Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
ВСМ УкраїниФото: ВМС ЗСУ
Від гідроциклу до військового катеру
Командир одного з катерів національного флоту Денис народився в Харківській області й міг стати професійним музикантом, оскільки його мати працює у музичному училищі. Однак любов до музики, була далеко не єдиною пристрастю Дениса. Чоловік каже, що завжди дуже любив море, тому у 2016 році вирішив вступити до лав Військово-Морських Сил України.
“Ще коли я навчався, ми з хлопцями на гідроциклах три роки поспіль працювали у сфері туризму в Одесі. І мені завжди подобалась робота в морі. От так я і прийшов до цього”, — розповідає військовий ВМС.
Спочатку обіймав посаду інструктора з бойової армійської системи потім змінив кваліфікацію, ставши водолазом. А минулого року перевівся на посаду командира катера.
За пару місяців командир розширив свій досвід, пройшовши навчання за кордоном.
“Навчаючись за кордоном у наших партнерів, ми отримали новий досвід, який поступово впроваджуємо під час служби. Нам є куди рости й чого прагнути. Наприклад, там є дуже хороша особливість — екіпаж катера повністю взаємозамінний, тобто рульовий, механік та командир можуть всі один одного заміняти й це великий плюс”, — розповідає Денис.
Зараз командир займається підготовкою особового складу до виконання бойових завдань. Констатує факт, що служба під час великої війни дуже відрізняється від періоду до 2022 року.
ДенисФото: ВМС ЗСУ
“Будемо говорити правду, що у ворога, порівняно з нами, більше зброї та хворобливі амбіції, він не полишає намагання окупувати Одесу та інші міста України, тому він не зупиниться так просто”, — констатує Денис.
Щодо безпеки морського відпочинку сьогодні, військовий каже, що навряд чи такий відпочинок під час війни можна назвати безпечним. І далеко не тільки через ворожі обстріли, а й через те, що багато замінованих районів і нерідко таке трапляється, що міни відриваються, і їх прибиває до берега.
У командира дружина та чотирирічний син, який сумує за татом. Але загалом родина підтримує воїна.
Зробимо все, щоб повернути Азовське море
Олександр — сержант з матеріального забезпечення, народився у Запорізькій області. За професією оператор комп'ютерного набору та інженер-механік. Олександр каже, що збирався в армію одразу після отримання середньої технічної освіти, але батьки умовили отримати ще й вищу. Тож чоловік вчився в Одеському політехнічному університеті на інженера-механіка.
ОлександрФото: ВМС ЗСУ
“Бакалавра я отримав, але магістратуру не закінчив, бо вирішив підписати контракт з Військово-Морськими Силами. Було велике бажання потрапити у плавсклад на американські катери типу “Айленди”, тому що побачив про них на сайті ВМС дуже багато цікавого. Хотів отримати досвід, щоб надалі краще розуміти, чого я хочу й що можу”, — розповідає Олександр.
На “Айленді” працював електриком електромоторної команди. Постійно було бажання щось покращити.
ВМС УкраїниФото: ВМС ЗСУ
У 2020 році відправився на навчання в США, надихаючись рівнем технологічного забезпечення, а також уважним відношенням американців до українських військових.
“Це передача колосального досвіду. До речі, не тільки в штатах, а й в цілому за кордоном, де я також проходив навчання. Це дуже позитивна частина міжнародної допомоги”.
Окупація Азовського моря російськими загарбниками негативно вплинула, як на економічну сферу, так і на захист країни з моря. Військовий каже, попри те, що народився в Запорізькій області, не встиг побувати в тому ж Бердянську.
“Я навіть не знав, що там є порт і розміщувалися підрозділи Військово-Морських Сил. Тільки в армії дуже багато чого дізнався. Звісно, хочеться звільнити ці території, тому будемо робити все для цього”, — ділиться Олександр.
Воїн говорить, що хоче залишитись в Одесі й після Перемоги, бо там дружина. І, якщо все складеться позитивно, не покине морську справу, а стане цивільним моряком.
ВМС УкраїниФото: ВМС ЗСУ
Кожен цивільний може допомогти війську
Батько був військовим, офіцером, тому вінничанину Сергію близька військова справа з дитинства. Зараз Сергій обіймає посаду командира катера.
“Попри те, що батько був військовим, я не можу сказати, що мріяв стати військовим. Після школи я здобув вищу освіту та став гірничим інженером. Працював за професією, тому що у Вінницькій області дуже багато розробок, кар'єрів”, — розповідає командир.
СергійФото: ВМС ЗСУ
Втім після початку повномасштабного вторгнення Сергій одразу пішов у військкомат, але знадобився десь через рік. Одразу відправився на навчання на старшинські курси.
Від патрулювання до протимінної боротьби та забезпечення роботи водолазів — все це виконує команда Сергія. Військовий каже, що за півтора року служби здобув багато цікавих і корисних навичок, але до моря все ще звикає.
ВМС України Фото: ВМС ЗСУ
“Щодо служби після завершення повномасштабної війни, то я ще не ухвалив остаточного рішення. Поки ми всі виконуємо свій обов'язок. А там подивимось. Може це вже буду зовсім інший я. Тоді й вирішимо”, — каже Сергій.
Коли катер вінничанина перебуває в Одесі, військовий по можливості, залюбки вивчає місто, прагнучи відкрити для себе щось нове.
“Мені подобається Одеса й люди доволі привітні — не зустрів ніякого негативу. Щодо безтурботної атмосфери міста, то мені вона не заважає. Не можуть воювати прям всі — це зрозуміло. Головне, щоб людина в цивільному житті щось робила для Перемоги”, — говорить Сергій Утченко.
Після завершення війни Сергій мріє зібрати всіх рідних за одним великим столом, а також планує мандрувати. Наприклад, хоче побачити Скандинавію та відвідати Іспанію.
