"Я хотів би створювати мистецтво поза війною і про війну"
У свій час Олександр Шкаліков займався ще й роуп-джампінгом — запоріжці збиралися, щоб під його керівництвом, стрибнути з аркового мосту.
І саме він намалював мурал в центрі міста “Дівчинка з пташкою”.
Мурал "Дівчина з пташкою". Запоріжжя
Олександр Шкаліков працює над муралом "Дівчина з пташкою". Запоріжжя
Сьогодні Шура — військовий, тож найбільше свого часу приділяє цій основній справі.
“Я хотів би створювати мистецтво поза війною і про війну. Але в мене наразі інші задачі. Я розумію, що захист країни важливіший за мистецтво. Зараз період промацування. Сказати, що ти можеш бути в чомусь впевнений і на щось спертися, я не можу. Я й досі намагаюсь щось зробити на своєму рівні”, - каже скульптор.
Колодій в урочищі Сагайдачного. Організатор - Шура Шкаліков
Запоріжцям пощастило, що майстер знайшов час на святкування Масниці в урочищі Сагайдачному. Саме він зазвичай робить опудало й згуртовує навколо себе людей.
Скульптор, художник Олександр Шкаліков на виставці.
"Далеко не всі знають, що таке культура"
Після свята нам вдалося поговорити із запорізьким скульптором, художником про мистецтво та його вплив на розвиток окремо кожної людини й громадянського суспільства в цілому.
“Сприйняття й розуміння мистецтва залежить від рівня людини — від його сприйняття реальності й художніх цінностей. — Вважає художник. — Є люди багатошарові, яких зазвичай не може задовольнити щось конкретне — одна лінія в мистецтві. А є простіші люди. Якщо ти простий, то тебе задовольнить простіше, якщо ти мільйонношаровий, то тобі потрібно багато сенсів. З іншого боку складна людина має розуміти просте й вміти пояснити. Тобто добре, якщо складна людина буде хотіти підняти рівень суспільства в цілому”.
Художник каже, що навіть близькі до культури люди часто не розуміють значення цього слова.
Керамічна майстерня Pottery Island, яку створив Олександр Шкаліков. Запоріжжя Фото: Керамічна майстерня Pottery Island
“Був час, коли я питав людей, які пов'язані з культурою, що таке культура. І виявилось, що далеко не всі знають, що таке культура. Культура — це вирощування в прямому сенсі. Є агрокультура, а є духовне вирощування людей. Якщо це вирощування відбувається свідомо, то свідомо виростають певні люди. І якщо у критичній масі виникає потреба в культурі, то вона її отримує. Якщо вона критична, то вона критична. Якщо не критична, то вона маса”, — підкреслює скульптор.
Запорізький скульптор, художник, кераміст Олександр Шкаліков.
Що вже говорити про чиновників, які зазвичай роблять формально.
“Поки що у нас посттоталітарне суспільство не дуже змінилося. Нас постійно треба підживлювати, постійно підливати воду. Це якась ін'єкція. Це як мох, от якщо мох забув полити, то він засох. Культура так само. Плюс системність і неформальність. “Диявол ховається в деталях”: якщо умовний офіційний департамент не думає про ці деталі, то виходить дуже формально й незрозуміло для людей. Якщо ти щось робиш і не знаєш до чого ти ідеш, то не буде вихлопу — результату”.
Так само митцям важлива фінансова підтримка, позаяк витвори мистецтва не виникають нізвідки.
“Китайський художник Ай Вейвей робить глобальні інсталяції. Для них потрібні великі кошти й логістика. Кожен розуміє, якби не було фінансової підтримки, то нічого б не сталося — не було б цих інсталяцій. Тобто завжди мають бути люди, які підтримують та зрозуміють цю ідею. Це рослина, яку треба полити, щоб вона розквітнула”, — наводить приклад Олександр Шкаліков.
Інсталяція сучасного китайського художника Ай Вэйвэй
"Сьогодні мене можна було б використовувати більш ефективно"
Повномасштабна війна внесла свої корективи у сприйняття людей та їх пріоритети. З одного боку війна — це руйнування, подекуди втрата сенсів, з іншого — своєрідна еволюція.
“Відбулося розшарування суспільства. Як подивитись на шматок криги — там різні шари. От на початку війни ми бачили одне, а зараз інше. У мене є багато знайомих, які перейшли на рідну мову на другий рік війни. Вони виправили свою “російськомовну щелепу” й зробили над собою зусилля, тому що на часі”, — каже художник.
Війна накладає особливий відбиток на людей, що живуть у прифронтових містах.
Запорізький скульптор, художник, кераміст Олександр Шкаліков
“Зараз кристалізація відбувається не завдяки елітам, а завдяки зовнішньому тиску у всіх площинах зовнішніх обставин. Зазвичай еліти створюють певні умови для того, щоб загальний рівень зростав. Причому без всякого тиску”, — говорить майстер.
На питання, як поєднати людей заходу України й сходу/півдня, художник відповідає:
“Це просто, як двері. От є Південна Корея, поруч з якою існує Північна Корея. Щоб розвиватися, ми маємо розуміти, що комфорт відбувається шляхом розвитку. Всі хочуть їздити на класних автомобілях, всі хочуть користуватися новими смартфонами. Тоталітарна система не дасть нам це. Якщо в нас є така ідея, то ми йдемо шляхом Південної Кореї, якщо немає — то Північної”, — резюмує Олександр Шкаліков.