Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
У селі на Черкащині, як розповідає Олена Казьміна, очільниця Асоціації в'їзних туроператорів України, місцева жителька вперше спробувала приймати туристів. За два дні вона отримала кошти, що становили дві третини її пенсії.
"В неї були сльози на очах, — згадує Олена. — Коли ми віддавали їй ці гроші. Жінка мені сказала: "Ви знаєте, за дві ночівлі ваші я отримала дві третини своєї пенсії"". Ця історія демонструє, як туризм може працювати на місцях, створюючи додаткові доходи навіть у найскладніші часи.
До 2014 року український туризм демонстрував стабільне зростання – понад 8 мільйонів розміщень у готелях щорічно. Перша російська агресія обвалила ці показники вдвічі. Повномасштабне вторгнення 2022 року могло стати остаточним ударом для галузі. Натомість воно спровокувало несподівану трансформацію: туристичні компанії почали використовувати свої знання, зв'язки та досвід для порятунку життів.
Олена Казьміна, очільниця Асоціації в'їзних туроператорів УкраїниФото: Фейсбук/Олена Казьміна
"Ми розуміємо, що у нас не спринт, а марафон. І нам потрібні ресурси, щоб добігти в здоровому психологічному та фізичному стані до кінця цього марафону", — пояснює Олена Казьміна, очільниця Асоціації в'їзних туроператорів України. Адже після війни суспільству знадобиться не лише відбудова інфраструктури, але й відновлення психологічного здоров'я. А зараз важливо максимально його зберегти.
Туристична галузь в цифрах: перше дослідження під час великої війни
Влітку 2024 року чотири провідні галузеві об'єднання – "Асоціація в'їзних туристичних операторів України", "Українська асоціація готелів і курортів" (UHRA), "Всеукраїнська асоціація гідів" та "Українська ресторанна асоціація" – провели загальнонаціональне опитування про стан туризму під час війни.
"Туристична статистика показує, що на 40 000 у нас впала офіційна зайнятість. Це відповідає реальному стану на підприємствах", — зазначає Олена Казьміна, представляючи результати дослідження.
У опитуванні взяли участь 268 респондентів з 23 областей України та Києва. Структура опитаних відображає різноманіття галузі: 45% – заклади розміщення, 12% – туристичні агенти, решта – туроператори, заклади харчування та інші представники туристичного бізнесу. Для туроператорів та готельєрів це дослідження можна вважати репрезентативним – у ньому взяли участь від 5 до 10% всіх гравців ринку.
Результати дослідження малюють непросту картину:
- Лише у 13% компаній збільшився обсяг наданих послуг порівняно з довоєнним часом
- 10% підприємств не працюють взагалі
- У трьох чвертей компаній обсяг роботи зменшився, у багатьох – більш ніж наполовину
- Майже половина опитаних заявила про відсутність фінансових резервів
Згідно з опитуванням у 2024 році
Головними викликами респонденти назвали економічну нестабільність (71% опитаних), проблеми безпеки та інфраструктурні проблеми. Значною проблемою став і дефіцит кадрів – про це заявили 42% опитаних. Частина персоналу виїхала за кордон, дехто змінив сферу діяльності, а 40% компаній мають мобілізованих працівників.
Туризм мав би генерувати понад мільярд доларів
Американські експерти, які аналізували результати дослідження, підрахували: якби не війна, у 2024 році український туризм міг би генерувати 1,75 мільярда доларів. Натомість галузь отримає близько 700 мільйонів – різниця становить понад мільярд доларів. До 2034 року, за їхніми прогнозами, ці втрати можуть зрости до 1,5 мільярда доларів щороку.
Згідно з висновками ECONOMIC IMPACT OF WAR ON UKRAINE’S TOURISM AND HOSPITALITY SECTOR Loss, Innovation, and Resilience
Дослідження виявило й кадрову проблему: замість прогнозованих 1,3 мільйона робочих місць (з урахуванням суміжних галузей) туризм зараз забезпечує роботою лише 600 тисяч людей. Різниця – 700 тисяч потенційних робочих місць – це ті можливості, які галузь втратила через війну.
Туризм – це не тільки подорожі
"У людей виникає морально-етичне питання – чи доречно зараз мандрувати, коли у всіх є друзі або навіть рідні на війні", — зазначає Олена Казьміна. Проте галузь довела: туризм може бути значно більшим, ніж просто організація відпочинку.
З перших днів великої війни Асоціація в'їзних туроператорів України займалася організацією безкоштовних евакуацій. Несподіваний контакт з німецьким підприємцем Мішелем Якобі, який на Закарпатті відроджує породу закарпатських буйволів, переріс у масштабний проєкт порятунку. Чотири евакуаційні рейси – три з Києва та Київської області, четвертий із Запоріжжя та Краматорська – допомогли вивезти тисячу людей. Серед них – важкохворі, люди з інвалідністю, матері з дітьми та люди старшого віку. Частину евакуйованих довелося транспортувати на ношах.
У 2024 році стартував новий проєкт – літні табори у Швеції для дітей українських захисників. 43 дитини військовослужбовців полку "Азов" отримали можливість безплатного відпочинку. Тиждень у гарному готелі з повним харчуванням, екскурсії, розваги, атракціони – все це стало можливим завдяки шведським партнерам, які організували фандрейзинг та повністю оплатили й проживання, і дорогу через Польщу.
«Swedish Camp 2024»Фото: Фейсбук/Асоціація в'їзних туроператорів України
Завдяки підтримці інших європейських асоціацій, що є членами ECTAA, Європейської асоціації туристичних агентів і туристичних операторів, є можливість зробити цей проєкт постійним та масштабувати його на всю Європу. У 2025 році планують збільшити кількість дітей-учасників у 10 разів.
"Це показує, як працюють туристичні зв'язки і як працює туристична взаємопідтримка", — підкреслює Олена Казьміна.
Доступний туризм
Розвивається й новий напрямок – доступний туризм для людей з інвалідністю, зокрема для тих, хто проходить реабілітацію. Показовим є приклад Львова, де розмістилися кілька великих реабілітаційних центрів — Superhumans, Unbroken та інші. Місто адаптується до потреб людей на кріслах колісних та з протезами: на площі Ринок та кількох маршрутах переклали бруківку, зробивши її безбар'єрною.
Доріжки доступності на площі РинокФото: tvoemisto.tv
За словами Олени, хоча ця ініціатива спочатку викликала критику, місто змогло правильно прокомунікувати її важливість. Проєкт реалізували за кошти бізнесу, який усвідомив необхідність таких змін. Це приклад того, як розвиток туристичної інфраструктури працює передусім на місцеву громаду — адаптованими вулицями користуються щодня місцеві мешканці, а туристи — лише кілька разів на тиждень.
Коли буде відновлення туризму
Попри всі виклики воєнного часу, туристична галузь України продовжує працювати над майбутнім розвитком. Це включає і гармонізацію законодавства з європейським у рамках руху до ЄС, і підготовку нового закону про туризм, і розробку механізмів захисту прав туристів.
Олена Казьміна каже, що важливим кроком має стати ребрендинг українського туризму — адже Україна буде післявоєнною країною, і важливо правильно розставити акценти в її презентації світові. Потрібні також державна підтримка бізнесу, який бореться за виживання і збереження робочих місць, співпраця всередині галузі та впровадження сучасних трендів — енергозбереження та безбар'єрності.
Презентація "Конструктора туристичних стратегій" як інструмента відновлення громадФото: Фейсбук/Асоціація в'їзних туроператорів України
Оптимізму додає досвід країн, які пройшли схожий шлях. Наприклад, за 14 років – з 2000 по 2014 рік – туристична галузь Хорватії зросла вдвічі, а в Албанії — у п'ять разів. Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Сербія, Македонія — всі ці країни змогли відбудувати успішну туристичну індустрію після війни. У цих країнах туризм має величезне значення для економіки, і вони активно діляться з Україною досвідом післявоєнного відновлення.
"Вони кажуть: ви справитеся, ми це пережили, нам це знайомо. У нас є досвід післявоєнного відновлення, і багато в чому ці цифри надихають", — підсумовує Олена Казьміна.
