Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
В лютому 2024 року в Миколаєві почали готувати серію подій, присвячену історії та культури Миколаївщині. Вона мала на меті актуалізувати у свідомості мешканців регіону визначальні для нього речі, а також дослідити, із чим асоціюють свій край миколаївці. Про попередні підсумки роботи проєкту у його експертки Дар'ї Фрич-Алчиної запитали в інтерв'ю телеканалу МАРТ. Переповідаємо найважливіше з нього.
Відкриття Миколаївщини
Проєкт "Ідентичність Миколаївщини" став справжнім відкриттям для багатьох, навіть для тих, хто все життя прожив у цьому регіоні. Відбулось 12 подій, присвячених культурі та історії регіону.
Як розповідає Дар'я Фріч-Алчина, "дуже цікавими темами стали козаччина на Миколаївщині. У нас було два заходи, де ми казали про морські походи козаків і взагалі про козаччину, коли ми піднімали тему Бузького Гарду. Багато років ми говорили: козаки - Запоріжжя. Але це дуже маленька територія, козаки займали набагато більшу територію".
Не менш захопливою була екскурсія до Миколаївської обсерваторії. "Ще великий захід був, найбільший насправді, коли ми зробили екскурсію в обсерваторію. У нас зареєструвалося 150 людей, прийшло 140. Але ми не рахували дітей. Обсерваторія ось вона є в місті, але щоб туди потрапити, треба... Це ж науковий заклад, не можна просто відкрити ворота та зайти", — ділиться Дар'я.
Та чи не найбільше емоцій викликали зустрічі, присвячені Таврійському розпису.
"Також захід, який ми робили у ЧНУ імені Петра Могили, — виставку з Таврійського розпису, де можна було потім поспілкуватися з мисткинями, з авторками цих робіт. Для мене це теж було велике відкриття, тому що, наприклад, гобелени — це щось таке неймовірне, про яке дійсно дуже мало хто знає, але це дуже високий рівень розвитку", — розповідає експертка проєкту.
Кожна зустріч у рамках проєкту мала свою атмосферу й аудиторію. "Кожен з учасників нашої команди "тягнув" на подію свою аудиторію. Завдяки цьому окремі наші екскурсії відвідували як літні люди, так і родини з 6-річними дітьми. Це була абсолютно різна аудиторія", — підсумовує експертка проєкту.
Як миколаївці розуміють себе і свій регіон
Другим важливим етапом «Ідентичності Миколаївщини» стало дослідження того, як миколаївці розуміють себе і свій регіон. Це дослідження складалося з двох частин: публічної, яку проводили наживо, та більш масової, на яку закликали відгукуватися онлайн. Зокрема, пройти останнє закликав і мер Олександр Сєнкевич.
Результати публічної частини дослідження проєкт обіцяє поділитися вже найближчими днями. Однак Фрич-Алчина вже анонсувала, що одним із найважливіших завдань дослідження було вияснення, чи змінився світогляд Миколаївців після 2014 року та після 2022 року. За словами експертки, відповідь на це питання дуже сильно відрізнялася залежно від соціальної групи опитаних.
Інша ж частина дослідження полягала в тому, щоб зрозуміти, яким є асоціативний ряд мешканців Миколаївщини, коли вони уявляють свій регіон.
«Для того, щоб уявлення про Миколаївщину виходили на національний та світовий рівень, для цього дуже потрібен візуальний символ. Ми дуже хотіли знайти його, і найпершою в асоціативному ряду постає хвиля.
Але водночас (другою найпоширенішою асоціацією стали) лани. Ми також досліджували кольори, з якими асоціюють Миколаївщину, найбільше виокремлювали зелений і синій. Тобто, для когось Миколаївщина – це море для когось – зелений степ», – поділилась експертка.
Водночас, на думку організаторів дослідження, важливо, щоб в позиціонуванні регіону ідентичність міста Миколаєва не перекривала собою ідентичність усієї Миколаївщини. А в ширшому сенсі, краще розуміння ідентичності Миколаївщини допоможе краще зрозуміти й ідентичність усього Півдня України.
З чого почався проєкт про Миколаївщину?
За словами Дар'ї, перші задуми щодо «Ідентичності Миколаївщини» виникли в ГО «Південь» ще в 2021 році. Поштовхом до цього стала робота над Таврійським розписом – унікальною спадщиною Миколаївщини, яка виокремлює її серед інших регіонів України.
Через повномасштабну війну втілення ідеї затрималося, але вже наприкінці 2023 ініціативна група почала працювати над втіленням у життя цього проєкту. А уможливило його фінансування від USAID за програмою «Зміцнення громадської довіри».
Керувала проєктом Руслана Сікаленко, яка раніше в коментарі «О, Море» говорила про важливість того, щоб Миколаїв подолав свою минулу закритість, зумовлену засекреченими в радянський час підприємствами. Також до проєкту долучилася історикиня Анна Червак та популяризаторка туризму в Миколаївщині Тетяна Чекалюк. А за організацію мистецьких подій в межах проєкту відповідала Валентина Кривцова з «Артспокуси».
А що в інших регіонах України?
Нагадаємо, що в Одесі цього року запустили подібний проєкт з переосмислення бренду міста. В межах Odesa Decolonization ініціативна група намагається відійти від імперського міфу про «російськість» Одеси й згадати усі забуті сторінки її історії, що вплинули на її ідентичність.
Серед іншого, в проєкті наголошують, що передовсім протягом усього 19 століття Одеса була передовсім містом підприємців і торгівлі. Тож процес «відкриття самих себе» зараз триває на усьому Півдні.
