Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Джерело: LB.ua
Щось змінилося високо в атмосфері
Глобальна картина невтішна. Океан нагрівається й поглинає вуглекислий газ, льодовики безперервно тануть. Десятиліття 2015–2025 років стало найспекотнішим за всю історію метеоспостережень. 2025 рік посідає друге або третє місце в цьому похмурому рейтингу — температура перевищила середній показник 1850–1900 років на 1,43 °C.
Всесвітня метеорологічна організація прогнозує, що у 2026–2029 роках глобальні температури залишатимуться рекордно високими, а ймовірність того, що хоча б один із цих років стане найспекотнішим в історії — 80 %. Навряд чи 2026-й випаде з цієї тенденції.
Додатковий чинник — можливий старт нової фази Ель-Ніньйо. Цей кліматичний феномен означає аномальне підвищення температури поверхневих вод у тропічній частині Тихого океану на 5–9 °C. Виникає він раз на 2–7 років, може тривати до року і супроводжується хвилями спеки, повенями та посухами по всій планеті.
Саме про зв'язок Ель-Ніньйо з підвищеними температурами говорила синоптикиня Укргідрометцентру Наталія Птуха. Її слова підхопили медіа й розтиражували як прогноз «аномально спекотного літа». Насправді ймовірність Ель-Ніньйо — близько 40 %, уточнили в гідрометцентрі: «Це не прогноз погоди, а глобальний кліматичний сигнал».
При цьому в атмосфері справді відбувається щось незвичне. Цього року зафіксували раптове стратосферне потепління — різке підвищення температури у стратосфері, яке порушує звичну циркуляцію повітря. Циркумполярний вихор, що на висоті понад 16 кілометрів обертається навколо полюса і відокремлює холодне полярне повітря від помірних широт, розділився на дві частини.
«І одна закрила нашу територію, за рахунок чого могла змінитися масштабна атмосферна циркуляція», — пояснює Вазіра Мартазінова, професорка Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України.
Саме ця зміна масштабної циркуляції і спричиняє кліматичні катаклізми.
«Йдеться про взаємодію океану й атмосфери — загальної системи. І вона цього року (складно точно сказати, у зв'язку з чим) змінила свій "настрій"», — каже експертка.
Учені бачать ці зміни, але пояснити їх поки не можуть — для цього потрібен масштабний дослідницький проєкт, якого в Україні ніхто не планував.
Чи вплине Ель-Ніньйо безпосередньо на Україну
Ймовірність нової фази Ель-Ніньйо справді висока. Але для українців орієнтуватися на нього — майже безглуздо, пояснює Віра Балабух, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту.
Цей процес відбувається в екваторіальних широтах Тихого океану — надто далеко. Він сильно впливає на Американський континент, Австралію, східну частину Євразії поблизу Тихоокеанського узбережжя. Для Європи цей зв'язок значно слабший, для України — тим більше.
«Прямого зв'язку між коливаннями температури поверхні Тихого океану в його центральній і східній екваторіальній частині з погодою в Україні немає», — йдеться і в офіційній заяві Укргідрометцентру.
«На нас більше впливає те, що відбувається в Атлантиці, в північних широтах, Північному Льодовитому океані, — пояснює Балабух. — Як саме ці процеси пов'язані з Ель-Ніньйо, мене теж цікавить, але щоб це з'ясувати, треба проводити фундаментальні дослідження».
А їм в Україні приділяють мало уваги. Фінансують переважно прикладні дослідження з швидким економічним ефектом. Натомість учені вже зафіксували тривожний факт: темпи підвищення середньорічної температури в Україні втричі вищі, ніж зростання глобальної температури. Чому так — поки лише здогадуються.
«Це важливо розуміти, бо створює ризики для різних галузей», — наполягає Балабух.
Україні потрібна безшовна система прогнозування
Україна відстає у прогнозуванні погоди. Короткострокові, середньострокові, місячні, сезонні та кліматичні прогнози будуються на різних методах і моделях і часто не стикуються між собою. У системі є прогалини: немає офіційних прогнозів на другий-четвертий тижні, на рік і на 5-10 років уперед.
«Всесвітня метеорологічна організація визначає у своїй Стратегії до 2030 року, що дуже важливо створити безшовну систему прогнозування. Таку, що дозволяла б побудувати ланцюжок від прогнозування погоди на дві години і аж до століття», — пояснює Балабух.
Різні моделі мають узгоджуватися. Бо зараз у прогнозах на п'ять днів і на місяць можуть бути суттєві розбіжності — вони просто враховують різні процеси. Прогноз на п'ять діб описує атмосферні процеси по всій планеті, місячний — здебільшого вплив океану, а на середину століття — залежить від концентрації парникових газів, тобто від людської діяльності.
«У багатьох країнах світу зараз проводять відповідні дослідження, перші результати вже є», — каже Балабух.
Географічні особливості України — Карпати, моря, великі рівнини — по-своєму впливають на циркуляцію атмосфери, але досліджень цих процесів у нас не проводять.
«У всьому світі напрям розвивається, а Україна осторонь», — констатує вчена.
А кліматичні прогнози на 5-10 років могли б визначати стратегію розвитку енергетики й усієї економіки.
Як війна впливає на погоду
Вплив воєнних дій на клімат досліджує ГО «Центр екологічних ініціатив "Екодія"» за підтримки Міністерства довкілля. Вибухи, обстріли, навіть знешкодження бойових частин, що не спрацювали, забруднюють довкілля локально і водночас посилюють глобальний парниковий ефект.
«Працюємо з групою дослідників — кліматологів, географів, математиків, щоб вимірювати викиди, спричинені воєнними діями, — пояснює кліматологиня Екодії Анастасія Івашина. — За чотири роки додатково в атмосферу потрапили 311 млн тонн газів, це еквівалентно половині річних викидів Німеччини».
Або річним викидам цілої Франції, додає Ірина Ставчук, координаторка програми European Climate Foundation. Для порівняння: глобально у 2024 році людство викинуло в атмосферу 37 млрд тонн.
Воєнні викиди додаються до загальносвітових і посилюють парниковий ефект.
«Ці викиди не впливають на зміни винятково в Україні, а загалом по планеті. Це проявляється аномальними погодними явищами, різкими коливаннями температур тощо», — пояснює Ставчук.
Окремий обстріл неможливо прив'язати до конкретного катаклізму, але це не означає, що він минає безслідно. Особливо руйнівний вплив на клімат через знищення екосистем. У 2025 році в Україні згоріло 1,4 млн га лісів.
«Зникає рослинність, яка вбирає парникові гази і регулює клімат. Виміряти рівень дестабілізації складно, але її негативний вплив очевидний», — наголошує Івашина.
Ліс — це бар'єр для вітру і поглинач газів і пилу. Там, де виникає пустка, приходять пилові бурі. Наслідки знищення Каховського водосховища, лісів і лісосмуг у зоні бойових дій ще потребують детального дослідження.
«Збір і аналіз даних про вплив війни на клімат важливий, бо це екологічний наслідок агресії, за який Україна теоретично може вимагати від РФ компенсацію», — наголошує Ставчук.
Міжнародне законодавство у сфері екологічних відшкодувань поки слабо розвинене, але українські та міжнародні експерти вже розробляють нові процедури.
Дощів достатньо, спека в окремі дні
То яким же насправді буде літо 2026-го? Поки масштабна атмосферна циркуляція не змінилася знову, орієнтуватися варто радше на літо 2025-го, а не на попередні задушливі сезони, вважає Вазіра Мартазінова.
«Стійких спекотних процесів, які спостерігали ще два роки тому в липні-серпні, я не очікую, — каже вона. — Окремі спекотні дні будуть, але висока температура не триматиметься довго. Торік дощів уже було більше, ніж у 2024-му, і цього року теж розраховуємо, що їх буде немало. Бо виняткові атмосферні процеси тривають уже півтора року і поки не закінчуються».
За розрахунками Європейського центру середньотермінових прогнозів і Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США, літо в Україні очікується теплим: середня температура за сезон буде приблизно на 1–2 °C вищою від норми. Найпомітніші аномалії можливі на північному сході. Кількість опадів, найімовірніше, буде в межах кліматичної норми — крім того ж північного сходу, де можливий дефіцит.
Але Балабух застерігає: «Таку аномалію (+1–2 градуси) дають практично щороку, а насправді вона може бути значно вищою. Це поміркований розрахунок, часто дуже занижений».
Приклад — минула зима. Всі прогнози вказували на тепло, ймовірність великих морозів становила лише 10–30 %.
«Для Закарпаття і південних областей прогноз аномального тепла справдився, але ж у північних спрацювала 10–30 % ймовірність», — нагадує вчена.
Прогнози оновлюються на початку кожного місяця, тож прогноз на літо, зроблений у квітні й у травні, може суттєво відрізнятися. Стежте за оновленнями.
