Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Розповідаємо про унікальну природу Литви та досвід українців, які знайшли тут новий дім. Відео опубліковано на каналі Воада Радчука.
Кіркляй та вежа у формі місяця
Подорож починається з найпівнічнішого куточка країни — селища Кіркляй, що за 10 кілометрів від кордону з Латвією. Тут, серед карстових озер, височіє незвичайна оглядова вежа у формі місяця заввишки близько 30 метрів.
З вежі Кіркляй відкривається панорама на карстові озера, які через особливий рельєф мають різну глибину, а їхній рівень постійно змінюється.
Гора хрестів — символ опору
Неподалік міста Шауляй розташоване місце, яке вражає своєю символікою — Гора хрестів. Традиція встановлення хрестів тут сягає середньовіччя — спочатку як протест проти хрестоносців, пізніше проти російських царів. Навіть за радянських часів хрести продовжували з'являтися вночі як символ непокореності.
Гора хрестів
Серед тисяч хрестів можна побачити українську символіку: жовто-блакитні стрічки, тризуби, вишиванки. Частину привезли українці особисто, інші надіслали як знак солідарності.
Прогулянка між верхівками дерев в Анікщай
Посеред лісу біля міста Анікщай розташована унікальна дерев'яна стежка, що проходить на висоті до 21 метра. Це не просто вежа, а 300-метровий маршрут, який дозволяє прогулятися буквально між верхівками дерев.
Анікщай
Звукове супроводження тут неймовірне — шум листя, спів птахів, усі звуки лісу чути набагато чіткіше, ніж з землі. Стежка плавно піднімається вгору до оглядової вежі, звідки відкривається приголомшливий вид на річку Швянтойі, навколишні ліси та схили.
Це місце створено за принципом мінімального втручання в природу — можна відчути ліс, не порушуючи його екосистему.
Куршська коса — де зустрічаються ліс, море та пустеля
Щоб дістатися до Куршської коси — унікальної природної території на березі Балтійського моря — потрібно подолати 350 кілометрів від Вільнюса та скористатися водною переправою.
Коса простягається на 52 кілометри вздовж литовського узбережжя до кордону з Росією. Тут є все — від лісів до справжніх піщаних дюн.
Куршська коса
Ніда — найбільше містечко коси з населенням менше 2500 осіб. Тут є затишні вулички, яскраві рибальські будиночки, місцеві кафе з традиційними стравами та неймовірні краєвиди.
Цікаво, що, незважаючи на близькість до російського кордону, тут майже не чути російської мови — на відміну від Вільнюса.
Ніда
Головна природна пам'ятка коси — дюна Парнідіс, одна з найвищих піщаних дюн Європи (52 метри). З її вершини відкривається панорама на Курську затоку з одного боку та Балтійське море з іншого.
Дюни рухаються зі швидкістю до 5 метрів на рік, тому встановлено спеціальні споруди для утримання піску. Неподалік стоїть знаменитий сонячний годинник.
Близькість російського кордону додає негативних відчуттів — з дюни добре видно територію агресора, що створює дисонанс з природною красою.
Сірі дюни — найзагадковіше місце Литви. Колись тут були села, але піски їх поглинули. Сьогодні це марсіанський пейзаж з мертвими деревами, що стирчать із піску. Тут найкраще відчувається атмосфера справжньої пустелі.
Вільнюс — зелена столиця Європи
Вільнюс — найбільше місто Балтії (понад 600 тисяч осіб), але на велику європейську столицю не схожий. У 2025 році отримав титул зеленої столиці Європи. Це одне з небагатьох міст світу, де повітряні кулі літають над центром.
Найсучасніший район місцеві називають «Шанхай» — тут поєднуються історичні будиночки та скляні хмарочоси. Весняною атракцією є тераса Швидбанку з сакурами, які цвітуть лише кілька тижнів.
Вільнюс
За 30 хвилин на потязі від Вільнюса можна дістатися до Тракая — одного з наймальовничіших міст Литви. Воно відоме середньовічним замком, що стоїть посеред озера Гальве.
Замок побудували в XIV столітті, у XX столітті повністю відреставрували. Тут проживають караїми — одна з найменших етнічних громад Литви. Вони привезли сюди кібінай (пиріжок з м'ясом), що став символом міста.
Ужупіс — стара частина Вільнюса, справжня «республіка» з власним прапором та конституцією. Конституція висить на вулиці кількома мовами із фразами: «Кожен має право бути щасливим». Це місце творчих людей з галереями та майстернями.
Паупіс — колишня індустріальна зона, що стала модним районом. Тут житлові лофти, арт-галереї, кав'ярні створюють унікальну атмосферу. Район органічно поєднує старі споруди та сучасну архітектуру.
Ставлення до українців переважно позитивне. По місту розвішано українські прапори, литовці підтримують українські акції. «Коли кажу, що з України, питають про стан справ, як батьки», — розповідає Злата.
Литва руйнує стереотипи про «сірих» литовців. Країна займає 17-те місце у світі за екологічною чистотою, має розвинену інфраструктуру для відпочинку та дбайливе ставлення до природи.
