1 лютого російські військові вдарили по території Кам’янської Січі. Це пам’ятка національного значення, розташована у заповіднику «Хортиця», де раніше жили козаки. Тут можна було побачити старовинні залишки їхніх куренів. В межах нової рубрики «Вікіпедія Півдня» розповідаємо, чим особливе це місце і якої шкоди завдали йому воєнні дії.

Що відомо про Кам'янську Січ?

На цій території мешкали запорізькі козаки. Це одна із двох січей, де історики і археологи мають змогу досліджувати козацький побут.

Кам’янська січ розмішена на високому березі Дніпра (тепер Каховського водосховища), де річка Кам’янка впадала в Дніпро. Поруч знаходиться село Республіканець Бериславського району. Тут був адміністративний і військовий центр Війська Запорозького Низового під час його перебування під протекцією Кримського ханства у першій третині 18 століття.

Територія Кам’янської січіТериторія Кам’янської січіФото: МОСТ

Козаки заснували цю січ після того, як московські війська зруйнували Чортомлицьку. Тут збудували 38 куренів. На січі проживало близько 2 тисяч козаків, ще 5 тисяч мешкали навколо.

А що було раніше?

Перший дослідник, який працював на Кам’янській Січі – краєзнавець, археолог і засновник Музею старожитностей Херсонського краю Віктор Гошкевич. Він провів перші дослідження ще у 1913 році.

На Січі винайдені відомі маленькі турецькі кавові піали виробництва Кютаг'ії та інший гончарний посуд. Тут знаходили посуд і люльки турецького виробництва.

У 2018 році дослідники знайшли в передмісті Кам’янської січі козацьку господарську піч і дізналися про косторізну справу.

«До сьогодні у літературі я не зустрічав інформацію про такий різновид ремесла, як козацьке різьблення на кістках. Різьблення на кістках притаманно багатьом культурам, але саме у козаків як ремісницьке виробництво це не було поширеним явищем», – розповів керівник запорізько-херсонської експедиції «Кам’янська Січ-2021» Анатолій Волков.

Кам’янська січ. Фото: sunkissed.com.ua

За його словами, козаки, які тут мешкали, займалися, крім рибальства і полювання, металургійною справою. Про це свідчить велика кількість криці і шлаку у виробничих печах, де виплавляли руду і робили металеві речі. Дослідники знаходили на території колишньої січі уламки великих бомб, підкови, цвяхи, скоби, ножі, ножиці, дрібні металеві речі.

Цікавий факт

Тут відбувалося обговорення статей майбутньої «Конституції Пилипа Орлика».

Пізніше (кінець 19 – початок 20 століття) на території колишньої січі звели маєток поміщика Агаркова. Він стояв біля саду з козацькими хрестами і деревами. А під час комуністичного режиму маєток перетворили в колективне господарство.

Кам’янська січКам’янська січ

Що на цьому місці зараз?

Частину Кам’янської січі зруйнували води Каховського водосховища. Однак її територію частково реконструювали, щоб привабити туристів – зокрема звели браму і каплицю.

Це місце стало частиною заповідника «Хортиця». До повномасштабної війни тут можна було побачити археологічні залишки козацького побуту. Тут збереглися залишки куренів і майстерень. У напівзруйнованому стані можна було побачити стайні, винні льохи, фонтани, штучний ґрот на схилах Дніпра, який називали «панською курилкою».

Кам’янська січКам’янська січФото: medianova.com.ua

Археологи відшукали козацький цвинтар з могилою Костя Гордієнка – одного з найвидатніших козацьких отаманів. Надмогильний хрест Гордієнка – з часів козацтва. Напис на ньому практично не читається, але зміст відомий з ранніх публікацій: «Во имя Отца и Сына и Святаго Духа. Зде почиваетъ рабъ Божій Константинъ Гордҍевичъ атаманъ кошовый славнаго войска Запорожского и низового а куреня Плитнҍровского: преставися року 1733 мая 4 числа».

У 1999 році тут спорудили пам’ятний знак отаману Гордієнку і запорізьким козакам у вигляді обеліска, а у 2019 році встановили хрест кошовому отаману Якиму Богушу.

Щороку 1 травня тут проводили тризну на честь похованого кошового отамана Гордієнка.

Як повномасштабна війна вплинула на пам’ятку?

На відео з обстрілу, який стався у перший день лютого 20224 року видно три вибухи. Перший припав на місце господарчого передмістя колишньої січі, де проводили дослідницькі роботи історики. Міністерство культури та інформаційної політики повідомляє, що тут перебувають ще недосліджені об’єкти залізотопного та гончарного комплексу першої половини 18 століття.

Другий «приліт» стався неподалік від хреста і могили отамана Гордієнко та в’їзних воріт Січі. У цьому місці знаходиться ґрот і залишки маєтку Агаркова. Тут розташовується лапідарій, де можна було побачити зернотерки, гармани.