Що можна побачити вздовж турецького узбережжя, які локації відвідати та як відчути шалений рівень адреналіну – власними враженнями з редакцією "О, Море" поділився фотограф, мандрівник та автор текстів про подорожі Сергій Онишко. Він провів незабутню відпустку на яхті в Туреччині в оксамитовий сезон.
Красиві бухти і витончені яхти
Мандрувати на яхті можливо двома засобами: перший, якщо об'єднатися із друзями, серед яких є досвідчений шкіпер або капітан вітрильної яхти. В такому випадку, потрібно забронювати (зафрахтувати) яхту в прокатній компанії, придбати провізію та виконуючи накази друга-капітана, йти куди заманеться. Це найдешевший варіант і буде коштувати приблизно 1-1,5 тисячі євро (33 000-49 000 грн ) на двох людей.
На двох яхтинг обійдеться у 1000-1500 євро
Другий варіант – знайти капітана, який самостійно орендує яхту і збирає пасажирів-мандрівників. Це дуже зручно і нагадує відпочинок у готелі, але на воді. Єдиний мінус – додатково доведеться оплатити послуги капітана.
Усе починалося з Мармарису
Схема маршруту
Літаком, ми прибули в Даламан і за півтори години доїхали до Мармарису.
Сам Мармарис – невелике курортне містечко на заході Туреччини, узбережжя здебільшого скелясте, вкрите сосновими масивами, а море – прозоре і має блакитний відтінок. Тут, є порт і марина, де чекала нас яхта. З порту на паромах можна дістатися до островів і бухт, а також на грецький острів Родос, що неподалік.
Мармарис має дуже цікаву історію, декілька разів переходив з рук в руки: належав персам, був завойований Олександром Македонським, потім римлянами, візантійцями і османцями. Османський султан побудував тут фортецю і дав назву місту – Мармарис, що перекладається, як "сяючий".
Турецькі краєвиди – неймовірні
Фортеця збереглася до сих пір, попри те, що в середині минулого століття майже все місто було знищено сильним землетрусом. Тепер тут музей й ідеальне місце для зйомок.
Отже прийшов час яхтингу! Наша команда зібралася на набережній і вирушила до марини (стоянка яхт). Розміри марини і кількість човнів – вражають. Це просто ціле місто на воді з усією інфраструктурою: судноремонтний завод, готелі, супермаркет, басейн, концертний майданчик, дитячий центр, водні канали для прогулянок та інше. Тож, якщо ви страждаєте від морської хвороби, можна залишитися в марині і нічого не втратити. Жарт!
Прийнявши човен, ми вирушили на південь на першу якірну стоянку, всього за 2 години плавання від марини. На ніч ми залишилися під зоряним небом. А у камбузі вже готувалася довгоочікувана вечеря. Якірна або "дика" стоянка під берегом, дозволяє вам бути поруч із природою, насолоджуватися духмяним повітрям та пірнати у прозору воду.
Руїни Кавна та Лікійські гробниці у Дальяні
Наступного дня, ми вирушили до дуже цікавих локацій, які розташовані поруч одна від одної, між Мармарисом та Даламаном. Річ йде про античне місто Кавн (Caunаs) та Лікійські гробниці біля Дальяну.
В Дальяні – фракійські поховання у скелях
Дістатися до них можна автівкою вздовж берега, але з моря – цікавіше. І ось чим: підійшовши до узбережжя, де в море впадає річка Калбис, ви потрапляєте до заповідника Koycegiz-Dalyan. Заповідник зустрічає чудовим піщаним пляжем, де у воді плавають велетенські черепахи та блакитні краби, а в небі – безліч птахів.
В Дальяні поєднались гори, ріки, море і старовинні гробниці
З пляжу, курсує човен, який вас доставить до Кавна, який побудували майже 1000 років до н.е. Це було дуже сучасне на той час місто із власним портом, фортецею та розвиненою міською інфраструктурою. До нашого часу збереглися: акрополь, фортеця, візантійська базиліка, римські сауни та інше.
В Дальяні є величезний римський некрополь
Найбільше вражає амфітеатр на 5 тисяч відвідувачів. Діаметром близько 80 метрів, він має 27 рядів кам’яних місць. З найвищого яруса, відкривається фантастична панорама на гори та річку. Важко уявити, скільки подій та особистостей бачило це каміння!
Безліч артефактів просто неба
Занурившись в історичні події Кавна, їдемо човном до наступної перлини античних архітекторів – Лікійських гробниць. Ці наскельні гробниці з'явилися приблизно у 4-5 столітті до н.е. і нагадують нам про давнє Лікійське царство, яке було розташовано у південно-західній частині Туреччини, ще до Трої.
Лікійське царство – перше, де почали виготовляти металеві монети
Чимось вони схожі на гробниці та храми у йорданській Петрі, які будували набатейці.
Лікійські гробниці вирубані в скелі із відносно м’якої породи і мають розміри 12-30 метрів у висоту та 10-15 метрів у ширину. У середині невелика кімната з місцем для труни та стіл, де залишали речі, які мали б знадобитися покійнику у потойбічному житті. Будували гробниці для себе знать та заможні люди. Розмір гробниці вказував на впливовість та розмір гаманця померлого.
Дальян дуже зелений і різноманітний
Раджу оглядати гробниці у першій половині дня, коли скелі освітлюються променями сонця. Поряд безліч ресторанчиків на узбережжі річки, де можна посмакувати морепродукти.
Повернення на пляж відбувається протокою річки, яка має майже пів тисячі поворотів і все це приховано за високим парканом очерету.
Від бухти до бухти
Екскурсія до гробниць і Кавна зайняла більше півдня. Ми нікуди не поспішали та дали можливість 2 дні відпочити та мандрувати по-між бухт.
Туреччина бухта" class="img-responsive" src="/upload/article/o_1enbevaj9o64r4k170itvs13fa2r.jpg" />Мандрувати на яхті від бухти до бухти – незабутні враження
Погода була зовсім літньою, майже без хмаринки та будь-якого вітру. Спроба підняти вітрила нічого не дала і ми, запустивши двигун, скиталися від острівця до острівця, засмагали на палубі або купалися. У перервах, я запускав дрон. Так непомітно проходили дні, вечорами ми запливали у маленькі марини чи ставали на якір.
Зупинка в бухті – насолода райським безлюдним куточком
Криза та зменшений потік туристів змушує власників марин йти на суттєві поступки. Наприклад, якщо раніше стоянка на ніч в марині коштувала 80-120 євро (2640-3960 грн) за човен, то зараз 20-50 (660-1650 грн) або взагалі, безкоштовно, лише зробіть замовлення у ресторані. Ще і прісну воду дадуть на човен та електроживлення.
Лагуни в Туреччині здаються нереально красивими
Замовлення у ресторані складає 20-30 (660-990 грн)євро з людини. Це без напоїв та вина. Коли розраховуєшся, суми виходять такі самі, як раніше за парковку або і ще й більше. Хоча враження від відпочинку та смак свіжопроготовленних морепродуктів перемагають.
Острів Гемілье або острів св. Миколая
Із усієї подорожі, перехід до острова Гемілье був найтривалішим і поснідавши із сходом сонця, ми попрямували до Фетхіє. Зупинка у цьому морскому містечку нам була потрібна для поповнення запасів прісної води та закупівлі свіжої риби на місцевому ринку.
Фетхіє зустрів нас невеликими хмарами та слабким вітерцем. Після закупок, ми попрямували до острова.
Острів Гемілье чи острів святого Миколая розташований зав 10 км на південь від Фетхіє. Він відомий завдяки руїнам поселення та безлічі візантійських церков, які тут побудували ще у 4-6 століттях н.е.
Турецькі бухти
Саме через церкви, острів має дві назви. "Гемілье" – з турецької перекладається як "острів кораблів". А при чому тут святий Миколай? При тому, що за думкою деяких вчених та археологів, саме на цьому острові знайшов свій притулок та був похований архієпископ Миколай Мірлікійський, який нам більш відомий, як Миколай Чудотворець, покровитель усіх моряків та мандрівників.
В Туреччині всюди можна знайти загадкові руїни
Обидві назви мають спільну історію, але суперечки продовжуються. У часи середньовіччя моряки вже називали це місце островом св. Миколая, а мощі святого перенесли з острова до міста Міра, а потім до італійського міста Барі, де вони і зберігаються у православній церкві.
Острів розташований на відстані 200 м від материкової частини і створює протоку, захищену від вітрів та хвиль. У цій протоці, дуже зручно стати на якірну стоянку і дістатися острова завдяки маленькому човнику або екскурсійним човном із материка від пляжу Gamile Bay.
Гаміль Бей
Вхід на острів платний, коштує 1 євро, влітку працює невеликий бар. На цьому, сучасне життя закінчується. Як тільки ви лишаєте інфоцентр та вхід на острів позаду, ви наче потрапляєте до величезного знімального майданчику, де проходять події після якогось апокаліпсиса чи зникнення людської цивілізації: напівзруйновані кам’яні храми; склепи, які майже розчавила земля; залишки грецьких колон, довжелезний коридор-галерея із поваленою місцями стелею.
Закинуті церкви, старі віадуки і блакитні бухти
І все це поглинають кущі та дерева. Лише там, де проводились археологічні дослідження, можна побачити вцілілі стіни та фундамент. Вражає щільність будівництва. Поряд і церкви, і бані, і житлові будинки, і склепи. Іноді, один на одному!
Краєвид міста
Дуже цікава прогулянка кам’яною галереєю від кінця до кінця острова, яка з’єднує дві церкви. У місці, в якому галерея роздвоюється, можно вийти та дістатися верхівки острова. На неї, збереглися руїни великої базиліки із мозаїкою. За деякими гіпотезами, саме поряд з нею, був похований св. Миколай.
Якщо пройти від базиліки трохи на захід, можно дістатися автоматичного маяка та невеликого оглядового майданчика, з якого відкриваються панорами на узбережжя. Дивовижні світлини можно зробити тут на світанку, а також зустріти схід чи захід сонця.
Замало адреналіну? Вітаємо в Олюденізі!
Якщо відійти від острова Гемілье в східному напрямку, за годину, можно дістатися курорта Олюденіз. Курорт відомий піщаним пляжем довжиною 2,5 км, затокою із заповідником та декількома прихованими бухтами із пляжами поміж скель. Саме в Олюденіз йде славетна Лікійська стежка, яка з’єднує декілька гірських та морських селищ.
Олюденіз
Олюденіз оточений з одного боку морем, а з іншого – горами. Найвища з них називається "Бабадаг", що перекладається як "Гора-батько". Ось на цю гору, висотою 1980 м, підіймаються шанувальники екстремального виду спорту – параглайдінгу.
Вдягнувши спорядження на спину та гарно розбігшись, параглайдер стрибає з гори у прірву, де повітря чинить опір крилу (на кшталт парашута) і дозволяє не тільки летіти, але і виконувати складні фігури пілотажу. Висота сприяє тривалому польоту – 30-40 хвилин.
Зйомка з повітря
Майже з усіх кінців світу, в Олюденіз з'їжджаються аматори та професіонали, вдосконалювати майстерність.
Що робити, якщо хочеться стрибнути, але не вмієш? Вихід є! Ви можете стрибнути разом з інструктором. Під час польоту, вас знімають на екшн-камери і можуть зробити пару крутих маневрів, якщо адреналіну вам недостатньо.
Лагуна
Політ на параглайді у високий сезон (червень-серпень), коштує 100-150 євро (3300-4950 грн). Але чи то коронавірус, чи оксамитовий сезон, змусили спустити ціни до 50 євро (1650 грн) за політ із інструктором. Зйомка на екшн-камери коштує додаткових 20-30 євро (660-990 грн).
Після стрибків, краще перевести духа на пляжі або посмакувати морепродуктами у ресторанах вздовж набережної, яких тут безліч.
Олюденіз був нашою останньою, але незабутньою зупинкою.