Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Яку традиційну начинку кладуть у вареники на Одещині?
Нині – час для обіду. А можливо, хтось нещодавно прокинувся і тільки приготував сніданок. Тож хочемо почати наш сьогоднішній дайджест кулінарним запитанням: чи куштували ви коли-небудь карагмецькі вареники?
Цю автентичну страву готують на Одещині. І її рецепт – не просто про їжу, а про унікальність кожного регіону і збереження традицій.
Господарки села Шевченкове на Одещині (яке раніше мало назву Карамахмет) вареники з оригінальною начинкою – зі смаженою квашеною капустою та сушеним виноградом. Про традиції приготування автентичної страви розповіла уродженка села Аліна Куліковська.
Зазвичай цей делікатес їдять на Святвечір
За її словами, виноград має бути сорту «Зайбер», його сушать на горищі не один місяць.
Зазвичай цей делікатес їдять на Святвечір. «І здавалось, а чому б терпіти рік, візьми тай наліпи. А ні! Атмосфера! Має бути особливий день», – пише Аліна.
Южному не вистачає місць для відпочинку
Журналісти Южне.City провели опитування серед містян Южного про те, що їм подобається у місті, а що потребує термінових покращень. Южненці розповіли, що їм не вистачає розважальних місць для молоді та громадських туалетів. Вони хочуть, щоб у місті покращували дороги, залатали всі ями і канави, які потрібно перестрибувати. Також пролунала думка, що у Юному не вистачає нормального ресторану грузинської кухні.
На дні Каховського водосховища виросте ліс?
Еколог Вадим Манюк розповів Суспільному, що фактично вся акваторія колишнього Каховського водосховища недоступна для дослідження. Останні спостереження показали, що дерева, які виросли на осушеному дні – молоді рослини першого, бруньки яких сформувалися. «Взимку у них є зимова кора, тобто ці дерева перезимують, і весною дадуть хорошу нову парость, нові пагони, і будуть далі розвиватися», – скаже еколог.
Рослинність на дні Каховського водосховища, вересень 2023 року.Фото: архів Вадима Манюка
За його словами, екосистема поступово вдосконалюватиметься і розвиватиметься. У весняний сезон на території водосховища слід очікувати пишну рослинність. Скоріше за все, сюди масово прибуватимуть і залишатимуться на гніздівлі нові птахи.
Якщо залишити плавні на саморозвиток, через 10-20 років там будуть достатньо повноцінні та різноманітні екосистеми. «Якщо територія водосховища вкриється лісом, то це просто колосальна зелена оаза, причому в степовій зоні, де лісу майже немає», – додає Вадим.
Три виставки, які варто відвідати у лютому
Якщо ви цікавитеся мистецтвом, пропонуємо вам відвідати одну з трьох (або одразу всі) виставок, пов’язаних з українським півднем.
В одному із бомбосховищ Херсона можна побачити картини українського художника Ігоря Баликова. Виставка його робіт має назву «Світ навколо нас у наш небезпечний час». Митець зобразив дві різні сторони війни, адже сам пережив окупацію. Виїхати з села Ольгівка Бериславського району разом із двома собаками і 35 картинами художнику допомогла громадська ініціатива «Схід SOS». Деякі картини Ігор заховав у домі, який 25 жовтня 2023 року знищила російська армія.
Картини, які представлені на виставці не мають назв, художник пропонує, щоб відвідувачі назвали їх самі. Власну назву і опис твору можна залишити у спеціальному зошиті.
Тим часом у Стокгольмі відбувається виставка фотографій «Один день» Миколаївської школи концептуальної та художньої фотографії. В експозиції беруть участь 30 фотографів, роботи яких показують, «наскільки різним може бути один і той самий день у житті людини, особливо у тих, хто живе в умовах війни, з війною у душі», розповідає кураторка Українського культурного центру в Стокгольмі Леся Гордієнко.
Відвідати виставку можна до 20 лютого.
А в Южноукраїнському міському музеї створили тематичну виставку «Крим. Інший погляд». Її присвятили Дню спротиву окупації Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. На виставці можна побачити фотоматеріали хронології анексії півострова.
Пів століття з хижими птахами і робота з вогнем: люди з півдня, про яких варто дізнатися
А для любителів лонгрідів пропонуємо прочитати два тексти про цікавих жителів півдня.
Перший – пов'язаний з птахами. Чи знали ви, що в Одеському зоопарку протягом двадцяти років вирощують потомство пугачів. Молодих птахів навчають полюванню, а потім випускають у дику природу. Роблять це спільно з природоохоронною організацією Rewilding Ukraine. Пугачів випускають у дельті Дунаю – регіоні колишнього проживання птахів.
В Одеському зоопарку вирощують потомство пугачів.Фото: Одеська міська рада
Цією справою у зоопарку займається Центр розведення хижих птахів та сов. А очолює його Віктор Пілюга, який вивчає і рятує диких птахів понад 50 років свого життя. Займатися саме хижими птахами він почав завдяки нещасному випадку. Коли чоловік був студентом, вирушив на екскурсію по Дністру. Це було взимку. Чоловік промочив ноги і захворів. Лікарі заборонили йому бути у воді і тоді пан Віктор зрозумів, що буде займатися тільки птахами суходолу. Історію чоловіка розповіли в Одеському зоопарку.
Віктор ПілюгаФото: Одеський зоопарк
Друга історія – про металурга Миколу Ткаченка. До повномасштабної війни він працював на «Запоріжсталі». 24 лютого 2022 року вирушив на фронт добровольцем, ставши гранатометником. Після поранення повернувся до роботи на комбінаті, але запевняє чоловік «повернутися з війни неможливо, хто б там що не казав».
Микола ТкаченкоФото: 061.ua
Журналісти 061.ua розпитали у Миколи про магію вогню, особливості професії металурга і те, що допомогло йому відновитися після повернення з війни.
