Допомога від держави на власну справу
Про конкурс на фінансування власної справи родина Юлії Кравченко дізналися від друзів родини, написали бізнес-план і подали заявку. Завдяки гранту вони змогли придбати теплицю, дуги, агроволокно, мотокосу, оприскувач і бензопилу.
"Треба ще тепло в теплицю, тому ми будемо ще робити тут опалення", - поділилася планами Юлія Кравченко.
На новому місці родина вирощує капусту, огірки, салат, пекінську капусту, буряк, цибулю.
"Ми ще до ґрунту не звикли, для нас це пісок. Але вивчаємо, хочемо розвиватись", — розповідає Тетяна Кравченко, мама Юлії.
"За сезон реалізовували декілька тонн продукції"
До повномасштабного вторгнення в Олешках на Херсонщині сім’я також вирощувала овочі. Робота починалась у лютому, коли вони висаджували розсаду в теплицю. Вирощували баклажани, бурячок і цибульку, які сіялися в грудні-січні місяці. Продаж продукції починали у квітні.
За сезон родина вивозила тони продукції, для цього наймали людей, які допомагали з реалізацією. В Олешках працював великий гуртовий овочевий ринок, там і продавали. Завдяки тепличному господарству, вони могли не тільки прогодувати себе, але й заробити гроші на бізнес.
"У нас не було в селі де працювати, ми жили лише коштом вирощування овочів", — згадує Юлія Кравченко.
Починати все спочатку
Грантові кошти дали стартовий капітал, однак, тепер для успішного ведення господарства потрібно багато вкласти у розвиток, бо все залишилось в Олешках.
"Треба купити добрива, різні засоби захисту рослин, деякі знаряддя для обробітку ґрунту", — розповіла Тетяна Кравченко.
Для переселенців, тепличне господарство на новому місці стало не тільки джерелом доходу, але й антистресом.
"Добре тут, але хочеться додому", — поділилась Юлія Кравченко.
А що було раніше
Крафтовий фермер — так називають Олександра Орєхіна. Чоловік вирощує екологічно чисті овочі, зерно й має власний млин. Втім історія Олександра почалася з його прадіда, який ще у 1920-х роках самостійно обробляв збіжжя, поки його не обікрали більшовики — тоді це називалось "розкулачуванням".