час

Мінуси:

  • Висока вологість — усе постійно мокре
  • Велика кількість комах, павуків, скорпіонів
  • Екстремальна спека вдень
  • Деякі атракціони (як-от оглядова башта) сумнівної безпеки
  • Потрібна попередня фізична та психологічна підготовка

Вартість $570 з людини за три дні з повним пакетом послуг виглядає адекватною ціною, враховуючи віддаленість та екзотичність напрямку.

Амазонія — це не просто туристична атракція. Це занурення у світ, де людина перестає бути центром всесвіту і стає лише гостем у величезному домі дикої природи. Тут понад 10% усіх відомих видів на планеті, і кожен з них нагадує: джунглі живуть за своїми правилами, які варто поважати.