Переїзд та два вулики
У 2011 році Антон Пшеничний разом з родиною придбав землю та почав будувати власний енергонезалежний будинок у селі Дружелюбівка Запорізької області. Серед іншого господарства зацікавився бджолами й придбав пару вуликів для проби.
«Перечитав літературу, і десь з п’ятої книжки зрозумів, як працюють бджоли й хто в них за що відповідає. Бо перший мед не знав навіть як збирати, як тих бджіл відганяти! Але вже на перший рік в мене було два чи три бутельки меду. Але ж свого!», - розповідає пан Антон.
Бджолярство зацікавило чоловіка настільки, що вже наступного року він вирішив розширяти пасіку. За два роки в нього було вже близько 20 вуликів. Пан Антон перезнайомився з бджолярами, переймав досвід, відвідував семінари, зустрічі, конференції. А у 2018 році отримав диплом «Бджоляр третьої категорії» Гадяцького аграрного училища. Спілкувався с пасічниками по всій Україні та за її межами.
Антон Пшеничний за роботою
«Мене довгі роки кликав працювати до себе пасічник з Польщі. Кликав і пасічник з Німеччини – однієї з найбільших пасік в Європі. Та я казав: ну куди? Мені своє потрібно розвивати!», — розповідає пан Антон.
На початок повномасштабного вторгнення в чоловіка вже було близько 60 власних сімей, приблизно 40 партнерських і понад 80 обслуговували у фермерському, разом з новоствореними бджолиними родинами загальна потужність на 2021 рік була понад 200 вуликів.
Медовий бізнес
Звичайно що кожен пасічник продає надлишки меду, пан Антон теж пригадує, як починалася його торгівля:
«Попервах, звичайно ж, продаєш мед по знайомих, що залишилося – здаєш гуртом, але це не дуже цікаво… ну й мрія ж була така – 100 вуликів, а це вже бізнес. Воно все до того і йшло потроху, але економіка не йшла, бо якщо порахувати, то здавати мед гуртом це виходить дуже важкий та низькооплачуваний труд», — говорить пан Антон.
Нагодилося знайомство із партнером, який теж мав вулики, об’єднавши зусилля чоловіки отримали понад 100 сімей. Але ще у 2019 році бджоляр зрозумів, що потрібно займатися роздрібними продажами. Їздив на ярмарки, знайомився з людьми, мав вже постійних клієнтів, яким розсилав мед по Україні.
На ярмарці
«Задля розвитку власного бізнесу завів сторінки у соцмережах, і навіть взимку 2020-2021 за вісім місяців закінчив онлайн навчання з просування та брендування продукції. Розробив власну торгову марку, розписав стратегію її розвитку. За цією стратегією ми вже мали робити постачання у Європу. Поки що не склалося», — ділиться пан Антон.
Того ж року обладнали невеличкий цех з розливу меду й оформили усі сертифікаційні документи для того, аби продавати продукцію в супермаркетах.
«9 лютого 2022 року подав на реєстрацію торгову марку. Це довгий процес. Оригінал свідоцтва, що ТМ вже зареєстрована отримав 28 лютого 2024 року. Перед повномасштабним вторгненням я встиг підписати договір з мережею мінімаркетів у Запоріжжі й відвантажити їм першу поставку. Була домовленість й з великою мережею супермаркетів, аж ось розпочалася війна», — розповідає пан Антон.
Антон отримав свідоцтво про торгову марку "Чесний бджоляр"
Розробили власні рецепти
«Чесний бджоляр», окрім звичайних сортових медів характерних для Запоріжжя, пропонував сортові меди зі всієї України. Наприклад гречаний, або липовий. Їх закуповували в інших регіонах, продукція проходила усі лабораторні дослідження, аби покупці отримували справді якісний продукт. Цікавинкою ТМ були медові десерти, наприклад, крем-мед.
«Це мед, який кремують за спеціальною технологією. Ми для цього придбали спеціальну кремувалку. В процесі кристалізації меду вона перемішує його і не дає утворюватися кристалам, тож мед виходить пастоподібний, через що його завжди зручно вживати», — розповідає пан Антон.
Розширяючи асортимент звернули увагу й на десерти із ягодами.
«Ми витратили багато меду і сили, щоб розробити власні рецепти – почали додавати в мед сублімовану ягоду. Натуральна ягода і натуральний мед. В нас все вийшло» — ділиться пан Антон.
Десертів з ягодами — сім смаків. Тут і полуниця, й малина, й чорниця. Десертів з горіхами «Чесний бджоляр» не виготовляє — просто не дійшли руки, зізнається пан Антон.
Мед ТМ "Чесний бджоляр"
Плани на паузі
Повномасштабне вторгнення стало переломним моментом в житті торговельної марки. Антон Пшеничний пішов добровольцем на фронт. Тож багато планів лишилося не втіленими в життя.
«Мій партнер вивозив мої вулики на пасіку, відкачував мед, але в людини слабке здоров’я, тож займатися самотужки на повну потужність пасікою він не може. Однак ми не здаємося», — розповідає пан Антон.
Нині довелося зменшити кількість бджолиних родин, але продукцію фасують — торговельна марка продовжує своє існування. Пан Антон не забуває про своє захоплення навіть у війську. За можливості навідує пасіку, а бухгалтерію та представництво на себе взяла його сестра — Антоніна. Деяке обладнання, яке «Чесний бджоляр» закупив перед сезоном-2022, ще жодного разу не було в дії, але надій ніхто не втрачає.
«Ми продовжуємо поставляти продукцію в мережу супермаркетів Запоріжжя. Так, зараз потужності трохи менші, однак повністю закривати бізнес не можна, бо вкладено багато часу і зусиль. Війна скінчиться і я продовжу працювати», — розповідає пан Антон.
Ділиться пан Антон і планами на майбутнє. В чоловіка є задум щодо зеленого туризму.
«Я робив на ярмарках невеличке шоу. Брав з собою пару вуликів (без бджіл звичайно ж) з медовими рамками. Брав декілька комплектів сіток, рукавиць та медогонку. Кожен бажаючий міг спробувати зібрати мед. Ми удавали, що викурюємо бджіл, діставали рамки, знімали з них «бджіл», потім ставили рамки в медогонку та качали мед. Потім розливали його по баночках, на які клеїли наліпки, які кожен міг підписати для себе. Це було дуже цікаво для людей. Тож хочу розвивати цей напрямок в більших масштабах у власній садибі», — розповідає пан Антон.
З Олегом Скрипкою
За задумом пана Антона, люди зможуть приїздити на пасіку, відпочивати, спостерігати за бджолами брати участь в медогоні. А поки «Чесний бджоляр» боронить рідну країну, продукцію торговельної марки можна знайти в на поличках запорізьких магазинів і спробувати на смак справжній запорізький мед.
О, море продовжує експедицію в Запоріжжя, читайте:
- про зооволонтерку Олесю Кулик
- як в Запоріжжі відкрили автентичний заклад закарпатської кухні Файта.
- та про роботу благодійного фонду "Бердянці – свій для своїх"
-
як комерційна клініка відкрила безплатний реабілітаційний центр
-
про Клініку первинної медичної допомоги №1 в Запоріжжі