Українські природоохоронці вже більше року спостерігають за тим, як природа намагається подолати наслідки бойових дій на Херсонщині. При чому степовим теренам це вдається дещо важче, аніж землям, що лежали під водою Каховського водосховища.

Про те, що зараз відбувається на території природного парку «Кам'янська Січ» та прилеглій до нього території Каховського водосховища, в інтерв'ю «Укрінформу» розповів Іван Мойсієнко, природоохоронець та викладач Херсонського університету.

Чому степу буде важко відновлюватися після війни?

Мойсієнко поділився із журналістами досить неочевидним фактом: повністю розмінувати прилеглу до Дніпра деокуповану Херсонщину є досить непростим завданням. Адже агресор застосовує системи дистанційного мінування, через що раніше розміновані ділянки стають знову небезпечними.

Загалом, науковці вже провели чотири експедиції на території нацпарку. Протягом перших двох вони вивчали, як війна вплинула на степ, а після теракту на Каховській ГЕС – як змінюється територія, що була вкрита водою.

«Уперше ми приїхали 1 грудня 2022 року, через три тижні після звільнення території. Рухалися лише по дорогах. Там до цього проходила лінія фронту, були облаштовані російські позиції. Крім того, що територія була тотально замінована, також велика кількість боєприпасів була розсипана по степу, в лісосмугах, при дорогах.

Відповідно, це все горіло, витікали мастила. А до того важка техніка їздила гусеницями по степу, по цілині й пошкоджувала природний рослинний покрив. Ось такі впливи були. Мінування, забруднення боєприпасами, розлив паливно-мастильних матеріалів, забруднення повітря, пожежі, руйнування степового рослинного покриву гусеницями і колесами. Більше тисячі дерев було вирубано», – розповів природоохоронець.

У випадку Кам'янської січі, найбільшої шкоди природі було завдано риттям окопів та бліндажів. Як пояснює Мойсієнко, після того, як у природоохоронній території викопали багато землі й покидали у степу сміття, природа не зможе самостійно відновитися. Те саме стосується і вирв від снарядів.

Як відновлюється екосистема поблизу нацпарку?

Мойсієнко підтверджує, що найгірші припущення щодо стану територій, з яких відступила вода Каховського водосховища, не справдились. Зараз звільнену водою територію на 50% вкрили вербові ліси, дерева який вже встигли вирости на 2–3 метри вгору.

«Так збіглося, що ця трагедія трапилася тоді, коли дозріло насіння на деревах верби. Верба такою вузькою канвою оперізує практично все водосховище. І мокрі ґрунти – це якраз добре для неї місце. Ось вона і стала засівати це водосховище», – пояснив професор.

На думку науковця, це є важливою перемогою, адже екологи боялися, що після теракту дно водосховища можуть захопити інвазивні, не притаманні українському степу види.

Що думає науковець про відновлення Каховської ГЕС?

Також Мойсієнко наголошує, що відновлювати Каховське водосховище так, як воно виглядало протягом останніх 70 років, не можна. Адже воно було бідною екосистемою з мінімальною кількістю рослинності, а Каховський канал, що подавав воду в Крим, дорогою до півострова втрачав дуже багато води.

«Біорізноманіття [неподалік Кам’янської Січі] розвивається в геометричній прогресії. А верба, яка виросла на цій території, – скільки вона вже вуглекислого газу вивела з атмосфери! Ми вирішимо досить багато питань стосовно екології, якщо не будемо відновлювати ГЕС», – переконаний природоохоронець.

Він впевнений, що існують способи забезпечити людей водою і, разом із тим, не відновлювати Каховське водосховище у повному обсязі. Він зазначає, що з 215 тисяч гектар, затоплених водою, понад 90% повинні залишитись суходолом, адже це відповідало б сучасним європейським практикам.

Що було раніше?

Мойсієнко – далеко не єдиний природоохоронець, який підтримує повернення Великого Лугу до первозданного вигляду. Раніше з цією ж пропозицією виступив очільник Української природоохоронної групи Олег Василюк.

Він навів аргумент щодо того, що країни ЄС планують звільнити від дамб 25 тисяч кілометрів річок. І, відмовившись від поновлення Каховської ГЕС, Україна могла б стати однією із перших держав, що втілять цей план у такому масштабі. Натомість Великий Луг міг би стати цікавим туристичним об'єктом, який, на відміну від водосховища, зміг би забезпечити місцевих робочими місцями.

Перед тим за відновлення майже 200 кілометрів русла Дніпра виступили й у Академії наук України. Водночас в установі розповіли про план, який передбачає, що у разі відновлення Каховської ГЕС на Дніпрі варто побудувати ще одну дамбу, яка б вберегла Великий Луг від затоплення.

Тут козаки обговорювали «Конституцію Пилипа Орлика». Що відомо про Кам’янську Січ?