Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Про це повідомив речник військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук в етері марафону «Єдині новини»
За словами речника, більшість вантажів – це збіжжя, якого не вистачає на так званому Глобальному Півдні.
Речник підкреслює: не варто говорити, що «зернова угода» – це альтернатива українському коридору, адже кількість перевезених вантажів «говорить сама за себе». Також він нагадав, що при дії «зернової угоди» Росія так само била по портовій інфраструктурі.
Раніше міністр інфраструктури Олександр Кубраков заявляв, що український коридор за останні пʼять місяців дав експорт майже 15 млн тонн продукції. За цей час у порти України зайшли 469 нових суден. Таку пропускну спроможність коридору фактично забезпечили ВМС, Повітряні сили та СБУ, які методично знищували та підбивали російські кораблі.
Фото: Укрінформ
Що відомо про «зерновий коридор»?
«Зернова угода» підписана Україною, Росією, Туреччиною та ООН у Стамбулі, передбачала розблокування українських портів.
17 липня Росія направила Туреччині, Україні та ООН заперечення щодо продовження «зернової угоди» і заявила, що без її участі угода припиняє дію вже наступного дня. Агресор заявив, що всі судна, що прямують в акваторії Чорного моря в українські порти, розглядатимуться РФ як потенційні перевізники військових вантажів.
У серпні Україна оголосила про роботу «гуманітарного коридору», щоб звільнити кораблі, які прямують до африканських та азійських ринків, і обійти блокаду Росії. Коридором можуть скористатися всі цивільні судна, зокрема ті, які перебувають у портах Одеси.
Як обстріли зернового коридору вплинули на далекобійників і мешканців Одещини
У листопаді 2023 року «О, море» поспілкувалося із далекобійниками на зерновому коридорі. Відколи українське зерно почали вивозити через порти Дунаю, на дорогах півдня Одещини добряче пожвавився рух фур.
Робота водіїв стала небезпечнішою: росіяни почали полювати на порти та стоянки вантажівок. Вони стають свідками обстрілів або бачать їхні наслідки – спалені фури та вирви від вибухів.
Сергій з Кременчука розповідає:
Зараз далекобійники пересуваються вдень, адже вночі діє комендантська година, тож рух заборонений. В очікуванні розвантаження зерновозам часто доводиться чекати днями.
Торік Андрій з Миколаєва, щоб розвантажити з кузова зерно, стояв на майданчику два тижні. Це був період, коли закрилися усі порти і далекобійники стали заручниками в ситуації з зерновим шантажем Росії.
Водії зерновозів обережно вибирають стоянки для відстою. Коли зупиняються, доповідають власнику вантажу, де вони перебувають. Власник реєструє автівки в чергу та замовляє аналіз зерна у пересувній лабораторії. Перевірка перед завантаженням – обов'язкова процедура, щоб виявити, чи відповідає якість зерна заявленому класу. Результати приходять по-різному: іноді за кілька годин, а іноді за кілька днів.
Під час очікування водії сплять або гортають смартфони. Детальніше про те, як це бути далекобійником на зерновому коридорі – читайте у нашому матеріалі.
Обстріли зернового коридору впливають на життя мешканців населених пунктів, розташованих поруч: раніше люди вважали, що перебувати тут відносно безпечно, але зараз ситуація змінилася.
Подружжя військових пенсіонерів – Ольга та Сергій Ротаренки – мешкає у містечку Рені на Одещині. Раніше вони служили в підрозділах прикордонної служби. Чоловік має досвід служби в системі протиповітряної оборони.
Зараз родина живе в двокімнатній квартирі на вулиці, що виводить до широких просторів Дунаю.
Місто Рені було відносно тихим, допоки наприкінці липня 2023 року вперше обстріляли портову і зернову інфраструктуру. Відтоді в небі над містом часто літають ворожі безпілотники і періодично стаються обстріли.
«А тут вже машин багато, вже виїжджав народ. Ну ми виїхали туди, постояли на трасі, перечекали усі вибухи і повернулися. Ще й бачили, як над Дунаєм летіли шахеди», – розповідає Сергій.
Про подружжя, яке живе біля зернового коридору, читайте у нашому репортажі.
