Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Херсонська обласна енергопостачальна компанія (ХОЕК) під час окупації міста працювала дистанційно. Коли була змога, контролери розносили рахунки, працівниці колцентру відповідали на дзвінки споживачів з особистих телефонів.
Про це повідомляє Суспільне.
Контролери друкували рахунки власноруч, ховаючись при цьому.
«Вдома у нашої Світлани Миколаївни стояли принтери. Накрутили їй світла багато, потихесеньку приходили, щоб ніхто не звертав уваги, щоб ніхто не здав», – згадує працівниця ХОЕК Ірина Зіневич.
Працівники компанії намагалися врятувати своє обладнання, комп’ютери, холодильники.
Календар з зображенням місяця лютий 2022 року на столі в кабінеті енергопостачальної компанії,Фото: Суспільне Херсон
Коли російські військові перестали пускати людей на робочі місця, вони перекидали через паркан речі, які можна було врятувати.
Разом з іншими містянами енергетики виходили на мітинги спротиву під час окупації. Директорка енергопостачальної компанії Світлана Макаренко розповідає, що коли херсонці виходили на мітинги, писала у групах, щоб працівники, особливо ті, які мають маленьких дітей, не приєднувалися до акцій, адже це небезпечно.
«Приходжу на мітинг, дивлюся – в перших рядах мої люди стоять. Ми в рахунках писали "Херсон це Україна", будь ласка – наші рахунки, наші реквізити, немає тут ніякого постачальника, крім ХОЕК», – розповідає директорка.
Ірина Зіневич додає: на акції спротиву виходили постійно, попри те, що у мітингувальників кидали світло-шумові гранати і газ. «Люди виходили з магазинів, давали нам вмитися, все пекло. Але трималися, трималися до останнього», – каже жінка.
У 2022 році працівники потрапили під обстріл, коли їхали в автівці. Тоді поранило двох людей, через стегно начальника юридичного відділу пройшов осколок.
«Доля секунди – й ти як під водою. Скло посипалося. Ти нічого не чуєш. Я дивлюся на водія, а у нього кров тече по обличчю. Мій чоловік, розумію, що він поранений. Найстрашніше – троє на задньому сидінні сидять. Страшно повернутися подивитися, бо я не знаю, живі вони чи ні. Попала міна поряд. Бог поміг, нас спас. П'ять людей у машині. Метром би ближче, нас би вже не було», – ділиться спогадами Світлана Макаренко.
Зруйнова обстрілами автівка працівниківФото: Суспільне Херсон
Під час окупації працівники ХОЕК пересувалися містом на єдиній автівці: її ховали від окупантів, як могли, переважно у різних гаражах.
«Навіть коли вони (російські військові – ред.) ходили з обушками. Нам люди звідусіль дзвонили. "Люди, орки тут, "шмон". Ми бігли туди. Мій чоловік, поки вони там ідуть, перегнав автівку на другий ряд. Вони прийшли: "Де машина?", "Жінка поїхала на роботу", "Вони – "харашо". Закрили, мітку поставили, пішли», – розповідає директорка компанії.
Після деокупації Херсона, приміщення, де працювала енергопостачальна компанія, обстріляли російські військові: снаряд прилетів біля залу працівників. Він побив меблі та знищив усі документи.
Після звільнення правобережжя Херсонщини, енергетики почали їздити селами. Споживачі, які мешкали там під час окупації, не мали жодної інформації, тож вони потребували уваги працівників ХОЕК.
«На даний час наша компанія – єдине джерело для обленерго для ремонту, більше їм нема звідки брати, раніше до війни у них було підключення. Зараз законодавство через війну змінилось, тому не будем працювати – не буде ремонту, не буде ремонту – не буде світла», – розповідає т.в.о. начальника відділу Херсонської обласної енергопостачальної компанії Валерій Соценко.
