Переселенці з Херсонської області, які були змушені залишити свої домівки через підтоплення Каховської ГЕС, вирішили зайнятися тепличним бізнесом на Вінничині.

Допомога від держави на власну справу

Про конкурс на фінансування власної справи родина Юлії Кравченко дізналися від друзів родини, написали бізнес-план і подали заявку. Завдяки гранту вони змогли придбати теплицю, дуги, агроволокно, мотокосу, оприскувач і бензопилу.

"Треба ще тепло в теплицю, тому ми будемо ще робити тут опалення", - поділилася планами Юлія Кравченко.

На новому місці родина вирощує капусту, огірки, салат, пекінську капусту, буряк, цибулю.

"Ми ще до ґрунту не звикли, для нас це пісок. Але вивчаємо, хочемо розвиватись", — розповідає Тетяна Кравченко, мама Юлії.

"За сезон реалізовували декілька тонн продукції"

До повномасштабного вторгнення в Олешках на Херсонщині сім’я також вирощувала овочі. Робота починалась у лютому, коли вони висаджували розсаду в теплицю. Вирощували баклажани, бурячок і цибульку, які сіялися в грудні-січні місяці. Продаж продукції починали у квітні.

За сезон родина вивозила тони продукції, для цього наймали людей, які допомагали з реалізацією. В Олешках працював великий гуртовий овочевий ринок, там і продавали. Завдяки тепличному господарству, вони могли не тільки прогодувати себе, але й заробити гроші на бізнес.

"У нас не було в селі де працювати, ми жили лише коштом вирощування овочів", — згадує Юлія Кравченко.

Починати все спочатку

Грантові кошти дали стартовий капітал, однак, тепер для успішного ведення господарства потрібно багато вкласти у розвиток, бо все залишилось в Олешках.

"Треба купити добрива, різні засоби захисту рослин, деякі знаряддя для обробітку ґрунту", — розповіла Тетяна Кравченко.

Для переселенців, тепличне господарство на новому місці стало не тільки джерелом доходу, але й антистресом.

"Добре тут, але хочеться додому", — поділилась Юлія Кравченко.

А що було раніше

Крафтовий фермер — так називають Олександра Орєхіна. Чоловік вирощує екологічно чисті овочі, зерно й має власний млин. Втім історія Олександра почалася з його прадіда, який ще у 1920-х роках самостійно обробляв збіжжя, поки його не обікрали більшовики — тоді це називалось "розкулачуванням".

Обстежує заміновані поля та лагодить побиту техніку: історія фермерки з Херсонщини