На Півночі Одещини, де Причорномор'я переходить у Поділля, розташоване місто Кодима, відоме своїми настінними розписами. Їх стали фіксувати принаймні з 19 століття, і тепер вони є гордістю місцевої громади.

Про стінописи Подільського району розповіли наші колеги з видання Новинар City. А ми переповідаємо найцікавіше з їхнього матеріалу.

В чому особливість Кодимського стінопису?

У громадах неподалік містечка Кодима завжди можна побачити багато розписаних зупинок та альтанок, прикрашених квітковими та геометричними мотивами. Це явище може здаватися повсякденним, але насправді відіграє важливу роль у культурному житті регіону.

В цьому переконаний Вячеслав Кушнір, доктор історичних наук, що очолює факультет історії та філософії в Одеському державному університеті. Він і сам народився неподалік Кодими і якийсь час відвідував місцеву школу. Тому популяризація місцевого стінопису для нього особливо важлива.

Зразок Кодимських розписів / Новинар City

Місцеві майстри, можливо, навіть не задумуються над джерелом свого натхнення, але їхні твори є частиною багатої історичної та культурної спадщини Кодимщини, переконаний Кушнір.

Історик стверджує, що Кодимський стінопис сягає корінням у Трипільську культуру, хоча тяглість цієї традиції не підтверджена. Але справжній розквіт місцевого стінопису починається в 19 столітті, в добу українського національного відродження.

Пропозиція історика щодо популяризації стінопису

В Кодимському історико-краєзнавчому музеї провели зустріч з Кушнірем 22 лютого. На ній він запропонував своє бачення щодо популяризації кодимського стінопису.

«Настінний живопис ніхто не пропагує, ніхто за нього не агітує – а він поширюється завдяки вам. Я хочу дещо вам запропонувати. В Будеях [село в межах Кодимської громади, де народився відомий художник Євген Столиця, – «О, море»] є вітряк, до якого їздять туристи після популяризації вітряка через проєкт «Шпаків шлях» [туристичний маршрут Кодимським районом].

Тож я подумав: а чи можливо перетворити всю Кодимщину (разом з Балтщиною) на великий туристично-культурний комплекс настінного розпису? Що для цього потрібно?», – запитує історик.

Як стверджують у репортажі Новинар City, ця ідея видалася цікавою майстриням кодимського стінопису. Але практичних кроків щодо її реалізації поки що не визначили.

Малює зранений, але квітучий Херсон і щодня готує каву. Історія людини-кав’ярні Олексія Мельниченка
Новий стріт-арт в Одесі: 20 картин світових художників з’являться на спуску до Траси здоров’я