Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Олександр Господ і його робота
Контрастна людина
Олександр Господ розпочав свій воєнний шлях з добровільного вступу у ряди Правого сектора у 2014 році. У 2018 році був зарахований сапером у склад 93 окремої механізованої бригади «Холодний Яр, а з 2020 року служить у 56-тій окремій мотопіхотній бригаді. Початок повномасштабної війни "Стрілок" зустрів у селищі Піски на Донеччині, нині повністю знищеному окупантами. 15 травня 2023 року Олександр разом з побратимами проводив штурм позицій ворога під містом Бахмут та з того часу офіційно вважається безвісти зниклим.
Відкриття експозиції Олександра Господа. Запоріжжя
Захід організувала дружина Олександра — Олена Господ, за участю його друзів і побратимів. Виставка присвячена його творчості та унікальному баченню реалій війни через об’єктив.
Олена Господ - дружина військового, фотографа
“Саша досвідчена, інтелігентна людина зі знанням і культури й історії. Він був контрастним, як його світлини. У своїй справі він профі. Як казали побратими, він був сапер від бога. Коли війна почалася в 2014 році, то він пішов захищати країну, як свій рідний дім, не вагаючись. Тому що війна почалась зі сходу, і він розумів, як людина з аналітичним складом розуму, що вона буде просуватися далі”, — говорить Олена.
За роки війни Олександр Господ виріс у талановитого фотохудожника зі своїм особливим баченням і подачею матеріалу: апокаліпсис війни крупним планом крізь камеру звичайного телефона. Ще у 2020 році він став відомим на Дніпропетровщині як автор меморіалу полеглим в ході російсько-української війни захисникам. Пам’ятник виготовили з понад 200 кг справжніх уламків снарядів, які зібрали в районі проведення ООС. З 2014 року Олександр засняв неймовірні кадри війни, які викликають цілий спектр різних емоцій, адже попри трагічність та спустошеність світлини мають особливу пронизливу красу. Так одну з серії фото описав сам боєць:
Фото Олександра Господа
Відчинені двері
Дружина захисника каже, що метою виставки було втілення бажання чоловіка, щоб люди побачили ці кадри. Олена показує улюблені світлини, які зачепили саме її. Ділиться своїми думками.
Фото Олександра Господа
“Ця фотографія з Бахмута. Для мене це фото досить контрасне — воно про життя й смерть. Ми бачимо руйнації будинку на задньому плані, а на передньому розквітла гілочка, як символ життя”, — коментує дружина військового Олена.
Дружина каже, що Олександр добре малював, але фотографувати почав тільки з війни. Стенди символізують зруйновані будинки.
Світлина Олександра Господа
“Ця світлина для мене ще символічна. Тут відкриті двері з ключами в них. Зазвичай, коли ми кудись йдемо, ми зачиняємо двері й забираємо ключі, коли ні, то ми вдома. Тут нікого вдома немає, можливо, люди не встигли навіть речі зібрати. Це загалом стан наших людей, які постійно на тривожних валізах і не знаємо, що завтра буде”, — розповідає дружина військового.
Олена Господ - дружина військового, фотографа Олександра Господа
Минуле, сьогодення й майбутнє
Ветеран полку "Азов" Михайло Пирог підкреслює важливість експозиції фотографій зниклого безвісти захисника.
Михайло Пирог
"Це не просто виставка, повз яку можна пройти. Я думаю, що її треба зробити максимально популярною, щоб її побачило якомога більше людей. Це кадри нашого минулого й сьогодення. Вже більше десяти років точиться війна й 2,5 роки вона повномасштабна. Тут ми бачимо й те, що буде завтра. Бо завтра водночас не стане прекрасно, все це нам доведеться виправляти самостійно", — говорить ветеран полку "Азов", керівник ГО "Запорізька міська організація ветеранів АТО" Михайло Пирог.
Це перша виставка Олександра Господа, і Запоріжжя стало четвертим містом, де показали його світлини. Експозиції вже пройшли в Києві, Дніпрі й Павлограді — рідному місті фотографа.
Михайло Пирог каже, що є сенс створити конкурс військової фотографії, де конкурсна комісія могла б відібрати щось найпотужніше й без цензури.
"Саме правда, яку бачать люди, може зрушити якісь процеси й допомогти об'єднати людей. Тому що злякати нас, ну фактично вже нічим не можна. Ворог постійно обстрілює всю територію України ракетами, тому, ми не те, щоб звикли, але вже намагаємось не звертати увагу, щоб психологічно підтримувати себе в нормальному стані. Але такі кадри треба бачити, щоб пам'ятати про підступність ворога", — вважає ветеран полку «Азов».
Подруга родини, зокрема військового й митця, підкреслює, що попри контрастність, Олександр неймовірно добрий та людяний.
Олександра - подруга фотографа
"Ми познайомились у Фейсбуці, багато говорили. Розуміли один одного з півслова. Можу навіть сказати, що нас пов'язав чорний гумор) Олександр був дуже доброю людиною. Попри те, що він довгий час знаходився в таких важких умовах, за характером він був розуміючим і добрим, людяним. З одного боку, він був щирий і наївний як дитина, в свої 40 років. А з іншого боку, прагматичний, цілеспрямований і раціональний”, — говорить Олександра.
“Для нього важливою була Перемога й мир, він хотів жити в мирній країні, бо війна — то не є нормально. На мою думку, такі виставки дуже потрібні. Я б дуже хотіла, щоб якомога більше закордонних глядачів побачили її, і зрозуміли, як наша країна живе зараз”, — підсумувала Олександра.
В Запоріжжі в ПК “Титан” експозиція триватиме до 13 липня. Вхід безкоштовний. Тут можна також придбати фото Олександра Господа у листівковому форматі за благодійний внесок.
