Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Що відомо про мапу від культурного центру «Єдисан»?
Цієї весни ми розповідали вам про ініціативу «ЕКО Березань», що серед іншого прагне переосмислювати історію Миколаївщини, відкидаючи раніше усталені імперські наративи.
Протягом літа її голова, краєзнавець Олексій Сидорчук взявся за проєкт зі створення Центру культурної спадщини «Єдисан». Він став можливим завдяки грантовим коштам, наданим програмою «Спадщина. Простір для роботи», в якій «ЕКО Березань» стала однією з 30 переможниць.
Одним із головних підсумків стало створення GIS-атлас Єдисану. Його презентували 1 серпня у нововідкритому центрі культурної спадщини. У створенні мапи Єдисану «ЕКО Березань» консультувалася з істориками Півдня України та Інститутом національної пам'яті.
Як можна побачити з презентації атласу, на нього нанесено практично всі історичні пам'ятки 10 громад Миколаївщини, що беруть участь в проєкті. Датування цих пам'яток починається від найдавніших людей на території Єдисану і закінчується на козацьких поселеннях кінця 17 століття.
«ЕКО Березань» надрукує 180 примірників атласу, які отримають культурні ініціативи Миколаївщини.
Які ще заходи провели в межах проєкту?
Загалом, основним завданням відкриття Центру культурної спадщини «Єдисан» стала популяризація минувщини цього регіону та його вплив на історію Миколаївщини. Для цього «ЕКО Березань» організувала цілу низку зустрічей та лекцій – передовсім для представників місцевої влади та місцевих краєзнавців.
За словами Олексія Сидорчука, головною аудиторією цього проєкту були саме ті люди, які вже залучені в створення й популяризацію культури та освіти краю. Передбачається, що вони, отримавши нові знання про Єдисан, зможуть поширити далі в навчальних закладах, музеях, бібліотеках та на краєзнавчих екскурсіях.
«Це (зустрічі краєзнавців) було питання консолідування й вироблення спільного погляду на історію нашого краю. Спільне бачення минулого Єдисану потрібне для того, щоб далі на правильній платформі продовжувати вивчення історію нашого краю й сформувати продукти які будуть важливими для нашого суспільства», – наголошує краєзнавець.
Також в межах проєкту «Спадщина. Простір для роботи» в Березані провели виставку народного мистецтва. В такий спосіб «ЕКО Березань» хоче додатково наголосити на самобутності та українськості Миколаївщини.
Крім цього, «ЕКО Березань» також ініціювала проведення фестивалю «Єдисан-Фест», який цьогоріч 17 серпня відбудеться в Коблевому на березі Тилігульського лиману.
Що означає назва «Єдисан»?
Єдисан – це тюркомовна назва регіону, що розпростерся на березі Чорного моря між Дніпром та Дністром. Протягом 15–18 століття вона належала Кримському Ханству, а значну частину населення Єдисану становили кочівники-ногайці.
Втім, ця територія Дикого Поля не була етнічно однорідною, адже на ній проживало декілька етносів одночасною, зокрема й козаки-українці, що торгували з Кримом. Саме пам'ять про ці три сторіччя історії українського узбережжя й намагалась стерти Російська імперія, втілюючи так званий "грецький проєкт" після окупації Причорномор'я
«Феномен Єдисану полягає в ідеальному співіснуванні його корінних народів. Османська влада тут зводилася лише до охорони кордонів і збору податків. Те саме можна сказати про кримського хана. Українці Єдисан називали "Ханською Україною" або "Ганьщиною" (...). Молдовани цю територію звали "Татарською Волощиною" і прекрасно розвивали тут свою культуру. Кримці й турки називали цю землю Озі, (...) а вірмени і євреї, що жили тут, користувалися здебільшого кримськими визначеннями.
Отож, унікальне місце співіснування українців, молдован, кримців, ногаїв, османів, вірмен і євреїв – це і є наш Єдисан. Зрозуміло, що росіян в цьому загальному котлі не було і не могло бути тут взагалі», – зазначає Сидорчук.
