Михайло Романішин — майстер спорту з плавання, тренер і рекордсмен. Він уже переплив найдовшу українську річку уздовж, а тепер планує переплисти море. Такими довгими запливами він хоче привернути увагу до екологічних проблем водойм і популяризувати водний спорт.
За освітою Михайло — викладач математики, кандидат фізико-математичних наук. Проте любов до плавання привела до іншої професії — тренерства. Михайло розробив авторську методику навчання плаванню і хоче втілити свою дитячу мрію — зробити плавання доступним і популярним.
Щоб підготуватися до запливу Дніпром, Михайло регулярно тренувався та аналізував досвід людей, які вже плавали на схожі дистанції. А ще — тих спортсменів, які займаються марафонським бігом й тріатлоном. У них схоже навантаження під час підготовки — по 8 годин щодня.
«Протягом чотирьох років я готувався самостійно, сформував свою авторську методику, тобто вся робота, яка стосується плавання і функціоналу — мої напрацювання», — каже Михайло.
Заплив Дніпром стартував на початку серпня і закінчився на початку вересня.
Разом із ним дистанцію додала команда: тренер підтримував з човна, а друзі їхали берегом на машині та шукали місце для ночівлі.
«Я щодня їм казав, що 80% результату — це їхня заслуга. Вони дбали про все: щоб я поїв, поспав, відпочив, готували їжу, шукали місце для ночівлі, нагадували навіть про те, щоб я випив чаю», — згадує спортсмен.
Майже тисяча-кілометровий заплив Михайла Романішина став рекордним в Україні у категорії запливів у відкритій воді
Тоді про заплив багато розповідали по телевізору, тож Михайла дорогою зустрічали люди, які впізнавали його з телесюжетів. Часом навіть запрошували в гості, пригощали кавунами, ловили для команди рибу, а одна жінка навіть написала гімн запливу. Попри те, що це було фізично важко, Михайло каже, що дуже допомагало налаштуватися на хороший лад.
«Найбільше допомагали думки про родину, про успішний фініш. Наче не ти, а невідома сила несе вперед, і течія, і хвилі зникали, і небо розсіювалося — якесь диво. Коли думаєш про щось погане, то стає зле, пульс і серцебиття частішає і весь організм починає закисати», — пояснює Михайло.
Щоб переплисти море, Михайло проводитиме у воді по 8 годин на день
Заплив Чорним морем стартує 29 червня 2020. Прогнозують, що плистимуть близько місяця від Стамбулу до Одеси. Період визначали з досвіду — друзі, які постійно ходять зі Стамбулу в Україну кажуть, що в серпні там дуже штормить, натомість в червні спокійно. Михайло планує пропливати по 8 годин щодня — по 4 години зранку і ввечері, з перервою на обід. Заплив супроводжуватиме яхта з необхідним спорядженням, провізією і командою — вона слугуватиме і місцем для ночівлі, і швидким прихистком на випадок різкої зміни погоди.
До запливу морем Михайло готується не лише фізично. Потрібно знайти яхту, яка супроводжуватиме Михайла, і де він, власне, ночуватиме. На березі вдасться заночувати лише кілька разів, коли маршрут проходитиме через миси. Також запасаються гідрокостюмами для теплої та холодної погоди, оскільки температура в морі дуже нестабільна.
За таким масштабним проєктом — команда. Тренер, який навчив Михайла плавати, друзі, колеги, партнери — вони забезпечують технічну, логістичну й організаційну складову.
Є багато факторів, на які треба зважати при підготовці до морського запливу: якщо буде шторм, то яхта ховатиметься в гавань, і є ризик не встигнути до дати фінішу. Щоб усе максимально оптимізувати і передбачити затримки, плавець з командою залучають досвідчених моряків — вони контролюватимуть процес з борту.
«Я хочу підвищити власну швидкість і натренувати витривалість. Планую перепливати щонайменше по 20 кілометрів в день», — каже Михайло.
«Розумію, що я не найшвидший в Україні і не найвитриваліший, але багатьом просто не вистачає рішучості, бо насправді 20 кілометрів у морській воді — не проблема для сотень плавців України. Я прокидаюся і бачу в голові цю двадцятку», — каже спортсмен.
Мета — привернути увагу до екологічних проблем
Головна мета проєкту — привернути увагу до екологічних проблем українських водойм, зокрема річок.
«Проблема Дніпра несе в собі загрозу всьому Чорному морю. Тому хочемо, щоб країни, які омиває Чорне море, звернули увагу на те, що у них теж є річки, вони теж брудні і теж впадають до Чорного моря, а потім і далі. У море потрапляють найрадіоактивніші та найтоксичніші відходи, і це матиме незворотні наслідки», — пояснює спортсмен.
«Навчити мільйон дітей плавати»
Ще одна ідея — своїм прикладом надихнути інших зайнятися спортом. Зокрема, дітей.
«Американський олімпійський чемпіон Майкл Фелпс на одній конференції казав, що якщо ми мільйон дітей навчимо плавати, то з них 100 тисяч будуть спортсменами, з них 10 тисяч розрядниками, сотня — спортсменами міжнародного класу і один Майкл Фелпс. А ми хочемо зробити гарну справу з самого початку — щонайменше навчити мільйон дітей плавати», — каже Михайло.
Чоловік каже, щоб зробити плавання доступнішим, треба щонайперше відновити та відкрити старі басейни, які зараз стоять порожніми. А мріє він побудувати найбільший у Європі спортивний водний центр.
У мріях — переплисти Тихий океан
Власний приклад, як і планував Михайло, працює. Знайомий бігун, почувши про плани на море, сказав, що пробіжить відстань від Одеси до Києва — і справді, знайшов партнерів і за десять днів фінішував. Є люди, які почали з менших, але важливих, кроків.
«Знайома писала: відкриваю стрічку фб зранку, а там Міша. Думаю, я тут снідаю чим попало, а він там нагріб уже 10 кілометрів. Пішла і я на тренування», — згадує Михайло.
Плавцям, які вже пробували себе у великій воді, Михайло запропонував проплисти разом в рамках запливу по Чорному морю 50 кілометрів. Зараз він чекає відповіді від британця та нідерландця і потроху думає про ще більшу воду — Тихий океан.
«13 тисяч кілометрів десь мене потрошку манять. Розумію, що там уже були невдалі спроби — човни псувались, ламались, вся експедиція згорталась і відпливала додому. Але хто зна, можливо першим, кому вдалось подолати Тихий океан, буде українець», — каже Михайло.
Рекордсменом у плаванні у відкритий воді є британець Росс Эджлі. Він проплив навколо Великобританії. Шлях зайняв 155 днів.