Південь України - регіон з багатою та складною історією, який сьогодні переживає важливі трансформації. Довгий час ця територія сприймалася як частина так званого "юговостока" - умовного культурно-політичного простору, що об'єднував південні та східні області України. Однак останніми роками формується окреме розуміння українського півдня як унікального регіону з власною ідентичністю.

Про розмаїття Півдня багато говорили на фестивалі ВиделкаFest в Чорноморську. Ця частина України має великий потенціал стати унікальним прикладом успішної інтеграції різних культур та народів у рамках єдиної української ідентичності.

Модерував дискусію старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні Роман Кабачій, який родився та виріс на Херсонщині. Він презентував книгу "Про Чорноморську Україну" - це монографія Гжегожа Скрукви, видана в Познані (Польща), яка описує внутрішню колонізацію півдня України. Роман Кабачій відзначив, що написана книга на одеському й миколаївському матеріалі, висловлюючи надію на подальше розширення дослідження, зокрема щодо Херсонщини.

Мовне питання

Одним з ключових маркерів трансформації півдня України є ситуація з українською мовою. За словами Галини Дольник, засновниці української книгарні-кав'ярні в Одесі, за останні роки відбулися помітні зрушення.

"35 років тому, коли я приїхала до Одеси, люди оглядалися на вулиці, почувши українську мову. Зараз я вперше йду вулицею і ніхто не звертає уваги на мою українську", — зазначає пані Галина.

Особливо помітні зміни серед молоді. Студенти вже не соромляться говорити українською, для багатьох це стало модним трендом. Важливу роль у цьому процесі відіграла і вимушена еміграція під час війни, коли багато українців усвідомили свою національну ідентичність за кордоном.

Проте ситуація неоднорідна. В деяких районах, особливо віддалених від великих міст, українська мова все ще сприймається як щось чуже.

Відірвана від країни Бессарабія

Бессарабія (Буджак) залишається досить відокремленим регіоном, де все ще сильні проросійські настрої. Жанна Максименко-Довгич, кінорежисерка з бессарабським корінням, описує складнощі, з якими стикаються україномовні в цьому регіоні.

Жанна Максименко-Довгич з Галиною Дольник на фестиваліЖанна Максименко-Довгич з Галиною Дольник на фестиваліФото: О, Море

"Місцеві часто реагують на українську мову фразою про "100 національностей", яка використовується як своєрідний захисний механізм проти української ідентичності", — зазначає Жанна.

Вона також звертає увагу на проблеми з транспортним сполученням, які ще більше ізолюють регіон. Чоловіки віком від 18 до 60 років мають отримувати спеціальний дозвіл для в'їзду в Бессарабію, що ускладнює комунікацію та інтеграцію регіону.

Колонізація та мультикультуралізм

Історія півдня України тісно пов'язана з колонізацією та переселенням різних народів. Цей регіон пережив кілька хвиль колонізації — російську імперську, румунську, радянську. Кожна з них залишила свій слід у культурі та ментальності місцевого населення.

Жанна Максименко-Довгич наводить приклад свого рідного села: "Село Випасне — це колонізаційна російська назва. Насправді це три села: посад Турлаки, Кам'яний міст і Кривда. Цих географічних назв не існує на українській карті".

Ця складна історія створила унікальний мультикультурний характер регіону, але також призвела до певної розмитості національної ідентичності. Багато місцевих жителів досі бояться відкрито ідентифікувати себе як українці.

Крим: від "острова" до окупованої території

Окремо варто згадати про Крим, який до 2014 року часто сприймався як "острів", відокремлений від решти України. За словами Аліма Алієва, заступника генерального директора Українського інституту, до анексії півострова більшість відвідувачів Криму цікавилися лише його туристичними принадами, не заглиблюючись у культуру корінного народу та історію регіону.

Алім АлієвАлім АлієвФото: О, Море

"До 2014 року Крим залишався островом. Ті, хто приїжджав на півострів, це були переважно туристи, які були цікаві там море, гори, пахлава і чебурек, і так далі. Але глибше зрозуміти, пізнати й культуру корінного народу, й культуру інших народів, взагалі, як історія Криму творилась — до цього доходили одиниці", — зазначає Алім.

Між деколонізацією та реколонізацією

Сьогодні південь України живе у своєрідному парадоксі: одні території активно деколонізуються, інші — реколонізуються, каже Алім Алієв. Цей процес нерівномірний і часто болісний. Війна з Росією стала каталізатором змін, змусивши багатьох переосмислити свою ідентичність та ставлення до української держави.

Важливо розуміти, що формування нової ідентичності українського півдня — це тривалий процес, який потребує не лише часу, але й цілеспрямованих зусиль з боку держави та громадянського суспільства. Це містить роботу з історичною пам'яттю, розвиток української культури та освіти, економічну інтеграцію регіону.

Самоідентифікація — найбільший виклик жителів регіону. Сергій Гнезділов про Південь України
Таврійський розпис, козаки та степ: чим здивував пошук "Ідентичності Миколаївщини"