До великої війни греко-католицька церква Мучеників Макавейських у Бериславі щотижня збирала на обід людей у потребі. За ініціативою священника Олександра Більського парафіяни заснували благодійну кухню «П’ять хлібин і дві рибини». У лютому 2022 року Берислав опинився в окупації. У цей час вісім сміливців продовжували готувати для містян: скуповували продукти у місцевих, возили на велосипеді їжу людям з інвалідністю, а одна з кухарів змогла схитрувати і випросити в окупантів пропуск, щоб купувати продукти в Новій Каховці. Нині Берислав потерпає від щоденних обстрілів, тож кухня працює на виніс.

«О, море» поспілкувалося із засновником благодійної кухні отцем Олександром Більським.

З чого все почалося?

Благодійна кухня у Бериславі з’явилася восени 2021-го.

Коли почалася пандемія коронавірусу, отець Олександр Більський помітив, що багато людей у місті шукають їжу на смітниках. Цей факт не давав спокою чоловіку і він вирішив створити місце, де бериславці, які потребують підтримки, можуть її отримати, зокрема смачно поїсти. Так з’явилася ідея благодійної кухні.

Ініціатива священника виграла грант у межах програми «Активна церква в громаді» від Української освітньої платформи. Гроші благодійників спрямували на купівлю електричної плитки й холодильника. Готувати зголосилися парафіяни.

Благодійна кухня «П’ять хлібин і дві рибини»Благодійна кухня «П’ять хлібин і дві рибини»Фото: Парафія Мучеників Макавейських/facebook

Вони звернулися до підприємців міста з проханням підтримати ідею благодійного проєкту. Власники трьох магазинів почали регулярно передавати продукти, а бериславці приносили консерви й харчі, якими хотіли поділитися.

На той час богослужіння відбувалися у вагончику біля церкви, яку продовжували зводити, тому під кухню переобладнали приміщення для інвентарю. Її відкрили у жовтні 2021 року. На перший обід прийшло 26 містян. Для них приготували борщ і гречку з підливою. Кухню назвали «П’ять хлібин і дві рибини», тож поміж іншими стравами на столі лежали буханці хліба і риба.

Отець Олександр Більський Отець Олександр Більський Фото: Парафія Мучеників Макавейських/facebook

Отець Олександр з дружиною і трьома парафіянками куховарили, розставляти столи й стільці, накладали й розносили страви. Кухня працювала щонеділі – кількість гостей збільшувалася, за кілька тижнів сюди почало приходити зо пів сотні постійних відвідувачів. організатори благодійної кухні вирішили частувати і людей з інвалідністю, які не могли приходити за їжею до церкви. Обіди для них розвозили людям студенти медичного коледжу разом із працівником соціальної служби.

«Під час обіду я завжди старався говорити з людьми й обережно питав про найулюбленіші страви. Хтось говорив про пельмені, хтось не пам’ятав, коли їв вареники, а хтось ніколи не куштував салат із крабових паличок. І ми, знаючи вподобання людей, старалися готувати ці страви», – ділиться отець Олександр.

Вони казали, ніби приходять не на благодійну кухню, а в якийсь ресторан. Ми хотіли зробити так, щоб через обід люди відчули любов і турботу.

До початку повномасштабної війни благодійна кухня стабільно чекала на містян.

Робота благодійної кухні Робота благодійної кухні Фото: Парафія Мучеників Макавейських/facebook

Повномасштабна війна у Бериславі

Берислав опинився в окупації у перші дні великої війни. 24 лютого священник перебував у відрядженні за 800 км від парафії. Зранку сів у машину і вирушив до міста. Людям з громади, які телефонували йому за підтримкою, радив виїжджати. До Берислава отця Олександра не пропустили військові, сказали, що в місто зайшли окупанти. Він тричі намагався проїхати до парафії й тричі йому це не вдавалося. Тоді вирішив повернувся до батьків, у Южноукраїнськ. Там на нього уже чекали дружина з дітьми, яких вивіз колега.

Отець Олександр зателефонував трьом жінкам-кухарям: спитав, чи можуть вони відкрити кухню і готувати кожного дня.

Праціниця благодійної кухні Праціниця благодійної кухні Фото: Херсон.Плюс

«Одна жінка мовчала. Дві інші сказали: "ми самі хотіли вам говорити, що є велика потреба у цьому. Люди розгублені, не знають, що робити. Ми відчуваємо, що можемо їм допомогти". А потім жінка, яка мовчала, призналася, що вона молилася і була готова відправити з міста своїх дітей, близьких, а сама хотіла лишитися, щоб працювати й служити на кухні», – розповідає священник.

Кухарі зробили перепис продуктів і склали меню. За кілька днів до кухні прийшло понад 100 відвідувачів.

Благодійники зголосилися перерахувати гроші, щоб містяни могли придбати по-максимуму продуктів, які на той момент ще можна було купити у магазинах в Бериславі. Засновники кухні купили 13 свиней, локшину швидкого приготування, паштети та іншу продукцію. Завдяки жертводавцям вдалося перевезти гуманітарну допомогу кількома бусами.

Працівники благодійної кухніПрацівники благодійної кухніФото: Херсон.Плюс

«Ми суттєво поповнили запаси харчів, але це не настільки багато, щоб говорити про місяці, адже кожного дня готуємо на 130-140 людей – це великий об’єм. Але це дало можливість запастися у перші дні й виграти час, щоб шукати гроші, звертатися до благодійників», – розповідає отець Олександр.

Як працювала благодійна кухня в окупації?

Жінки, які зголосилися готувати в окупації, працювали на кухні позмінно: одна група куховарила, а інші дві ходили Бериславом і скуповувати харчі, які продавали місцеві: яйця, сметана, масло, молоко.

Волонтери взялися розвозити їжу людям з інвалідністю: щоб об’їхати 40 осель, потрібно було проїжджати через два російські блокпости.

Волонтер Сергій Курпієв розвозив їжу людям з інвалідністю Волонтер Сергій Курпієв розвозив їжу людям з інвалідністю Фото: Херсон.Плюс

Одній з кухарів, пані Віті, вдалося випросити пропуск в окупантів. Її син має проблеми зі здоров’ям, тож вона пішла з документами в комендатуру і просила, щоб вони виписали їй пропуск через ГЕС, щоб пані Віта змогла возити сина на лікування в Нову Каховку.

Росіяни повірили жінці й виписали пропуск. З чоловіком вона садила сина в автомобіль, на блок-постах показувала документи й потрапляла в Нову Каховку. Там на гуртовому ринку купувала продукти. У черзі за ними доводилося стояти годинами. Купували крупи, макарони, олію – все, що можна було, знаходили магазини, де можна було розплатитися карткою, бо за видачу готівки «міняли» могли взяти собі 50%. Машину завантажували мішками з харчами так, що вона ледь їхала.

Працівниця благодійної кухніПрацівниця благодійної кухніФото: Херсон.Плюс

За словами отця Олександра, траплялися випадки, коли членів його команди перевіряли російські військові, навіть забирали кілька обідів:

Я неодноразово отримував дзвінки і посеред ночі, і зранку, чув сльози. Жінки боялися виходити з хати, бо поруч стояла техніка.

Російські військові кілька разів приїжджали до церкви і пропонували допомогу: від неї відмовлялися: містяни нізащо не хотіли брати їжу від ворога. Окупанти не обшукували храм, але постійно слідкували за тим, що у ньому відбувається.

До звільнення Берислава «П’ять хлібин і дві рибини» не зачиняли своїх дверей для містян.

Олександр Більський з парафіянами Олександр Більський з парафіянами Фото: Херсон.Плюс

Робота після деокупації Берислава

11 листопада 2022 року місто деокупували. На третій день після звільнення Берислава сюди повернувся Олександр Більський:

Найперше, коли я приїхав, просто цілував землю і дякував Богу і нашим військовим, що я можу тут бути, обіймати своїх людей і тішитися тією миттю.

«Серце раділо, що я можу приїхати до своєї церкви, до нашої благодійної кухні та побачити тих героїчних жінок, які протягом цілої окупації так ревно служили людям, які приходили до нашої благодійної кухні. А трепет і сум був від побаченого, що залишили після себе російські війська. Боляче було дивитися на те, як вони зруйнували місто, попідривали всі електричні опори», – розповідає священник.

Росіяни залишили Берислав без світла, газу, води й зв’язку. Благодійна кухня продовжила підтримувати людей: крім повноцінних обідів, їм надавали продуктові й гігієнічні набори. Завдяки благодійникам, закупили близько двох тисяч ковдр, які роздали містянам.

«Люди як в окупації, так само і після звільнення, продовжують приходити. Навіть збільшувалася кількість відвідувачів кухні, тому що бериславці не мають, на чому варити їжу. У нас було 150-160 людей кожного дня», – каже отець Олександр.

Працівниця благодійної кухні Олена Працівниця благодійної кухні Олена Фото: Парафія Мучеників Макавейських/facebook

На Різдво для містян влаштували вечерю із кутею і традиційними стравами, щоб подарувати бериславцям коло сімейного затишку.

Зараз місто живе під постійними обстрілами.

4 кілометри розділяє нас від ворожих військ, будь-яка зброя, яка у них є, дістає до Берислава.

«У листопаді ситуація почала гіршати, бо почали прилітати керовані авіабомби – ця зброя має потужну силу», – каже Олександр.

Спершу організатори благодійної кухні продовжували годувати людей у церкві, коли обстріли стихали й продовжували розвозити їжу по домівках, там мешкали маломобільні люди.

Містяни отримують їжу з собою Містяни отримують їжу з собою Фото: Парафія Мучеників Макавейських/facebook

«Наші волонтери вже мають два скутери, адже ми побачили, що обстріли збільшилися і розвозити людям стало набагато довше їжу. Я звернувся до парафії Святого Архістратига Михаїла, вони цілою спільнотою збирали кошти, щоб нам придбати скутер. Один у нас був, крам того, маємо один велосипед – таким чином відкрили благодійну кухню на колесах», – розповідає Олександр Більський.

Однак ситуація продовжувала загострюватися. Поруч з кухнею знаходиться лікарня, в яку «прилетіло», сильне руйнування сталося саме перед тим, як люди мали прийти обідати. Відтоді «П’ять хлібин і дві рибини» переформатувалися на кухню на виніс. Спочатку готували гарячу їжу щодня, а коли обстріли почастішали, почали робити набори з їжею швидкого приготування на 2-3 дні.

Благодійна допомога для бериславців Благодійна допомога для бериславців Фото: Парафія Мучеників Макавейських/facebook

«Люди двічі на тиждень забирали набори, але, на жаль, протягом останніх двох місяців це стало просто неможливо, тому що відбуваються масові атаки ворожих дронів. Вони, залітаючи до нашого міста, почали обстрілювати мирних людей – і це стало ще більш небезпечно і для наших волонтерів, і для людей в потребі, – розповідає засновник благодійної кухні. – Тепер ми раз на тиждень стараємося завести до Берислава їжу швидкого приготування і орієнтовно о п’ятій-шостій ранку роздаємо цілий пакет з продуктами, яких має вистачити на тиждень. Наприклад, купуємо готовий борщ, який люди можуть запарити, макарони тощо».

Вечеря на РіздвоВечеря на РіздвоФото: Парафія Мучеників Макавейських/facebook

За словами священника, нині Берислав зруйнований на 90%. «Мало, що вціліло, багато людей виїхало, але в місті залишається приблизно 1200 мешканців, які живуть в підвалах. Вдень вони не ходять по місту тому, що це дуже небезпечно. Але ми намагаємося, попри все, підтримувати людей».