Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Редакція "О, Море" поспілкувалася з блогером Євгеном Панютою.
Він – блогер–мільйонник, який має три канали на YouTube. Займається цією справою вже шість років, три з них – у напрямку подорожей.
Євген побував на усіх морських курортах України. У деяких – і не раз. Цього року разом із дружиною Аллою Євген проїхав усім українським узбережжям.
- Що не так туризмом на узбережжі
- А що так, які позитивні зміни
- Куди варто їхати на море в Україні
- Чому люди мандрують
Найбільші проблеми українського узбережжя
– Ви з дружиною багато їздите узбережжям. Вочевидь, ваш улюблений відпочинок – це море, та ще й українське?
Ми більше подорожували за кордон, але карантин, кордони закрилися вдома сидіти набридло. Вирішили для тесту прокататися на море. Минулого року планували поїхати на море на два тижні. Але ця двотижнева поїздка переросла у місячну.
А потім я ще окремо проїхав декілька курортів Одеської області, щоб з ними ознайомитись, потестувати. Минулорічні подорожі аудиторії сподобались. І в цьому році вирішили зробити другий сезон і розширити кількість курортів.
– Ви проїхали повністю все українське узбережжя?
Від Білосарайської коси Одеської області і до Катранки – це зовсім трошки до Вилкового залишається. Це усі курорти, які розташовані на підконтрольній Україні території.
– Як ти можеш оцінити потенціал внутрішнього туризму?
Потенціал великий, але якщо його взяти в руки. Візьмемо якийсь курорт, будь–який – і там частіше за все власники готелів дивляться лише за своєю територією, а на пляж поруч із цим готелем увагу звертають не дуже. Не люблять ставити на пляжі смітники, туалети, душі.
Я готовий заплатити якихось 10 гривень за те, щоб прийняти душ і піти далі гуляти курортом чистеньким. Але ні, доводиться виходити з пляжу солоним, ноги в піску – і так і гуляєш.
– А які найбільші проблеми українського туризму?
Перша проблема, яка зараз вирішується, – це дороги. Минулого року на деякі локації було дуже важко доїхати. Цього року стало краще. Адже, на мою думку, найголовніше – це в принципі дістатися до місця призначення. Наприклад, до курорту Росєйка (Одеська область, – "О, Море"). Зараз цю дорогу доробили, а минулого року останні кілометрів 5 я їхав хвилин 40.
Плюс – треба вдосконалювати інфраструктуру на пляжах. І я говорю не про збільшення кількості атракціонів чи кафе. Першочергово, що необхідно, – туалет, перевдягалки, якщо не душ, то хоча б ногомийки. За чистотою пляжів слідкувати.
І тут можна в приклад поставити Чорноморськ. Там міський центральний пляж нагороджений Блакитним прапором (свідоцтво відзнаки Європейської комісії з охорони навколишнього середовища, яке видають найкращим пляжам світу, – "О, Море"). Там реально за ним слідкують, і за чистотою, і за всією необхідною інфраструктурою.
Ще цікавий момент – у нашій сфері туризму полюбляють вирішувати проблему, коли вона вже виникла. Наприклад, початок сезону Азовське море було нормальне, без медуз. Коли вони масово там з’явилися, дехто почав ставити сітки. Хоча це можна було зробити ще до початку сезону.
Одне з найбільш популярних місць відпочинку – Залізний Порт
– З якими проблемами зіштовхувались під час подорожей українським узбережжям особисто?
Ми з Аллою були на Кіпрі, і там є така практика: половина пляжу заставлена платними парасольками від сонця і шезлонгами, а решта пляжу – вільна. І ти можеш розміщуватися, як хочеш, – зі своїми рушниками пляжними, парасолями.
У нас же цього року з’явилась нова тенденція, зокрема, в Одеські області: береться найпопулярніший пляж на будь-якому курорті – і повністю заставляється платними шезлонгами і парасолями. І звичайному туристу, який прийшов зі всім своїм, залишається все менший вибір пляжів. Це найбільше стосується Залізного Порту і Лазурного.
Ще із особистого – іноді є претензії до техніки безпеки розваг. Ми кілька разів займались парасейлінгом – це коли тебе запускають у повітря з локатором. Але це має відбуватись так: ти сідаєш у катер, відпливаєш у море, потім тросом тебе піднімають у повітря, ти політав – і так само тебе затягнули на катер.
Ми на наших кількох курортах бачили, як цей парасейлінг починається просто з берега і за допомогою водного мотоцикла. Тобто, людині з берега треба просто побігти, розігнатися. Добре, коли все добре закінчується, але гідроцикл не пристосований для такого.
У Коблевому ми бачили, як гідроцикл гасає просто поміж відпочивальників, які плавають у морі. І, між іншим, парасейлінг за кордоном коштує десь в районі 12 доларів (320 гривень), а у нас – скрізь дорожче, в залежності від курорту. Ми бачили від 500 гривень у Грибівці і до 1 200 у Залізному Порту.
– Хто має вирішити проблеми: місцева влада чи безпосередньо бізнесмени, чиї готелі стоять біля пляжів?
Регулювати це все має місцева влада. У нас зазвичай хтось взяв землю в оренду – і далі творить все, що хоче. Минулого року на Будацькій косі на пляжі було трошки туристів і невеликі кемпінги. Цього року вже поставили кафешки, відгородили стоянку для машин зробили платною. Люди говорили, що перегородили частину пляжів, що навіть із місцевих хотіли брати плату, але місцеві піднялися – і це прибрали.
На острові Бирючому просто поставили шлагбаум і беруть за в’їзд по 200 гривень. А там взагалі нічого немає – ні перевдягалень, ні туалетів. Але цей шлагбаум поставили – і його знесли буквально на наступний день за допомогою поліції. Хтось подав заяву на неправомірне встановлення шлагбауму – і все.
– В інтерв’ю "О, Море" засновник Ukraїner Богдан Логвиненко висловлював думку, що в’їзд на якісь класні локації має бути платним. Що думаєте про це?
Це було б добре, якби наші люди так думали: заплатив – не буду там смітити. Але ж вони можуть подумати навпаки: я заплатив, отже можу робити, все що завгодно за свої гроші.
Я знаю, що хотіли зробити платне відвідування острова Джарилгач, але цього року поки так і не зробили. Ми, до речі, коли плавали на Кінбурнську косу, то у вартість квитка входить якийсь податок саме за відвідання заповідної зони. За вхід на Чорноморську косу ми заплатили 10 гривень – і за це ми отримали роздягалки, душ, роботу рятувальників на пляжі і туалет.
Затока
Як розвивається внутрішній туризм
– Чи простежується трансформація туризму в Україні за останні роки?
Розвиток є, і він стає тим швидшим, чим більше людей приїжджає на відпочинок.
От, наприклад, селище Курортне. Цього року туристів по відчуттях значно більше. І на самому курорті намагаються щось робити для відпочивальників. Минулого року, наприклад, не було роздягалень, туалетів, а цього року з’явилися.
– Чи борються готелі зараз за туристів? Чи покращують номери, розширюють спектр послуг?
Власники готелів активізувалися. Відчувають конкуренцію, покращують свої номери.
Ми були в готелі в Очакові. Минулого року і цього року. Ціна, якщо не помиляюсь, залишилась така сама, але вони розширили сервіс і включили у вартість проживання сніданок за програмою шведський стіл. І територію намагаються покращувати. Тобто в цілому наші бізнесмени намагаються покращувати сервіс. Але якось повільно, можна було б і швидше.
– А заважає робити це швидше?
Я думаю, це більше лінь. Бачать, що людей на курорті відпочиває достатньо. Претензій ніхто не озвучує, можна й так залишити.
– Тобто немає відгуків, на які можна було б зреагувати?
До речі, так. Немає відгуків. Відгук на сайті готелю, наприклад, залишити можна. А от про перевдягальні на курорті кому говорити?
– Можна місцевій владі.
Але це треба реально бути дуже завзятим і не полінуватися зв’язатися з місцевою владою після відпочинку.
Найкращі курорти узбережжя
– В які місця на узбережжі хотілося б повернутись?
Для нас найголовніше – це море і пляж. Нам сподобалось на Кінбурнській косі. Ми були там вперше. Це місце для дикого відпочинку. Або на один день приїжджаєш, купаєшся, відпочиваєш – і їдеш назад в Очаків, або ж приїжджаєш на якийсь час із наметом.
Відпочинок на Кінбурнській косі: відео
Це такий кайф – взяти сачок, піти наловити мідій в морі. Ми відкрили для себе Сергіївку – це між Затокою і Курортним. Ми декілька разів проїжджали повз, думали, що це просто селище міського типу. Ми його назвали морським курортом серед парку.
Дуже зелений курорт. Мені ще дуже сподобалась Расєйка. Там інфраструктури мінімум, але дуже класний дикий пляж. Якщо відійти на косу, дуже чисте море, багато пташок, які поруч відпочивають на пляжі. Підкорила дика природа навколо.
Нам дуже сподобалось місто Чорноморськ. Ми щороку туди повертаємось, і ніколи не шкодуємо. Здавалося б, там у місті є порт, але море дуже чисте.
Ще Арабатська Стрілка стала для нас відкриттям минулого року. Але туди треба їхати на початку сезону, щоб не було медуз. Ми дивились відео знайомих, які знімали біля Бирючого острова – по морю це зовсім поруч із Арабаткою. І коли дивишся зверху на море, така аналогія, що медузи плавають, як пєльмєшки в кастрюльці. Але на початку сезону там дуже гарно.
Вона не дуже довга, але на початку цієї Стрілки можеш знайти відпочинок для дітей – дуже мілке море, там метрів 300 треба йти до глибини, щоб дорослий міг покупатись.
У Щасливцевому – поєднання дорослого і дитячого відпочинку, далі Стрілкове із чистим морем і малою кількістю людей. І Бирючий острів нам сподобався. Ми ще там хотіли відвідати сам заповідник. Але там був "місяць тиші", коли тваринки чи то розмножуються, чи то народжують.
– Де на українському узбережжі найкраще море?
Найкраще – це у Курортному Одеської області. Чисте, без медуз і водоростей. І в Чорноморську нам дуже сподобалось. Не дарма там є Блакитний прапор. У Затоці на Будацькій косі нормальне море було і в Сонячному районі Затоки.
– А де було найсмачніше?
Ми цього року стали трошки на це звертати увагу. Відвели душу на устричній фермі біля Коблевого. Прикольне місце на Тилігульському лимані, там гарний вид. А якщо приїхати зранку, то можна і устриць поїсти, і інших морепродуктів, і в лимані покупатись, але дорога туди не дуже.
Заїжджали в село Миколаївка, їли там морепродукти. Їхня фішка – ти можеш замовити те, що вони зранку виловили. Ми їли камбалу і ската. І нам показали відео, як їх виловили.
А минулого року ми були у Вилковому, і там нам сподобалась дунайська уха. Точніше, її подача. Я з дитинства звик, що уха – це суп, в якому плаває риба. А тут ні – юшка окремо, а риба із соусом окремо. І по факту ти їси страву з риби і запиваєш її бульйоном. І порції там дуже великі. На чотирьох можна сміливо брати дві порції.
У Сергіївці ми спробували молдавську кухню. Як виявилося, якщо копнути поглибше, колись це був молдавський курорт на території України. Там залишилось трохи жителів Молдови, і ресторани з їхньою кухнею є. Ми скуштували мамалигу, юшку "заму" і плацинду з сиром і зеленню.
– До речі, про іноземну кухню й іноземців, зокрема. Що може привабити туристів з інших країн в Україні?
Мені особисто пишуть багато білоруси, жителі Молдови. Я так розумію, в Україну їдуть жителі країн, в яких немає прямого виходу до моря. Для них це найпростіший варіант. На своїх авто, або навіть є прямі рейси автобусні.
Наприклад, ми у Курортному бачили маршрутку "Кишинів – Курортне". Знаю, що іноземці дуже хвалили нашу кухню. Здається, це було на Арабатці. Білоруси іще писали мені про наші Карпати. У них немає такої природи, і їм це цікаво.
У Білорусі, наприклад, ціни на відпочинок значно вищі. Коли ми відпочивали у Єгипті, то наш тур обійшовся вдвічі дешевше, ніж у білоруських туристів. Я так розумію, це пов’язано із тим, що там є монополіст – авіакомпанія "Белавиа". Тому багато з них надають перевагу подорожі в Одеську область на своєму авто.
– А як пандемія вплинула на туризм в Україні? Чи розвинулась ця сфера завдяки закритим кордонам?
Дуже вплинула на розвиток туризму. Кількість туристів значно збільшилась у порівнянні із часом до пандемії. Я якось дивився на сайті "О, Море" опитування "Де ви будете відпочивати влітку: в Україні чи за кордоном?". І там лиш невеликий відсоток людей відповіли, що обрали закордонну відпустку.
Туристів на наших курортах реально дуже багато. Наприклад, ми кілька років поспіль їздимо в Лазурне. І завжди вважали, що там тихий сімейний відпочинок, а в цьому році просто аншлаг. Особливо це видно по кількості відпочивальників на пляжі.
– І як ця кількість відпочивальників на пляжі впливає на власників бізнесів?
Активно будуються нові готелі. Ми знаємо одного власника готелю, який минулого року мав один готель, а цього року будує вже другий. Ми навіть у цьому сезоні відпочивали у кількох абсолютно нових готелях. На пляжах будуються нові кафешки, з’являються нові розваги.
– Є якісь нові тенденції в українському туризмі, які з’явилися з пандемією?
Як на мене, цікавість відпочинку на наших курортах якраз у тому, що там ти забуваєш, що пандемія в принципі існує. Ніхто не носить маски, і не слідкує за цим, особливо не дотримується правил безпеки. Коли ми повертаємось до Києва, незвично знову скрізь одягати маски.
Чому люди мандрують
– Чому людині варто витрачати свій час і гроші на мандри?
Отримати нові емоції. Ми по собі помітили: якщо приїхали на якийсь курорт і не обмежились просто пляжним відпочинком, покаталися по місцях поруч, це дуже класні емоції.
А ще – це оздоровлення, що дуже корисно. І спортом можна позайматись. Деякі курорти тебе до цього підштовхуть. Якщо спускатись до моря треба скалами і підніматись потім так само.
А ще ми спробували сап-бординг. І тепер вже дружина каже: давай купимо тобі дошку! І вейкбординг спробували, коли тебе тягнуть на тросі по воді. Алла теж знайшла такі клуби в Києві. Так що ми у подорожах дізнаємось і пробуємо багато нового, і це круто.
