Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Про це повідомляє Euronews.
Голова МЕА Фатіх Біроль заявив, що запасів авіаційного пального у Європи «залишилося приблизно на шість тижнів». За його словами, якщо ситуація не зміниться, наслідки будуть цілком відчутними: «Якщо Ормузька протока не буде знову відкрита, то в Європі ми скоро почуємо новини про те, що деякі рейси з міста А до міста Б можуть бути скасовані через нестачу авіаційного пального».
Запаси пального розподілені нерівномірно. Австрія, Болгарія та Польща поки що мають великі резерви. Натомість Велика Британія, Ісландія та Нідерланди перебувають у найгіршому становищі. Франція — десь посередині.
Аналітики також попереджають, що удар по авіації буде нерівномірним. Економіст банку ING Ріко Луман пояснив: «Невеликі аеропорти, розташовані всередині країни, виявляться у гіршому становищі, ніж основні хаби».
Міжнародна рада аеропортів Європи вже направила до Європейської комісії офіційного листа з попередженням: дефіцит авіапального може розпочатися на початку травня, якщо танкери не відновлять рух через Ормузьку протоку.
Нідерландська KLM вже відреагувала на ситуацію: авіакомпанія скорочує 160 рейсів до та з амстердамського Схіпхолу наступного місяця — це близько 1% усіх її європейських маршрутів.
Біроль наголосив, що проблема виходить далеко за межі авіації: «Наразі ситуація у протоці критична, і це матиме серйозні наслідки для світової економіки. І що довше це триватиме, то гірше буде для економічного зростання та інфляції в усьому світі».
Наслідками блокади стануть підвищення цін на бензин, газ та електроенергію. Першими постраждають країни, що розвиваються — бідні держави Азії, Африки та Латинської Америки. Як додав голова МЕА: «Потім це дійде до Європи та Америки».
Біроль також виступив проти запровадженої Тегераном плати із суден за прохід через протоку. На його думку, перетворення цього правила на постійне створить небезпечний прецедент, який може бути застосований до інших стратегічних водних шляхів у світі.
