Наш готель у Кирилівці окупований. Сергій Лавриненко про повернення у “Пересип” і туризм у Запоріжжі

Як жив готель “Пересип” до великої війни

Готель "Пересип" почав працювати у Кирилівці у 2008 році.

“Цього року нам виповнилось 15 років — ми вже дорослі! Це клопіткий, але гарний бізнес. Прекрасне місце на березі Азовського моря, де щоліта відбувалася зустріч наших улюблених гостей, діточок зі всієї України та нашим чудовим персоналом, теж зі всієї країни. З багатьма підтримуємо зв'язок і дружимо досі”, — каже директор готелю.

Готель "Пересип" до повномасштабної війни. Кирилівка Автор: Сергій Лавриненко

Після того, як росіяни окупували Крим, запит на відпочинок на Азовському морі у Запорізькому регіоні почав активно зростати. Але у 2014-му над берегом літали наші винищувачі, які відпрацьовували завдання, зокрема, й під час навчань. Це трішки бентежило відпочивальників, бо діти лякалися гучних звуків. Втім, вже з 2015-го року все стихло, курортне життя на березі моря налагодилось і стало нагадувати мирне.

Готель "Пересип" до повномасштабної війни. Свято Автор: Сергій Лавриненко

“Ми трішки розслабились. Я оцінив курортний ринок Запорізької області в 2021-му році — в одній тільки Кирилівці працювало 500 баз. У Запорізькій обл. буде більше - треба ще добавити Приморск, Бердянськ, Примпасат. Ми зрозуміли, що треба розвиватись й чимось відрізнятись від інших", — каже директор "Пересипу".

Сергій ЛавриненкоАвтор: особистий архів

Сергій каже, розумів, що мав запропонувати клієнтам щось інше, особливе. Тож побачивши, що основними клієнтами бази є мами з дітьми та й загалом родини, почали позиціонувати "Пересип", як родинний курорт-готель. Ціни у готелі були вище за середні, але, зважаючи на повний пакет послуг і підвищений комфорт, для багатьох гостей воно того вартувало.

“У нас було різноманітне меню як для дорослих, так і окремо для дітей. Анімація доросла, анімація дитяча, спортивна анімація. Постійно креативили зі святами, все чисто й облаштовано, басейн, облаштований чистий пляж. З наших цінностей: рекреація — відновлення фізичного й психічного здоров'я, родинні й дружні зв'язки — у нас були постійні гості, які приїздили до нас з усієї країни, щоб зустрітись влітку саме у нас з іншими родинами, підвищена уважність до гостей — наш персонал зустрічав кожну родину, носив багаж, супроводжував тощо. І, звісно, чистота”.

Готель "Пересип". ПляжАвтор: Сергій Лавриненко

Окремою родзинкою були свята, зокрема, патріотичні — від Дня Конституції до Дня Незалежності. Сергій підкреслює, що аніматори навіть проводили для дітей уроки української мови.

“У нас були постійні гості. Люди до нас їхали за нашою особливою атмосферою. За літо у нас відпочивали близько трьох тисяч гостей. І навіть в період засилля медуз, коли всі інші бази потерпали від того, що неможливо було купатись, ми вирішили цю проблему — поставили спеціальні загороджувальні сітки, й наші працівники тричі на день чистили берег”, — розповідає Сергій Лавріненко.

Росіяни окупували наше море і "Пересип"

За місяць до окупації — у січні 2022 року, Сергій Лавриненко за 180 тис. грн придбав нову сітку проти медуз, сподіваючись на новий курортний сезон з думкою про створення комфортного відпочинку для людей.

“Наші відпочивальники створювали родини, народжували дітей. І приїздили до нас постійно. Ми бачили, як ростуть їхні діти. Для мене така постійність була реальним показником того, що люди задоволені відпочинком у нас, бо повертаються щороку”

Коли почалась окупація, пригадує Сергій, ворог “відрізав” Кирилівку по трасі, навіть одразу не заходячи в курортне містечко, почали штурмувати Мелітополь. Місцеві працівники готелю розповіли, що окупанти заїхали в Кирилівку через два місяці, викрали мера міста, а через деякий час його повернули. Ще через місяць вони заїхали цілою колоною. Знов викрали мера і його заступника — тримали в полоні місяць, потім відпустили.

Захід сонця на Азовському морі до окупації. Кирилівка Автор: Сергій Лавриненко

“Вони (окупанти, — авт.) намагалися з нами про щось домовитись. Переказували через охорону повідомлення, щоб приїхало керівництво. Ми сказали, що не поїдемо, бо це не має сенсу — про що домовлятись з окупантами і як? 15 серпня 2022 року вони зайшли на базу, місцевим працівникам наказали більше на роботу не виходити. Після цього ми втратили контроль над об'єктом”, — розповідає Сергій.

Протягом деякого часу засновники й директор ще отримували повідомлення про те, що відбувається на базі. Наразі там російські військові.

Відпочинок в готелі "Пересип" до повномасштабної війниАвтор: Сергій Лавриненко

“Я одразу подав в СБУ всі дані. Поки справа відкрита, й на цьому все. У нас у готелі, кажуть, ворожі військові. Для них там, напевно, зручне розташування, бо ми в самому кінці коси — за нами сім кілометрів пляжу. Я знаю, що багато баз в Кирилівці просто розграбували, десь намагаються відкривати бізнес — готелі й бази відпочинку для місцевих та людей, яких навезли з росії, а якісь бази використовують російські військові”

Тривалий час засновники готелю “Пересип” фінансово підтримували й морально турбувались за місцевий персонал. Тримали зв'язок і пропонували виїхати з окупації.

“Ми й зараз продовжуємо підтримувати зв'язок, з ким можемо. Там перекрили майже повністю зв'язок, але ми допомогли налагодити інтернет. Коли все почалось, ми повністю зосередились на Запоріжжі й активно волонтерили. Тим не менш, про людей в окупації теж не забували. Два роки ми ще платили зарплатню людям. Потім хтось виїхав, хтось залишився. З ким можемо, то тримаємо зв'язок. Людей ми не звільняли, вони поки у відпустці за власний рахунок”, — ділиться Сергій Лавриненко.

“Все було — і спека, і шторм, і медузи, і ковід. Але завжди виходило організувати для наших гостей гарний відпочинок, за який не соромно. Гарні спогади та теплі почуття від кожної миті. Віримо в краще, та впевнені, "Пересип", що ми ще зустрінемось”

Готоель "Пересип" до повномасштабної війниАвтор: Сергій Лавриненко

Війна не вічна, тому про розвиток туризму у Запоріжжі варто думати вже

Роками запорізькі активісти наполягали на розвитку туризму в рідному місті, адже для того є всі перспективи — від унікальних локацій до обізнаних людей.

“За рік до повномасштабної війни ми активно вчилися. За програмою “Юнісеф” ми вже робили бренд Приазов'я. На противагу Одесі й Карпатам, ми збирали п'ять маяків: Маріуполь, Приморськ, Кирилівка, Генічеськ та Бердянськ. Це мав бути наш загальний бренд, який вийшов на Агентство розвитку туризму. Робота просувалась. Я їздив до Львова на Всеукраїнський форум готельєрів, щоб презентувати Запорізьку область”, — розповідає Сергій Лавриненко.

Директор готелю “Пересип” каже, що відомий запорізький мерч “Сім шляхів” має відношення й до курортного бізнесу, бо так чи інакше, декілька ланок логотипу відображають курортний відпочинок, якого зараз, на жаль, немає.

Туристичний логотип ЗапоріжжяАвтор: фото з відкритих джерел

“При створенні бренду враховувалася концепція розвитку туризму міста і слоган Запоріжжя — “Сім шляхів до пригод”, логотип — сім ліній, які при перетині утворюють семикутну зірку. З цією метою громадою було обрано та сформовано 7 найяскравіших туристичних напрямків: козацьке; природне; історичне; індустріальне; подієве; видовищне; сакральне. Сім напрямків — це асортимент дозвілля, різноманітні пропозиції для туристів, які мають залучити ще більше українських та іноземних туристів до Запоріжжя. Ця концепція отримала назву — “7х7”

“У нашому місті багато родзинок, які варто розвивати в плані туризму. До нас приїхали якось знайомі, вони виїхали з окупованого Бердянська, кажуть: “Ми завжди уявляли, що Запоріжжя — це промислове місто, заводи та і все”. Тоді я повіз їх на Хортицю. Вони побачили лише частинку нашого острова, але дуже здивувались і були в захваті. А це була тільки частка. Насправді наш острів — найбільший і найпрекрасніший в Європі. Я щиро вважаю, що Запоріжжя може розвивати як екотуризм, так і індустріальний. Просто треба цього захотіти й підходити до всього з розумом”.

Хортиця. ЗапоріжжяАвтор: Єва Миронова

Сергій наводить приклад, як з Вінниці до Кам'янця-Подільського створили шлях подібний на шлях “Каміно”, головна частина якого пролягає в Північній Іспанії.

Шлях Каміно. ІспаніяАвтор: фото з відкритих джерел

Попри те, що повномасштабна війна пригальмувала всі цивільні процеси в Запоріжжі, місцеві жителі, яким не байдуже, як розвиватиметься місто, сподіваються повернутися до теми розвитку туризму після війни.

“Багато людей в Україні, які нічого не знають про наше місто. До того ж, звісно, нам зараз заважає війна, бо ми прифронтове місто — у нас часто повітряні тривоги і багато хто боїться сюди їхати. Але війна не вічна, і треба готуватись до відновлення та розвитку. Я впевнений, що після війни Запоріжжя буде активно розвиватись і буде форпостом. Як культури, так і туризму”.

Стріт-арт — не вандалізм. У Запоріжжі під час прогулянок знайомлять з вуличним мистецтвом — репортаж

Малював та створив унікальний розплідник рослин: історія архітектора з Одеси, який загинув на війні