Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Бузький Гард
Піші та кінні екскурсії по скелястих берегах Південного Бугу, найпопулярніша траса для водного слалому в Європі, скелелазіння, ходіння на веслах, фотосесії та містичні легенди, рідкісні рослини та тварини – все це розташувалося в єдиному Українському Національному парку "Бузький Гард", що на Миколаївщині. Цей парк засновано 2009 року, із загальною площею – понад 6 тис га, і є однією з найдавніших ділянок суші на материку Євразія.
По території парку річка Південний Буг ділила кордон між Запорізькою Січчю та Туреччиною, і саме тут були три фортеці: запорізька Орлик, турецька Голта та польська Богополь. Частина території парку від Первомайська до селища Олександрівка є улюбленим місцем для туристів-паломників.
Національний парк розробляє та опікується туристичними маршрутами, тому на сайті парку можна знайти деталі для подорожей, які цікавлять саме вас: вартості розміщення авто, наметів, кемпінгів, карти місцевості та тривалості маршрутів.
Краєвиди в національному парку Бузький Гард
Як доїхати і які ціни?
Авто:
Від Києва до с. Мигія (328 км) приблизно 4 години. Їхати трасою Е95. Згодом повернути на виїзд у напрямку Миколаєва та рухатися трасою Р06 до місця призначення.
Громадський транспорт:
З Києва до Миколаєва можна дістатись автобусом (є рейсові та приватні перевізники). У водія або диспетчера варто поцікавитися, чи може автобус зупинитися саме в с. Мигія (воно розташоване за 10 км від Первомайська).
Кемпінг:
За відпочинок у спеціально облаштованих місцях з навісами, столами та лавками (за 1 облаштоване місце) потрібно буде заплатити 50 грн.
За 1 намет – 15 грн. За один легковий автомобіль – 15 грн. За мікроавтобус – 30 грн. Ознайомча екскурсія "Гранітно-степове Побужжя" (1 людина) – 15 грн.
Проживання:
У с. Мигія є де заночувати та попоїсти. Вартість номерів становитиме приблизно від 200 до 700 грн в будні, та до 1000 грн на вихідних.
Інформація про заклади харчування та готелі зібрана тут. Також можна залишатися ночувати на облаштованих територіях Національного парку в зонах кемпінгу.
У кемпінгу можна зупинитись з власним наметом
Розроблені маршрути:
№1 "Чотири екологічні стежки" – створений для учнів шкіл та студентів. Пішохідні екскурсії територією НПП "Бузький Гард" можуть здійснюватись з квітня до жовтня включно. Це залежить від погодних умов цієї місцевості.
№2 "Автомобільні екскурсії" – одноденні тури, які проводяться у весняно-літній період і мають природничо-краєзнавче призначення. Під час екскурсії вас познайомлять з історією краю, зможете оглянути архітектурні пам’ятки та запізнитись з флорою та фауною лісу, наскельного степу та водойм. На сьогодні розроблено три маршрути для автомобільних екскурсій. Також, є послуги станцій технічного обслуговування та організовані автостоянки.
№3 "Одноденний маршрут" вздовж ріки Південний Буг, з переходами через скелі та валуни. На цьому маршруті крім отримання інформації краєзнавчого характеру туристи знайомляться з рослинним та тваринним світом степу та водно-болотних угідь. (Маршрут працює з квітня по жовтень).
№4 "Водний маршрут" пролягає мальовничою ділянкою Південного Бугу – Мигійським каньйоном. Його особливість – крутість порогів (як на гірських річках), що поєднуються з теплими течіями. Сплав відбувається на надувних плотах-рафтах, катамаранах, каяках, байдарках. На акваторії парку наявні ділянки ІІ і ІІІ категорії складності, а навесні у високу воду – ІV категорії.
Південним Бугом можа сплавлятись на каяках чи рафтах
Цей маршрут також має сезонний характер. На ньому відсутня прибережна інфраструктура, тому туристи ночують у власних наметах, готують їжу на багатті.
№ 5 "Кінний маршрут" проходить на території рекреаційної ділянки "Урочище "Громове". Цей маршрут не складний, і створений для милування пейзажами. Також тут розташована невелика унікальна ділянка чагарникового степу. За кінну екскурсію потрібно домовлятися з адміністрацією Парку, щоб коні були готові до виходу на маршрут.
Довідка: Національний природний парк "Бузький Гард" розташований на території п’яти районів Миколаївської області: Первомайському, Арбузинському, Доманівському, Вознесенському та Братському.
Парк розташований в долині річки Південний Буг від міста Первомайськ Миколаївської області до смт Олександрівка Вознесенського району, а також в долинах річки Велика Корабельна від с. Благодатне до с. Семенівка Арбузинського району (основна частина) та р. Мертвовод від с. Петропавлівка Братського району до с. Актове Вознесенського району, включаючи долину р. Арбузинка від с. Трикрати до с. Актове (відокремлена ділянка).
Джарилгач
Острів-коса Джарилгач – найбільший острів України та акваторії Чорного моря, на якому ніхто не живе. Він розкинувся у Каркінітській затоці і має площу 56 кв км. Назва острову походить з тюркської мови, і означає "обпалені дерева".
Джарилгач 2021 в "О, Море шоу": дивитися відео
Територія Джарилгача – основна база для перелітних птахів у Європі (на зимуванні їх буває понад 150 тис особин). Острів має лиманні озера (близько 200), лікувальні грязі та солоні озера, вода в яких має високий вміст йоду та брому. Біля цих озер можна побачити лагуну з лебедями, у відкритому морі дельфінів (тут зустрічається три види китоподібних: дельфін бiлобокий, чорноморська афаліна та азовка).
Парк створено 1999 року задля збереження природних та історично-культурних об’єктів північного Причорномор’я.
Маяки на острові Джарилгач
Як доїхати
Авто:
Найякісніше покриття дороги, яким можна доїхати, до Скадовська. Тривалість переїзду з Києва – близько 8-9 годин, відстань – 780 км. Дорогою можна відвідати Актовський каньйон, якому понад 4 млрд років, розташований він у загаданому вище національному парку "Бузький гард".
Автобусом:
До Скадовська регулярно курсують рейсові маршрути, розклад потрібно уточнювати на автостанціях. Вартість проїзду від 490 грн з людини. Також є приватні перевізники, які займаються організованими екскурсіями з найближчих курортів: Приморське, Залізний Порт, Лазурне, Скадовськ.
Потягом:
Найоптимальніший маршрут – потяг Київ – Херсон, вартість квитка від 250 грн (залізничне сполучення розвинене гарно, тому добратися сюди просто з усіх куточків України).
Від Херсонського залізничного вокзалу до Скадовська курсують приватні комфортабельні автобуси. Дорога займе 1,5 год, середня вартість на людину від 110 грн.
Прогулянковий катер:
На сам острів Джарилгач (НПП "Джарилгацький") можна дістатися лише через акваторію затоки, морським приватним транспортом із набережної Скадовська. Дорога займає приблизно півгодини, вартість квитка для дорослого від 30 грн. Власного транспорту на острові немає. Оренда катеру на годину, із зупинками для купання, від 500 грн.
На Джарилгач зі Скадовська курсує катер
Проживання:
Проживання безпосередньо на острові лише в наметах (як організовані кемпінги, так і одиночні намети).
Маршрути:
"Із Заходу на Схід" – екстремальний, піший + прогулянковий катер, триденний маршрут, довжиною 44 км. Сезонність використання маршруту – травень-вересень.
Маршрут починається зі східної частини узбережжя або причалів селища Лазурне. Переїзд на баркасі або перехід на острів Джарилгач. Продовжується маршрут з елементами екстремального туризму слідами античного героя Ахілла, так званий "Ахіллів біг", що мав свій початок від святилища на західній частині Тендрівської коси і є продовженням вузької коси острова Джарилгач аж до маяків на сході.
Зупинка 1. Початок Ахіллесового бігу
Подорож проходить маршрутом екологічної стежки "Слідом за Ахіллом", що пов’язана з давніми легендами про утворення острова. Туристи мають змогу познайомитись з флорою та фауною прилеглого моря: великим різноманіттям риб, крабів, молюсків, водоростей тощо.
Зупинка 2. Скит монаха Марка
На зупинці можна попити води, розмістити намети для ночівлі, перепочити та відвідати невелику споруду під дахом, з написаними масляними фарбами образами святих на зовнішніх стінах. Тут живе монах Марк, який називає свою оселю Монастирем Христового Воскресіння. Наступного ранку після сніданку подорож продовжується уздовж південної частини острова у напрямку до заповідної зони парку.
Зупинка 3. Заповідна
Тут туристи дізнаються про ботанічний заказник державного значення "Джарилгацький" площею 300 га, який був створений у 1974 році для збереження у природному стані золотобородника цикадового – рідкісної рослини, здатної закріпляти сипучі піски. Заказник входить до складу заповідної зони Парку та охороняється. Також тут охороняються такі рідкісні рослини, як: ковила дніпровська, меч-трава болотяна, зозулинці, що мають такий же високий природоохоронний статус.
Серед плазунів зустрічається гадюка степова та велика кількість ящірок. В заростях маслинок та тамариксу, в гущавині, ховаються від палючого сонця муфлони, олені та лані європейські.
Територія парку "Джарилгацький" охороняється
Зупинка 4. Маяки
Маяки Джарилгача: маршрут одноденний, кількасезонний, довжина – 45 км.
Маяки Джарилгача побудовано за проектом Ейфеля у 1902 році, на сьогодні – історична пам'ятка. Це остання екскурсійна точка на острові Джарилгач, тут можна одночасно покупатися у відкритому морі та водах Джарилгацької затоки.
Дорогою від Маяків до Скадовська катери супроводжують зграйки дельфінів в природних умовах. Тут є пересувні кафе і можна влаштувати романтичну вечерю, спостерігати за дикими тваринами чи рибалити (за окрему плату). Екскурсійні групи супроводжують працівники Національного природного парку "Джарилгацький".
Маяк "Джарилгацький"
Сафарі Джарилгач: одноденний, кількасезонний, рекреаційно-пізнавальний маршрут, довжина маршруту – 43 км.
Максимальна кількість відвідувачів на маршруті – 1 група в день (15-25 осіб). Маршрут розрахований на людей дорослого віку та різного рівня підготовки. Вимоги до режиму перебування на маршруті: перед виходом на маршрут проводиться інструктаж туристів.
Маршрут пролягає вздовж заповідної території Парку і починається з відвідування екопарку ПП Норченко, що розташований за 2 км від Скадовська по трасі Т-22-13. Потім група автотранспортом добирається на причал №380 на міському пляжі Скадовська.
Прогулянковим катером туристів привозять на територію Парку. По прибутті на косу Глибоку відпочивальники пообідають у місцевій кафешці, меню якої, складають переважно морепродукти. Тут є облаштований пляж, організовані тематичні заходи та конкурси. За окрему плату можна порибалити з причалу чи човна.
Є певні застереження:
-
На острові суворі кліматичні умови – постійний сухий вітер зі сходу, напівпустельна рослинність та клімат.
-
Практично відсутня деревна рослинність, тому нема де сховатись від спеки чи шукати дрова.
-
Є лише три джерела питної води: біля бази відпочинку, біля лісництва та біля маяка.
-
На острові живе популяція каракуртів – один зі смертельно небезпечних павуків, що водяться в Україні.
На острові Джарилгач практично нема дерев
Азово-Сиваський національний природний парк
Азово-Сиваський національний природний заповідник розташований в Азовському морі, між Херсонською та Запорізькою областями. Парк створений у 1993 році на острові Бирючий, за ним також закріплена частина острова Куюк-Тук.
Що цікаво, Бирючий – не зовсім острів, це вузька коса, яка з’єднана з материком і стає островом під час припливів.
Тут жили скіфи – зараз про це нагадують кілька курганів і кам’яних статуй. За радянських часів тут було два рибальські поселення, які затопило море. З 1960 року острів був закритим для екскурсій, оскільки спочатку тут була дача Микити Хрущова, потім резиденція одного з президентів.
На найвищій точці острова розташоване поселення, де проживають 12 працівників заповідника. Вони ведуть своє господарство, розводять тварин і самі випікають хліб. Під островом, на глибині понад 100 метрів є підземне прісне озеро, тому на поверхні б’є кілька джерел мінеральної води.
Як доїхати?
Важливо! В сам заповідник, без відповідних дозволів, ви не заїдете – дорогу перегороджують кілька кордонів.
-
Прогулянковим катером з Генічeська (Херсонська область). Це близько 18 км по Утлюцькому лиману.
-
Автомобілем із Кирилівки (Запорізька область) приблизно 20 км. Дорога розбита. Всі машини шикуються в колону і слідують за автомобілем гіда. Щоб потрапити на екскурсію потрібно на авто дістатись до кордону "Ворота". Початок екскурсії щодня о 18:00 годині, без вихідних. Ворота в заповідник відкривають о 17:40 і впускають автомобілі в порядку черги.
-
Маршруткою від Кирилівки до Степка, а далі залишиться 10 км, які пройти пішки, або зловити попутку до бази "Золотий Берег", розташованої на кордоні з природним парком.
Проживання:
-
Намет на березі моря.
-
Бази відпочинку "Золотий берег" і "Любава", тут є свій магазин, бар, медпункт та інше. Вартість відпочинку в сезон стартує від 700–800 грн за двомісний номер.
-
Готелі зі своєю територією. Вартість в сезон 1500–2000 грн.
Острів Бирючий - як доїхати
Маршрути:
-
Вечірні вилазки до місцевих озер – приблизно годину-півтори пішої прогулянки, щоб побачити тварин на водопої. Влітку щовечора пропонують автомобільні екскурсії углиб острова тривалістю 1,5 години. Можна спеціально почекати їх біля водойм, наприклад, біля кордону "Перебійня". Тварин на острові дійсно багато, і вони практично не звертають уваги на людей!
-
Острів Бирючий: довжина маршруту – 18 км, тривалість автоекскурсії – 2 год. Екскурсії в заповіднику платні (70 грн – за дорослого, 40 грн – за дитину). Дітей до 4-х років впускають безкоштовно.
-
Морський: довжина – 18 км водного шляху. Маршрут організовано для тих, хто відпочиває на Арабатській стрілці або в Генічeську. Початок екскурсій о 9 ранку з Генічeського порту і відбувається по Утлюкському лиману. Потім – сафарі по острову з оглядом диких тварин і пам'яток, купання на диких пляжах і повернення на катері в Генічeський порт.
Тривалість такої екскурсії – 3 год. -
Маяк Бирючий – історична пам'ятка з 1896 року. Маяк був потрібен для безпеки кораблів, які прямували в Генічeський порт. У той час через Генічeськ морем доставлялися сіль і антрацит. Спочатку маяк був дерев'яний, потім цегляний. Внутрішнє оздоблення вежі виконано з дуба, на сходах встановлено ковані залізні перила. Висота маяка становила 24,7 м, а світлооптичне обладнання забезпечувало видимість до 8,3 миль.
У Другу світову війну німці підірвали маяк. Через деяки час на місці підірваного побудували дерев'яний маяк висотою 28 метрів, який 10 років ночами вказував шлях для кораблів. І тільки в 1957 році на місці дерев'яного звели сучасний маяк у вигляді восьмигранної вежі 30 метрів у висоту, яка світить на приблизно 15 миль (28 км).
Всі маяки на острові Бірючий обслуговувалися декількома поколіннями однієї і тієї ж сім'ї. Нині маяк під опікою третього покоління сімейної династії.
Сучасний вигляд маяка на острові Бирючий
-
Озеро Сиваш – українське "мертве", а точніше — "гниле море". Це затока Азовського моря, що розділена на одинадцять мілких водойм. Загальна його площа — приблизно 2500 км кв. Сиваш відмежований від Азовського моря Арабатською стрілкою. Разом з нею та Перекопським перешийком він утворює межу між Кримським півостровом та материком.
Вода непридатна для живих організмів через надмірну солоність. В ній живуть лише деякі види бактерій, водоростей і безхребетних, і тільки в окремих східних частинах озера живуть певні види риб. Зате тут чимало птахів — понад 100 видів: пеліканів, бакланів тощо. Багато з них занесені до Червоної книги України.
Cиваські грязі корисні для шкіри, суглобів та зняття стресу. Саме тут займалися добуванням солі, і сьогодні тут розташовані соледобувні заводи. Тут також можна знайти рожеву сіль, що багата каротинами — їх містять водорості, що ростуть в озерах.
