Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Як правильно спланувати поїздку, щоб не повернутися виснаженими, та встигнути все за 10 днів розповів для редакції "О, Море" мандрівник і гід компанії "Вйо" Максим Баландюх.
Максим багато подорожує, особливо любить гори. Бував у Перу, Болівії, Індонезії, Непалі та інших країнах, а цього року відвідав Танзанію і піднявся на Кіліманджаро. Максим радить їхати до Танзанії, тому що це одна з небагатьох відкритих в час пандемії країн. Але не варто їхати до Танзанії навесні, тому що там починається сезон дощів. Найкраще вибрати для поїздки літо чи зиму.
Компанія перед сходженням на гору
"Кіліманджаро, сафарі і Занзібар – найбільш популярні місця для туристів в Танзанії", – каже Максим.
Підкорити Кіліманджаро
Щоб піднятися на Кіліманджаро, Максим радить уважно планувати подорож і залишати час на відпочинок.
"Сходження забирає багато сил, бо там досить спекотно, після нього немає бажання ще кудись їхати. Тому якщо хочете побачити більше країн, краще їхати кудись до сходження, а не після", – ділиться мандрівник.
А от лінивий відпочинок на Занзібарі – те, що треба після важкого підйому.
Сходження: який маршрут обрати
Для сходження на Кіліманджаро є багато маршрутів різної складності і тривалості. 4-5 з них користуються популярністю серед туристів.
Максим радить обирати найдовший – Лемошо, що триває 7 днів. За його словами, він і найкрасивіший. Кіліманджаро має майже 6 000 метрів, для такої висоти потрібна акліматизація. Чим більше днів ви йдете, тим більше шансів дійти до вершини.
"Не можна обирати короткі маршрути, тому що вони для тих, що перед тим підіймалися на схожі гори і вже акліматизовані. Короткі маршрути підходять для спуску. Чим довше ви йдете, тим краще будете почуватися на вершині", – радить гід.
На Кіліманджаро не можна вийти просто так і коли захочеться, це територія національного парку. Тому для сходження потрібно знайти компанію – місцевих гідів, портерів (людей, що нестимуть ваші речі) і кухарів, що будуть вас супроводжувати.
Гід має бути один на одну людину, максимум на двох. Також на одну людину має бути два портери. Це обов’язкові умови, їх дотримання вимагає законодавство країни. Так місцеві отримують роботу, а національний парк не переповнений туристами.
Портерів і гідів для сходження краще бронювати наперед через туристичні компанії. Їх Максим радить шукати за рекомендаціями інших мандрівників на різних сайтах, наприклад, TripAdvisor. Можна шукати і на місці, але ви не зможете вирушити одразу, їм буде потрібний час, щоб підготуватися до походу.
Підйом супроводжує компанія місцевих
"Це особлива гора, я більше такого ніде в світі не чув. Носильники є в Непалі, але їх можна наймати, а можна ні. Тут ти зобов’язаний їх взяти. На маршруті навіть є спеціальні пости, що охороняються працівниками нацпарків. Там перевіряють кількість людей і документи гідів", – каже Максим.
У цьому є і свої плюси – під час сходження ви не хвилюєтеся абсолютно ні про що. Вас забезпечують водою, наметами, готують їжу і несуть речі. Словом, роблять максимум для того, щоб підйом був комфортним.
Вартість підйому залежить від маршруту, за словами інших мандрівників, ціна 1 800 – 2 000 доларів (50 400 – 56 000 гривень), крім того, треба залишати чайові портерам.
Максим каже, що Кіліманджаро особлива тим, що дорогою там зустрічаються різні ландшафти.
Відпочинок після сходження: Занзібар
Піднятися на таку висоту непросто, тому після цього треба добряче відпочити: полежати на пляжі чи біля басейну. Для цього Максим радить Занзібар.
Добратися з материкової частини на острів можна літаком. Курсують невеличкі літачки, в які поміщається приблизно 50 людей. Ціна квитків 160 євро (5 200 гривень) в обидві сторони. Купувати квитки потрібно наперед.
"На Занзібарі цікаво тим, що там є припливи і відпливи, тобто там кожні 6 годин міняється стан океану. Ми коли приїхали, то був великий відплив і вздовж берега метрів 500 не було води, просто величезний простір. Поки ми пообідали, вона вже підступила аж до будинків. Це неймовірно", – каже Максим.
Житло на Занзібарі коштує в середньому 50 євро (1 600 гривень) за добу. Середній чек у ресторані – приблизно 20 доларів (540 гривень), але там дешеві овочі й інші продукти, тому можна готуватися самостійно, якщо є бажання.
Наприклад, щоб приготувати вечерю, можна купити овочів на 2 долари (54 гривні). Максим каже, що можна обідати в ресторані, а решту часу їсти овочі і фрукти. У ресторанах переважно подають рис, овочі і рибу, популярна страва – лобстер з овочами або рисом.
"Це не просто типовий морський відпочинок, а супер-колоритний, тому що це Африка. Можна піти в село поряд і побачити місцеве життя. Можна годинами спостерігати за тими всіма усміхненими людьми", – каже Максим.
Окрім відпочинку на пляжі, можна зайнятися чимось пізнавальним:
- відвідати місцеве село там, де ви зупинилися;
- взяти екскурсію на ферму спецій;
- відвідати Стоун Таун – єдине велике місто на острові, що має колоритні вузькі вулички.
Екскурсія в джунглі і на ферму спецій коштує приблизно 30 доларів (800 гривень).
"Екскурсії на ферми спецій дуже цікаві, там багато атракцій. Наприклад, один чоловік з допомогою короткої мотузки і без страхування заліз на пальму, яка мала 30 метрів і почав зривати кокоси. Він ліз і співав "акуна-матата", це дивовижно і трохи страшно", – згадує Максим.
У місцевому селі ціна в закладі для туриста буде в 10 разів більшою, ніж для його жителів.
"Це було досить дивно. Хоч насправді я їх розумію, тому що це досить бідна країна і мене влаштувала та ціна, яку вони назвали", – каже Максим.
Обирати Танзанію для подорожі в час карантину Максим радить однозначно. Адже це чудова можливість підкорити Кіліманджаро.
"Це гора, на яку дуже багато людей з дитинства мріяли потрапити. Зараз дуже хороша можливість, бо туристів менше, ніж було до того. Треба шукати плюси в цій ситуації з пандемією і робити те, про що мріяли. Тим паче зараз небагато варіантів, куди можна потрапити", – мотивує мандрівник.
