Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Аліна каже, що, живучи в селі, не могли не тримати господарство: таким чином вироблення сиру й сирних продуктів переросло в сімейне виробництво крафтової продукції “Ecolavs”.
Продаж сирів “Ecolavs”
Поїхали з Горлівки через алергію
Від горлівських шахт родину відірвала алергія матері. Новим місцем для життя стало село Монаши Одеської області, де родина майже одразу завела господарство.
“Перша тварина, яка з'явилася в нашій родині — це теля, яке батькові подарували за роботу. Я тоді була ще дитиною. І потім пішло: вівці, кози, корови. Тоді мама працювала дояркою, а папа — головним на току. Я з дитинства допомагала батькам по господарству”, — розповідає Аліна Котвицька.
Власниця сироварні каже, що переїхала в Одесу, коли вступила в Одеський Державний Екологічний Університет. Вже у великому місті одружилась та народила дітей. Власне, поштовхом до започаткування виробництва крафтових сирів стала лактазна недостатність дочки.
Сир “Ecolavs”
“Для мене важливо було розібратись в ситуації й зробити так, щоб дочка не залишилась без молочних продуктів, бо вони важливі — кальцій, білок та інші корисні мікроелементи, які необхідні людині.
Я можу сама варити сир, позаяк батьки тримають хазяйство”, — ділиться власниця сироварні.
Перший сир Аліна Котвицька зварила з 50 літрів молока, яке взяла у батьків. Водночас жінка практично вилікувала власну дитину від лактазної недостатності.
Для довідки: “лактазна недостатність або іншими словами непереносність лактози — це захворювання, яке характеризується вродженою або набутою нездатністю синтезувати фермент тонкого кишківника — лактази, який розщеплює лактозу (молочний цукор, який міститься в молочних продуктах) до глюкози та галактози, а вони всмоктуються у кров”.
“Я точно не нав'язую нікому свій власний досвід, тому що потрібен індивідуальний підхід. Але я почала з мінімальної кількості нашої власної продукції, яку вводила в харчування дочки. Це були витримані понад рік козині сири, тому що в них після варки й витримки вже немає чистої лактози. Але задача була познайомитися з цим молочним продуктом. Потім я потрошку давала дитині йогурт та вершкове масло, яке робила сама”, — розповідає Аліна.
Якраз в цей період, говорить жінка, вона дійшла висновку, що вже хоче не тільки варити сир для власної родини, а й на продаж — для знайомих і клієнтів, які вже на той момент були.
На виставці - сири “Ecolavs”
Розвиток “Ecolavs”
В пошуках фахових підходів до виробництва, за рік до повномасштабної війни, Аліна Котвицька отримала ще одну освіту — технолога молочних продуктів.
“Я йшла на нове навчання не для того, щоб, як мама сказала, “йди вчись!”, а для того, щоб отримати ту інформацію, якої мені не вистачало. Оскільки це був період коронавірусу, то вже тоді всі навчались онлайн. Мені хотілося б ще більше знань, але, як кажуть, все ще попереду — будемо вчитись”, — говорить власниця “Ecolavs”.
Аліна зазначає, що дуже хотіла потрапити на декілька великих виробництв, щоб подивитися на власні очі, як там все відбувається:
“Я потрапила тільки на один завод — це одеський Гормолзавод №1. Там ми проходили практику. Звісно, я хочу мати велику сироварню, але поки що зупинилась на крафтовій”.
Крафтові сири “Ecolavs”
“Я захищала диплом з виготовлення ексклюзивної моцарели. Цей розсольний сир був представлений в моїй власній варіації з оливкою чи помідором чері всередині й маринований у спеціях — тим'яном та чебрецем. Була задача ще й поліпшити корисні властивості цього сиру”, — розповідає Аліна.
Власниця сироварні каже, що всю сировину для виробництва ексклюзивних сирів вона отримує з ферми батьків.
Наразі крафтовому виробництву заважає вимкнення електрики, позаяк доводиться призупиняти виробництво. Тому, коли електрика є, родина намагається зварити більше сирів великої витримки, які зберігаються в спеціальному приміщенні й не пропадають без холодильників.
“Це не ті сири, що ти сварив і вони через декілька днів пропали. Їм потрібен рік чи, щонайменше пів року, щоб вони ферментувались, дозріли, набрались смаку й аромату. Але нещодавно вимкнення електрики завадило мені зробити під замовлення ту ж моцарелу й дораду”.
Аліна Котовицька
Ексклюзивні сири
Аліна Котвицька говорить, що її задача — допомогти родині реалізувати молочну продукцію, щоб окупити корма для тварин і загалом їх утримання.
“Для того, щоб робити бринзу, сулугуні, вершки тощо, велика сироварня не потрібна — достатньо елементарного обладнання. Але мені постійно хочеться розширювати асортимент наших сирів, тому що це насправді цікаво. Плюс я розумію, що з кожним роком батькам все важче й в один прекрасний момент нам доведеться все взяти у свої руки. Тому ми всі перебралися ближче до Одеси, щоб я могла бути ближче, як до клієнтів в місті, так і до нашого господарства”, — говорить власниця виробництва.
Наразі “Ecolavs” виробляє біля десятка видів ексклюзивних сирів різного ступеня витримки.
Дегустація сирів “Ecolavs”
“Мені дуже приємно ділитися з іншими людьми своїм досвідом — тим, що в мене виходить. От, наприклад, приходить клієнт і говорить, що “Камамбер” у нас вийшов класний, як справжній італійський, а може й краще. Мені приємно. Чи рекомендують щось додати, зробити по-іншому. Я завжди прислухаюсь до порад та побажань й починаю експериментувати вдома. І коли в мене виходить стабільною та чи інша позиція, тоді я вже я можу перейти в нашу спільноту сироварів, і разом варити сир”, — розповідає підприємиця.
Аліна каже, поки що має ручну сироварку з водяною сорочкою, регулятором температури й пастеризатором. Це значно допомагає контролювати процес сироваріння, що дозволяє приділяти більше уваги креативу й виведенню нових сортів сиру. Наразі виробляє в основному напівтверді й тверді сири, втім, регулярно працює з м'якими.
Сири “Ecolavs”
За словами Аліни Котвицької, їх майстерня регулярно експериментує з новими сортами сиру, родина мріє значно розширити виробництво.
