Як і будь-яке інше місто України Одеса має чимало міфів навколо себе. Міфи — є важливим елементом у формуванні ментального коду. Але часто вони є небезпечними чи неприємними.

Саме тому з’явився проєкт Odesa Decolonization, що досліджує, переосмислює та трансформує одеські міфи. 14 березня відбулася презентація проєкту.

Що таке Odesa Decolonization та чому міфи — це важливо? Переказуємо у цьому тексті.

Що таке деколонізація?

Саме це слово винесене в назву проєкту. У широкому розумінні «деколонізація» — процес отримання незалежності чи повного суверенітету колоній від країни-гегемона. Вона включає процес переосмислення історії, матеріального спадку і культурного впливу колоніальних імперій в колишніх поневолених країнах, рефлексію про власну ідентичність, про те, що є своїм, а що насаджене штучно або знищене країною-імперією.

Обов’язковим етапом цього процесу є віднайдення і відновлення власної забутої культури. Зокрема, це включає протистояння міфам російської історичної пропаганди.

Навіщо деколонізація Одесі?

Тезу про те, що Одеса — російське місто досі активно поширюють росіяни на чолі з їхнім президентом.

Так, відомо, що в Одесі домінувала російська мова. Крім того, там досі стоять пам'ятники російським дієвцям. Наприклад, письменнику Олександру Пушкіну чи князю Михайлу Воронцову. А за демонтаж пам'ятника російській імператриці Катерині II довго супроводжували скандали, його знесли лише наприкінці 2022 року. Але попри це Одеса ніколи не була російським містом й така ситуація зумовлена довготривалою політикою русифікації українських міст й поширенням міфів.

Міфи Одеси

Журналіст Акім Галімов каже, що російська історія не брехала повністю, але одні події підсвічувала, а інші замовчувала. Тож цілком логічно, що багато людей вважають Одесу проросійським містом, хоча насправді нам просто не розповідали українську версію.

Один з прикладів — вище згаданий пам'ятник Пушкіну. Він стоїть в місті, бо Пушкін був і творив в Одесі. Це правда. Але водночас Лесі Українці, яка також працювала й лікувалася в Одесі, пам'ятника нема.

Інший приклад наводить голова Правління ПАТ «БАНК ВОСТОК», засновник Музею сучасного мистецтва Одеси, керуючий партнер в Odesa Business Club Вадим Мороховський.

Він каже, що культура — невід'ємна частина Одеси. Й саме відомі письменники, художники, актори й режисери й мають бути міфом міста, а не бандити чи незрозумілі фільми, які приписують Одесі.

«Думаю, це ключовий момент в історії міста, яким потрібно пишатися, вивчати й правильно подавати. Одеса завжди відрізнялася від того, що було в Російській імперії. В Російській імперії коли щось робив не так — відсилали в Сибір, а людей з Сибіру — в Бухару.

Був такий відомий художник й казкар Михайло Жук. Він вільно говорив й просував українську культуру. Його хотіли заслати туди, де здавалося би української культури нема — в Одесу

А в Одесі він розквітнув, став відомішим і виховав плеяду учнів і це підкреслює культуру нашого міста».

Зараз в Музеї сучасного мистецтва почали видавати його книжки. першою вийшла казка «Правда і Неправда» 1908 року. Мало хто знав, що казки Жука збереглися. Працівники збирали їх по музеях і колекціях:

«Тепер наші діти будуть читати українські казки, написані в Одесі»

Вадим Мороховський також розвінчує міф про бандитську Одесу й каже, що у 80-х роках тут хотіли бути моряками, капітанами, акторами тощо. А ось міф про бандитів, на його думку, був нав'язаний у 90-х роках, який закріпився і до сьогодні цим міфом апелює Росія:

«Цей міф не просто можна зламати, а потрібно»

Що відомо про проєкт Odesa Decolonization?

Проєкт розпочала спільнота Odesa Business Club ще рік тому. Його мета — створення комунікаційної платформи для об’єднання зусиль експертів та активної громадськості у прагненні дослідити, переосмислити й розширити палітру Одеського міфу.

Усі напрацювання проєкту будуть презентувати в Одесі в межах п'яти подій. Кожна з них матиме свій ракурс — історія, сучасна історія, мистецтво, література тощо.

Автори проєкту переконані, що переосмислення власної ідентичності та ментальна деколонізація — один із факторів безпечного майбутнього регіону та країни в цілому.

Проєкт, відкритий до співпраці й долучитися до нього можна на різних етапах. Тож ви можете долучитися, якщо маєте ідеї або напрацювання близькі за тематикою.

Чому проєкт важливий?

Вадим Мороховський каже, що роботу в межах проєкту бачить з погляду, яким буде місто через десятки років та що для цього треба зробити сьогодні:

«Яку Одесу ми залишимо нашим дітям? В якій Одесі захочуть жити наші діти або ті українці які переїхали з інших міст?».

Акім Галімов займається популяризацією історії близько 10 років. Він каже, що міфи є в кожному місті України, тож Одеса тут не виняток.

Й часто ці міфи не є приємними, особливо з сьогоднішнього погляду. Втім, він каже, що не може пригадати подібних проєктів:

«Я доєднався до цієї ініціативи, бо мені здається, що це перша спроба стратегічного переосмислення. В нас нема системного аналізу того, що відбувається. А цей аналіз передусім потрібен для того, щоб створити стратегія розвитку. Мені ця ініціатива подобається ще тим, що Одеса, в уяві багатьох українці, була останнім містом в якому може з'явитися така спроба переосмислення».

Він додає, що це дуже потужний заклик до всієї України переосмислювати наше минуле й міфи:

«Міфи — передусім формують ментальні коди. Це небезпечні речі, бо вони задають певний розвиток територіям, населенню, нації. І важливо ці ментальні коди міняти так, як нам потрібно. Міняти так, щоб вони допомагали нам змінювати наше майбутнє. Це надзвичайно важливо».

Модератор презентації Сергій Гайдай, каже, що інколи міфом називають те чого не існує. Втім він переконаний — міф справжній, адже це завжди наслідок якоїсь реальності й реальної дії. Й саме тому про це важливо говорити.

Тож Odesa Decolonization не про творення нових міфів, а радше про те, щоб розповісти правду й підсвітити те, що залишалося поза увагою.