Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
"Для нас було звичайним після занять в Університеті піти на море або випити кави з друзями", – згадує Валентина. Її заклад знаходився на проспекті Будівельників в центральному районі міста. Університетська спільнота була міцною та дружньою. Зараз навчальний заклад переїхав у безпечну частину України, але колектив розділився – частина викладачів залишилася працювати під російською окупацією.
"Зустрінемось на драмі" – ця фраза була візитівкою Маріуполя. Драматичний театр та прилеглий сквер були не просто архітектурною пам'яткою, а живим простором, де кожного дня відбувалися побачення, ділові зустрічі та прогулянки. Особливо магічним це місце ставало під час новорічних свят.
"Я завжди чекала Новий рік, щоб прийти до "драми", побачити цей ярмарок, неймовірну ялинку", – розповідає Валентина.
Тисячі тюльпанів у парку
Парк "Веселка" в Лівобережному районі був ще одним улюбленим місцем містян. Щовесни тут висаджували близько 150 тисяч тюльпанів. "Там, де мала бути трава, були тюльпани. Ми приїжджали туди фотографуватися", – згадує дівчина.
Історія Валентини – це не просто спогади про довоєнне життя. Це розповідь про місто, яке поєднувало в собі морський курорт і промисловий центр, де можна було за п'ять хвилин від центру міста опинитися на пляжі, де студенти насолоджувалися морськими краєвидами після лекцій, а закохані призначали побачення біля Драмтеатру.
"Мій дім на мапі" перетворює геотеги на живі історії та спогади про улюблені місця. Війна назавжди змінила ландшафти міст півдня України. Щоб зберегти їх, ми ділимося історіями людей, які зв'язують свої спогади з кожною точкою на мапі — рідними вулицями, парками, будівлями.
