Денис Кубрак: дуже люблю море і фотографую його так, як бачу сам
- Денис останні два роки веде акаунт в Інстаграмі, де публікує фотографії морських пейзажів. Він живе у Чорноморську, часто гуляє біля моря і робить всі свої фотографії на телефон. Він не заробляє на фотографіях і робить їх для себе.
Для свого Інстаграму я одразу фотографував пейзажі, знімаю їх на звичайний телефон. Дуже люблю море і фотографую його так, як бачу сам. Я працюю в кафе і ніколи не думав про те, щоб продавати свої фотографії.
Живу в Чорноморську, біля моря і часто бігаю за місто до узбережжя. Особливо люблю Санжійку. Там виходять красиві фотографії, хоч багато де є такі самі схили та обриви. Мабуть, тому, що там більш дика природа і мало людей. Найбільше люблю йти до моря, коли там погана погода, навіть коли сніг чи дощ. Чим гірша погода, тим краще.
Завжди раджу фотографувати море, коли сильний вітер, чи навіть шторм. Тоді великі хвилі, особлива атмосфера та настрій у кадрі. Буває, що ноги промочиш, чи залізеш в болото, але воно того варте. Також раджу фотографувати море в холодні пори року, коли осінь чи зима. У цей час воно особливе, і тоді там нема людей. Влітку все зовсім по-іншому, складно навіть знайти місце на пляжі.
Мені іноді пишуть, запитують, як доїхати та де такі кадри знайти. Всі мої фотографії зроблені біля Чорноморська вздовж берега. Це Санжійка, Леонідово, Чорноморськ. Для мене це просто, я не фотографую з якоюсь метою, ніколи не вчився цьому. Для мене море – як йога, там можна заспокоїтися і побути наодинці.
Наталя Мидляк: море завжди доповнює кадри
- Наталя – професійна фотографиня, її спеціалізація – сімейні, портретні та фотосесії закоханих. Вона живе в Києві і часто приїжджає до Одеси, щоб робити фотосесії на березі моря.
Я приїжджаю в Одесу приблизно раз на пів року. У порівнянні з усіма моїми поїздками для фотосесій, в це місто приїжджаю найчастіше. Мені дуже подобається і саме місто, його атмосфера, поєднання історичного центру з морем. Фотографувати на морі дуже люблю, бо розумію, що кожного разу можу зняти це по-особливому.
Гарно, коли ти можеш зняти ніжну, спокійну, легку, романтичну історію на фоні спокійного моря, або ж зняти історію самотності на фоні бурхливого моря, чи чуттєві кадри пари під час невеликого шторму. Наприклад, якщо фотографуєш пару на фоні бурхливого моря і передаєш обійми людей, виходить, ніби людина хоче захистити іншу від тих стихій, які відбуваються навколо. Це дуже символічно.
Море завжди доповнює кадри і ніколи не відвертає увагу глядача від людей в кадрі. Я думаю, що море найкраще фотографувати в холодну пору року, коли похмура погода. Тоді там багато чайок і це теж дуже гарно доповнює кадр. Море в цей період може бути трошки в тумані, може бути як спокійне, так і бурхливе і передає зовсім інші емоції, ніж влітку.
Мені подобається море, тому що це поєднання спокою і чогось бурхливого. Звуки хвиль, звуки припливу викликають різні емоції і мені подобаються ці відчуття.
Несезонне море значно краще підходить для фотографування
Раджу робити фотосесію на морі, якщо ви хочете дійсно бути головними героями фотографій, щоб глядач не відволікався на фон з різних будинків, вивісок, чи якогось замку, щоб основними в кадрі були ви і як фон – море, яке легко вас доповнить. Море ідеально підходить для історій про людей, їхні почуття, емоції.
Дар’я Балабанова: я не люблю воду, але вона ідеальна декорація для моїх кадрів
- Дар’я живе на морі майже кожного літа і любить фотографувати його на світанку. Сама з Києва і займається фотографією професійно близько десяти років. Роботи Дар’ї можна знайти на сторінці в Інстаграмі.
Я вважаю, що виросла на морі, хоч і народилася в Києві. Майже кожного року, починаючи з двох років, батьки возили мене в Кароліно-Бугаз в Одеській області. Я настільки до цього звикла, що не уявляю свого літа без Чорного моря.
Коли в 11 років почала займатися фотографією, то тягала в усі поїздки з собою фотоапарат, потім монтувала кліпи з фото і відео. Мати знімки з відпочинку на морі тоді здавалося крутим і я завжди організовувала собі фотосесії.
Коли мені виповнилося 18, і у мене вже давно була професійна камера, я влаштувалася на літо працювати в той самий морський табір, в якому виросла. Моя напарниця і подруга була місцевою і вона в будь-який вільний від роботи час кликала мене фотографуватися на пляжі.
Три літа поспіль, коли я працювала вожатою, я знімала людей на пляжі на світанку. Такий час у фотографії називають "Золотою годиною", в поєднанні з морем це виглядає дуже гарно.
Я сама не дуже люблю воду, але дивитися на неї, на хвилі, колір і заломлення світла, і робити з неї декорації для своїх кадрів – це заворожує. Море точно краще не фотографувати в час, коли там зазвичай купаються люди. Не тільки через натовп. Світло в цей час невідповідне, дуже різке і створює багато тіней. Тоді і море, і моделі виглядають не надто художньо. Це приблизно з 10 години ранку до початку заходу.
Коли сонце вже не висить над пляжем – можна починати творити. Ну і для найстійкіших, звичайно ж, немає нічого кращого, ніж проснутися на фотосесію з морем перед світанком. Це дає безліч можливостей і кадри, що заворожують.