Журналістка «О, Море» поспілкувалася з Олексієм Сидорчуком, її головою, про діяльність організації, туристичні проєкти та участь у програмі «Спадщина. Простір для роботи».
Як виникла організація «ЕКО Березань»?
У 2013 році Олексій Сидорчук був депутатом Березанської районної ради. Але не відчував себе реалізованим. Йому здавалося, що може зробити для рідної громади набагато більше. Таку можливість він побачив у створенні громадської організації, яка працюватиме на благо місцевої громади. Так з’явилася «ЕКО Березань».
Пройшовши навчання в Інституті політичної освіти, Олексій зі своїми однодумцями вже влітку 2013 року заснували організацію, затвердили статут і почали працювати. Назву обрали нестандартну. Читаючи її вперше, спадає на думку, що організація займається екологією. Проте це не так. «ЕКО – Екологія, Культура, Освіта. Бо екологія – це не лише чисте повітря або вода. Екологія – це середовище, яке ми самі мусимо створювати щоденно», – пояснює Олексій.
З 2018 року «ЕКО Березань» спільно з ГО «Фонд розвитку міста Миколаєва» втілили в життя низку проєктів для громад Березанщини. А в грудні 2021 року відкрили регулярний освітній хаб з такою ж назвою.
Команда організації разом із місцевими волонтерами проводила толоки у Михайлівці для облаштування місцевого парку. Займалися популяризацією Красного Каньйону у селі Красне, який може стати новим туристичним об’єктом Березанщини.
Село Красне – колишня німецька колонія. Вона була розділена на верхню та нижню частини каньйоном. Червоний каньйон має унікальну історичну та природну цінність. У селі збереглося багато традиційних будинків чорноморських німців-колоністів.
Громада села Михайлівка спільно з «ЕКО Березань» облаштовує місцевий парк, 2021
Толока на Великому Красному каньйоні у селі Красне, 2021
Волонтерський Центр «БЕРЕЗАНЬ»
Від початку повномасштабного вторгнення офіс «ЕКО Березані» почав працювати як волонтерський Центр «БЕРЕЗАНЬ». Центр надавав гуманітарну допомогу, соціальну підтримку тим, хто постраждав від російського вторгнення. Зараз тут можна отримати безкоштовні консультації психологів, інформаційні послуги для переселенців тощо.
Волонтерський Центр «БЕРЕЗАНЬ», 2022
На початку 2023 року створили «Центр допомоги нашим». «Центр став громадським пунктом обігріву та відпочинку для переселенців, а також інших громадян нашої громади. За січень-квітень 2023 року послугами скористалися 1340 людей», – розповідає активіст.
А у квітні минулого року на базі «ЕКО Березань» відкрили «Центр молодіжних ініціатив «БеКоН».
«БеКоН» – Березанка, Коблеве, Нечаяне», – пояснює Олексій назву молодіжного центру. І продовжує: «Цим проєктом ми намагалися залучити ВПО до життя нашої громади, звертаючись в першу чергу до молоді. В межах громади провели серію навчань та тренінгів для молоді з-поміж переселенців, Молодіжний форум. Майже п’ять місяців ми збирали ініціативи молоді трьох громад (Березанської, Коблівської, Нечаянської), як зробити життя більш комфортним. В результаті – видали «Атлас 125 молодіжних ініціатив».
Ініціатива «БеКоН» презентує Атлас молодіжних ініціатив, 2023
Влітку 2023 року команда провела кілька стратегічних сесій і визначила напрямки майбутньої діяльності.
«Крім екології, культури й освіти, ми займаємося актуальними проблемами. Щоденно працюємо з переселенцями, переймаємося проблемами ветеранів. Ми – мультикультурна організація», – підсумовує Олексій.
Команда ГО «ЕКО Березань» проводить «круглий стіл» з ВПО Березанщини, 2024
Амбітні плани створення туристичного кластера на Березанщині
Олексій Сидорчук – географ-економіст, краєзнавець із 25-річним стажем. І може годинами розповідати про історію та природу рідного краю. Його організація співпрацює з Південним відділенням Українського інституту національної пам’яті.
Сергій Гуцалюк, голова Південного відділення УІНП, проводить семінар-практикум для активістів Березанської громади, 2021
Ще восени 2021 році Олексій долучився до «Школи креативного туризму», яку проводив «Фонд розвитку міста Миколаєва». Тоді протягом трьох тижнів представники місцевих громад Миколаївщини, серед яких були краєзнавці, народні майстри, організатори місцевих фестивалів, винороби тощо, вивчали спроможності власних громад у сфері популяризації нематеріальної культурної спадщини.
«Саме тоді у мене з’явилися перші ідеї проєкту «Єдисан», який пов’язаний з культурною спадщиною і зеленим туризмом на території нашої громади», – згадує Олексій.
А в планах на 2022 року: створення туристичного кластера Миколаївського району, амбітні екологічні програми та освітні проєкти.
«В наших планах було створити масштабний туристичний хаб: екзотичний дендропарк в долині річки Сосики, надсучасна зона відпочинку в невідомому раніше Красному каньйоні; еко-хаб з ЕКО-виробництвом локальної крафтової продукції, підтримка зеленого туризму, облаштування етнічного німецького обійстя», – згадує про плани Олексій.
Вже влітку 2023 року команда «ЕКО Березані» стала одним із засновників фестивалю «Чорноморський степ» в Одесі, а в межах Березанської громади самостійно провела локальний етнофестиваль «Єдисан-Березань».
На фестиваль завітали справжні чумаки, які приготували страви за старовинними козацькими рецептами, майстри з Херсонщини, а також етнорок гурт «Друже, Музико» з Одеси.
Рекламний банер фестивалю «Єдисан-Березань», 2023
Поміж іншим, Олексій Сидорчук показує вже готовий культурний продукт Березанщини – мішечок-оберіг із тузлівською сіллю. Він – частина проєкту «Єдисан».
«Від озера Солонець-Тузли через Тилігул проходили давні чумацькі шляхи, якими місцеву сіль везли на Поділля і до Львова. Разом із Юрієм Шевченком, який вже давно популяризує і відроджує чумацтво, ми й створили цей креативний продукт», – розповідає Олексій.
Мішечок тузлівської солі
Логотип проєкту «Єдисан»
В лютому 2024 року розпочався відбір до програми «Спадщина. Простір для роботи». Програму оголосили чотири провідні культурні інституції України – «Мистецький арсенал», фонд «Ізоляція», Харківський літературний та Одеський національний художній музеї.
До другого раунду програми зі 128 проєктів пройшли лише 30. На Миколаївську, Одеську та Херсонські області припадає 11. Серед них і унікальний проєкт «ЕКО Березань», який передбачає створення «Центру культурної спадщини «Єдисан».
«Центр буде вивчати та узагальнювати культурну спадщину десяти громад Миколаївського району (Березанської, Коблівської, Очаківської, Чорноморської, Куцурубської, Радсадівської, Веснянської, Нечаянської, Ольшанської та Степівської, співпрацювати з їхніми відділами культури, освіти й туризму. Також плануємо видати «Атлас культурної спадщини» цих громад. Сюди увійдуть храми, церкви, музеї, окремі артефакти, археологічні пам’ятки, а також нематеріальна культурна спадщина: співи, чумацькі шляхи, вишивка тощо. На фініші плануємо провести етнофестиваль української ідентичності», – ділиться головними ідеями майбутнього проєкту Олексій.