Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Від ранкових прогулянок порожніми вулицями до заходу сонця на мосту Луїша І — детальний звіт про подорож другим за величиною містом Португалії.
Текст написано на основі відео з ютуб-каналу Євгенії Порвіної.
Перші враження: розруха замість романтики
Порту — місто, яке не розкриває своїх карт одразу. У день приїзду воно може здатися розчаруванням, особливо якщо очікуєш на романтичну португальську казку. Центральна частина міста зустрічає туристів масштабним будівництвом, загальною недоглянутістю, а подекуди — справжньою розрухою.
Але варто пам'ятати: Порту — це не місто для поспішних висновків. Воно потребує часу, щоб розкритися.
Вокзал Сан-Бенту — один із найкрасивіших у світі
Справжнім відкриттям стає залізнична станція Сан-Бенту, яка вважається одним із найкрасивіших вокзалів світу. Стіни прикрашені традиційними португальськими плитками азулежу — понад 20 тисяч керамічних виробів розповідають історію Португалії через художні сюжети.
Станція розташована в історичному центрі міста з пішою доступністю до багатьох знакових місць. Тут курсують переважно приміські поїзди та електрички, а значна частина відвідувачів — туристи, які приходять помилуватися унікальним оздобленням.
Каплиця Душ та традиція азулежу
Неокласична церква початку XV століття — одна з найпомітніших будівель Порту. Її фасад прикрашений сценами з Біблії, створеними з понад 16 тисяч декоративних плиток азулежу.
Азулежу — це не лише декоративний елемент португальської архітектури. Такі плитки виконували практичну функцію: регулювали температуру в будівлях і запобігали їх перегріву. В Порту кахлем азулежу оздоблені стіни, підлоги, стелі багатьох будівель, а деякі панно є важливими культурними джерелами історії країни.
Азулеж в Порту
Район Ларго да Пена Вендоза — оаза спокою
Серед хаосу центральних вулиць є місця справжньої краси. Маленький район Ларго да Пена Вендоза з вузенькими вуличками та кольоровими фасадами — справжня знахідка для тих, хто шукає автентичну атмосферу.
«Тихо, спокійно, майже немає людей», — описує цю локацію блогерка.
Саме такі куточки допомагають зрозуміти справжній характер Порту.
Українська кухня в португальському місті
Несподівано, але факт: в Порту живе багато українців, як і в усій Португалії. Тому знайти українське кафе не складно. І хоча комусь може здатися дивним їхати в країну кулінарного різноманіття, щоб замовити борщ, для когось це стає приємним нагадуванням про дім.
Головний собор Порту, побудований у готичному стилі, вражає своїм внутрішнім двором. На різних панно в стилі азулежу зображені сцени зі Старого Заповіту. Це обов'язкове місце для відвідування, яке допомагає зрозуміти унікальний характер міста.
Франчезінью — португальський фастфуд
Традиційний португальський сендвіч франчезінью складається з хліба, шинки, різних видів ковбаси, м'яса та сиру, щедро залитих гарячим томатно-пивним соусом. Думки про цю страву радикально розділяються: хтось вважає її неїстівною, а для когось приїхати в Порту і не спробувати франчезінью — як не побувати в місті взагалі.
«Нагадує бургер з тоненьким хлібом у підливці. Мені навіть сподобалось», — підсумовує дегустацію блогерка.
Прогулянка набережною річки Дору розкриває ще одну характерну рису Порту — всюди сушиться білизна. Це пов'язано з вологим кліматом, тісними старими будівлями та бажанням заощадити на електроенергії. Але глобально це вже стало традицією, яка додає місту особливого колориту.
Міст Луїша І — символ міста
Найвизначніша пам'ятка Порту — міст Луїша І, спроектований учнем Гюстава Ейфеля. Схожість з Ейфелевою вежею не випадкова. Це центр туризму в місті, особливо на заході сонця.
Міст має дві секції: нижню для автомобілів і верхню для пішоходів та швидкісних трамваїв. З верхньої секції відкривається найкращий вид на все місто — звідси особливо добре видно, наскільки Порту яскравий та різнокольоровий.
Міст Луїша І
Міст сполучає Порту з Віла-Нова-де-Гая — другим за величиною містом Португалії, де розташовані відомі винні погреби з портвейном.
Парк обіцяє гарні краєвиди, а велика кількість птахів стає приємним сюрпризом. У садах Кришталевого палацу прямо під ногами гуляють павичі, фазани, качки та півники. Це ідеальне місце для тих, хто любить тишу природи.
Висновки: Порту потребує часу
«Порту мені все ж таки сподобався, особливо після другого дня, коли я більше побачила, більше спробувала. Можливо, не так сподобався, як Лісабон, але якщо ви приїхали подорожувати Португалією, відвідати Порту — обов'язково», — підсумовує свої враження мандрівниця.
Місто поєднує в собі благородство та простоту. З одного боку, до нього хочеться звертатися на «ви», з іншого — воно дуже просте, і за цією простотою можна не побачити всю велич та історію.
Порту — це розмова з благородним та досвідченим інтелектуалом, але при цьому сидячи і лузгаючи насіння десь на сходинках вокзалу. І саме ця суперечність робить його особливим.
