Кримчани, які після анексії не можуть поїхати додому, розповідають, куди вони їздять відпочивати на Чорноморському та Азовському узбережжі. Зараз усі вони живуть у Києві, мають різні професії, але всі шукають пейзажі, схожі на домашні.

Олена, бізнес-леді з Керчі

«Для мене головне — це дивитися на воду. Якщо немає моря, значить на річку, якщо немає річки, то хоча б на калюжу. З українських курортів Бердянськ дуже нагадує мені азовське узбережжя Керчі, а під Одесою є місця, схожі на міські пляжі Керчі».

Острів на Бердянській косіОстрів на Бердянській косі

Тетяна, журналістка з Бахчисарайського району

«Я постійно жартую: "Якщо бачите кілька людей біля калюжі з сумними обличчями, значить, це кримчани. Сумують за морем". Мені дуже бракує пляжів Південного берега, я дуже любила Ласпі (бухта на Південному березі Криму, недалеко від Фороса в бік Севастополя). І сумую за рідним пляжем в Угловому. Сестра подарувала камінчик з пляжу, обрамлений, тож ношу його на шиї постійно як нагадування про моє море.

Кілька раз на рік я обов'язково їду хоч кудись, де є морські простори.

Насправді пляжі в Лазурному Херсонської області або Луговому Миколаївської області дуже схожі. Це майже заміна східному кримському узбережжю. Але, на жаль, я витратила на Лісабон грошей майже стільки ж, скільки витрачаю там, там дорого. Тому для відпочинку на морських курортах в Україні я занадто мало заробляю».

Лазурне

Альона, юристка з Сімферополя

«Рідне море для мене — це пляж з галькою і колір води. Чорногорія схожа трохи. Одеса близько, але та частина, де Чкаловський пляж, де валуни і дикі пляжі».

Узбережжя біля гори Кара-ДагУзбережжя біля гори Кара-Даг

Сергій, прокурор з Феодосії

«До 9 класу я жив і вчився в степному Криму, і взагалі моя любов до моря пішла з Керчі.

Яке для мене моє море? Воно пахне.

Був в Італії і Єгипті — не те. В Італії воно навіть запаху не має. Просто як калюжа посеред дороги. Київське, наприклад, має свій запах. Але він прісний, не морський. Я часом люблю в інтернеті слухати шум моря. Я відрізняю море від океану за звуком. Був здивований, коли це усвідомив».

Море в керченському селищі МаякМоре в керченському селищі Маяк

Галина, режисерка з Сімферополя

«Чогось схожого на моє домашнє море я поки не знайшла. Але на Кінбурнській косі було чимало приємних моментів, в основному через відсутність натовпу людей. Моє море — це місце сили. Гори і море. Я розчиняюся. Розшаровуюся. І потім складаюся назад із величезним зарядом енергії.

Люблю пірнати глибоко, стрибати зі скель голяка. Виключно в диких місцях.

Ніколи в містах не купалася. Ми на тиждень йшли в “дикість”. І більше 20 років день народження я відзначала на Аю-Дазі».

Володимир, співробітник водолазної компанії з Севастополя

«Я звик до моря, яке на Південному березі. Для мене важливий пейзаж, а мої улюблені місця — це Форос і місцеві краєвиди. На жаль, я поки нічого схожого на інших українських берегах для себе не знайшов. Але продовжую пошуки. Коли ми жили постійно поруч з морем, то бували там нечасто. Навіщо їхати, якщо ти знаєш, що воно завжди поруч. А тепер, звичайно, я шкодую про це. І сумую за морем».

Ірина, редакторка з Керчі

«Я вже п'ять років намагаюся знайти таке море, як вдома. І для мене таким відкриттям стала Кирилівка Запорізької області. Там тихо, спокійно і красиво. Майже як у нас на Азовському узбережжі. Ну і ще тут такі самі чайки. Вони дуже нагадують мені рідні місця. Насправді в Україні багато хороших пляжів. Тепер би ще поліпшити якість послуг. Вірю, що в нас обов'язково вийде. І коли ми повернемося додому, в наш український Крим, то курорти Херсонської, Миколаївської, Запорізької та Одеської області покажуть йому справжній європейський рівень сервісу».

Узбережжя КирилівкиУзбережжя Кирилівки

Фото авторки