Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Популярні блогери Макс Узол та Оля Манько вирішили розвідати таємниці цього мальовничого регіону. Їхня експедиція обіцяла стати справжнім відкриттям — і не розчарувала.
Подорож у прикордонний край
Популярні українські блогери Макс Узол та Оля Манько вирушили досліджувати один з найменш відомих куточків України — Чернівецьку Бесарабію. Це північна частина історичного регіону, яка межує з Молдовою та Румунією.
«Це край із приголомшливою природою, з традиціями, які тут зберігаються і передаються з покоління в покоління», — розповідає Макс Узол.
Всі інші повинні мати відсрочку або бронювання, а також подати заявку на сайті ДПСУ.
Галицький монастир — життя на краю скелі
Першою зупінкою став Скельний Галицький Святомиколаївський монастир. Він розташований на висоті 120 метрів над Дністровським водосховищем. Монастир вражає своєю унікальністю — келії висічені прямо в природних вапнякових печерах.
Історія цього місця сягає глибини віків. Ще у І столітті до нашої ери тут було язичницьке капище. Монахи прийшли в ці печери в ІІІ-VІІ століттях. У XVIII столітті монастир зруйнували турки, а в 1970-х не залишив живого місця землетрус. Чернецтво повернулося сюди у 1999 році.
Шишкові горби — дно стародавнього моря
Наступною локацією стали Шишкові горби біля села Нагоряни. Ці химерні двадцятиметрові скельні утворення — залишки бар'єрного рифу сарматського моря, яке вирувало тут мільйони років тому.
З цього оглядового майданчика відкривається захоплююча панорама на Дністровський каньйон. На вершині однієї зі скель стоїть капличка Святого Георгія прямо на краю прірви.
Водоспад Гупало — таємничий грот
У селі Бабин блогери знайшли водоспад Гупало. Вода спадає з вапнякової скелі дрібними краплями, нагадуючи літній дощ. Сам грот вкритий мохом і нагадує казкову печеру.
«Наче з казки його перенесли сюди. Який рельєф, яка текстура», — захоплюється Макс.
Через пересихання річки Бабиенка водоспад поступово втрачає свою повноводність і може зникнути з часом.
Гора Веприк — найкрасивіший оглядовий
Найбільше вражень залишила гора Веприк біля села Коморів. Це 200-метровий мис, що врізається в Бакотську затоку. Краєвид звідси вважається одним з найкрасивіших на Дністровському каньйоні.
«Цей оглядовий однозначно потрапляє у мій топ найкрасивіших локацій Дністровського каньйону», — зізнається Макс Узел.
Проте за красою ховається трагічна історія. Бакотська затока утворилася після затоплення десятків сіл у 1970-80-х роках для будівництва ГЕС. Людей змушували власноруч руйнувати свої домівки.
Озеро Джело — українські «Мальдіви»
У селі Іспас блогери відвідали озеро джерельного походження з кришталево чистою блакитною водою. Температура води тримається на рівні 5 градусів цілий рік.
«Очі не вірять у те, що бачать. Здається, що хтось навмисне налив блакитну фарбу у воду», — описує Оля Манько.
Місцеві називають це місце «іспаськими Мальдівами», хоча блогери закликають позбутися таких порівнянь і цінувати українську природу.
Сонькині вівці — сімейна ферма
У селі Грушівці мандрівники познайомилися з родиною, яка вже 30 років займається вівчарством. Соня з чоловіком та синами доглядають отару з 250 овець та виробляють домашній сир будз.
Кілограм солодкого буддзу коштує 200 гривень, а 10-кілограмова головка — 2000 гривень.
Автентична кухня — борщ з цукрового буряку
У Комарівському будинку народної творчості пані Світлана навчила блогерів готувати традиційний комарівський борщ. Його особливість — використання білого цукрового буряка замість червоного.
«Раніше червоного буряка неможливо було десь взяти насіння і посадити його. То відповідно садили білий цукровий буряк», — пояснює майстриня.
Борщ виходить солодкуватим та подається з боханцями — печеними в печі булочками, щедро політими часничком з олією.
Підземні штольні та Хотинська фортеця
Під селом Коморів ховаються кількасотрічні штольні, де добували вапняк. Ці підземні лабіринти вражають своєю архітектурою, але є небезпечними через постійні обвали.
Завершальним акордом подорожі стала Хотинська фортеця — одна з наймогутніших оборонних споруд Східної Європи. Тут зберігся колодязь глибиною 62 метри та діє музей з експозицією про славетну Хотинську битву 1621 року.
Чернівецька Бесарабія вразила блогерів своєю автентичністю та збереженими традиціями. Це край, де природа залишається непідробною, а люди надзвичайно гостинні.
«Кожен наш вибір має значення, бо навіть маленькі дії можуть призвести до великих результатів», — підсумовує Макс Узол, нагадуючи про важливість підтримки армії навіть під час подорожей.
