Кременчуцьке водосховище — це найбільше українське водосховище, яке часто називають Черкаським морем. Блогер Костя Трясця вже кілька років досліджує його та ділиться унікальними відкриттями.

«Це не просто велика калюжа. Це багато маленьких калюж, особливо зимою», — жартує Костя на початку своєї подорожі.

За площею водосховище втричі більше за Київ. Тут зосереджено 27% усіх водних ресурсів України. Під водою — старі поселення, яким тисячі років.

Припливи та відливи по-українськи

Каскад водосховищ — один з наймасштабніших рукотворних проектів нашої країни. Його створили для економіки, але також для демонстрації могутності Радянського Союзу.

Систему скидання води регулює спеціальний документ. Воду скидають на початку вересня, поступово до середини листопада. А наповнюють водосховище з 1 березня — за 10-15 днів.

Місцевий тренд — будувати нові будинки майже у воді. «Жити в Черкасах — це коли ти купив квартиру з видом на море, а потім море вирішило зазирнути до тебе в гості», — розповідає блогер.

Черкаська Венеція, що не відбулася

Мало хто знає, але Черкаси колись планували перетворити на місто, крутіше за Дубай. Ще у 1980-х тут проектували «Черкаську Венецію» — два масиви з багатоповерхівками та спортивно-розважальні комплекси на штучних островах.

Земснаряди намивали цілий район — острів Чаїний, острови Хвилерізи біля Річпорту та Дамби. Планували навіть збудувати «Черкаси-2» — туристичне місто посеред Дніпра.

Серфери — останні герої Дніпра

Зараз на Дніпрі майже зникло судноплавство. Але місцеві серфери не здаються. Саме вони надихнули Костю на створення цього відео.

«Я бачив як спортсмени падали, ламали спорядження за кілька тисяч євро, ризикували життям через невидимі підводні сюрпризи — залишки фундаментів, каміння, пеньки, металеві каркаси», — ділиться блогер.

Для безпеки серферів Костя створив власні карти та засоби навігації. Він бере безкоштовні супутникові знімки, обробляє їх у програмі для картографії, додає позначки небезпечних зон.

Зимові пригоди на Черкаському морі

Зимою Дніпро перетворюється на гігантський лабіринт. Мілини стають хвилерізами, з'являються мікрозони та канали. За словами Кості, тут можна «розганятись на дошці більше 100 км/год».

Є навіть крижаний серфінг — коли Дніпро вкривається кригою.

«Хто б міг подумати, але навчитися серфінгу на кризі значно простіше, ніж на воді», — розповідає блогер

У лютому 2025 року в Кременчуцькому водосховищі з'явився найбільший в історії Черкаського моря айсберг. Його площа склала 22 000 га — як три Черкаси.

Машина часу на картах

Порівнюючи сучасні супутникові знімки зі старими картами, можна зробити цікаві відкриття. На знімку 1972 року ще немає цілого району міста — Митниці. Його пізніше намили з піску.

А на карті 1848 року на місці сучасного мікрорайону була річка Митниця, яку потім стерли з лиця землі. Назва залишилась до нашого часу.

Майбутнє Черкаського моря

Сьогодні судноплавство на Дніпрі заборонене. Глобальних планів розвитку немає. «Місцевий генплан Черкас з реконструкцією набережної більше нагадує план клумби у порівнянні з планами, які були до незалежності», — іронізує Костя.

Останньою надією на відродження Черкаського моря блогер вважає серферів: «Якщо ми розкрутимо цей спорт, залучимо туристів, організуємо змагання світового рівня, я думаю, Черкаське море точно оживе».

Відпочинок на воді в Україні: плануємо ідеальну відпустку в цікавих місцях
Хочу стати серфером. Можна навчитися десь під Одесою?
Переплив Дніпро, тепер готується до моря. Український плавець ставить рекорди з найдовших запливів