Експерти проєкту "Культурна спадщина України під час війни: посилення голосів українських експертів" зосереджені на досліджені стану історичних пам'яток на окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та Автономної Республіки Крим.
Не можна "унормовувати зло"
Наразі фахівці верифікували знищення і пошкодження понад 800 об’єктів археологічної спадщини: курганів, поселень, ґрунтових могильників, що репрезентують українську історію від кам’яної доби до раннього модерного часу.
Денис ЯшнийФото: Кримський інститут стратегічних досліджень
“Здавалося б, скільки можна говорити про руйнування культурної спадщини, та коли ми говоримо про це як про щось звичайне, систематичне і буденне – ми унормовуємо зло, тому маємо про це говорити, маємо нагадувати, що немає неважливих об'єктів культурної спадщини, немає неважливих пам'яток історії, вони всі важливі, і знищення будь-якої – це стирання пласта історії окремого регіону й країни в цілому”, – говорить голова моніторингової групи Кримського інституту стратегічних досліджень Денис Яшний.
У Херсонській області фахівці Кримського інституту стратегічних досліджень верифікували руйнування понад 140 об’єктів культурної спадщини (з них 55 – у межах поточного проєкту). Це стосується як окупованих територій, так і районів уздовж Дніпра, де російська армія веде активні обстріли.
Пам`ятки Херсонщини під вогнемФото: Кримський інститут стратегічних досліджень
Що наробили наші північні сусіди із пам'ятками Херсонщини
Олександр Симоненко, як монітор стану пам’яток по Херсонській області надав фотопідтвердження злочинів росіян проти культурної спадщини України на пізньоскіфських городищах Горностаївки та Любимівки, у Херсонському обласному краєзнавчому музеї, Херсонському художньому музеї, Бериславському районному музеї, Скадовському краєзнавчому музеї, Генічеському краєзнавчому музеї; показав, як росіяни знищують меморіали Голодомору та використовують музейні установи як базу для пропаганди російської ідеології.
Олександр СимоненкоФото: Кримський інститут стратегічних досліджень
"Наш фокус уваги не розширився — його, на жаль, нам розширили. І з всіх почуттів людини, яка виросла в Херсонській області, я почав там працювати 50 років тому, — в мене тільки злість і залишилася з приводу того, що відбувається. Те, що наробили наші північні сусіди із пам'ятками Херсонщини, не піддається ніяким розумним оцінкам. Скоріше більш емоційним. Бо Херсонська область — це центр південної степової зони України, і вона насичена археологічними пам'ятками практично всіх епох", – зазначив Олександр Симоненко.
Кургани ХерсонщиниФото: Кримський інститут стратегічних досліджень
Науковець підкреслює, біда в тому, що військові дії зараз точаться там, де знаходяться старовинні херсонські кургани — це могили скотарів всіх епох. Моніторинг руйнувань археологічних пам'яток продемонстрував, що майже всі насипи курганів пошкоджені, позаяк російські окупанти облаштували на них бойові позиції.
руйнування курганівФото: Кримський інститут стратегічних досліджень
“Це одне з найцікавіших місць півдня, з якого хотіли створити археологічний заповідник — це долина курганів в Скадовському районі. Насипи всіх курганів на мапах так або інакше понівечені, як не бліндажами, так окопами. Це руйнації всіх поховань. Ми не можемо сказати зараз напевно про рівень збитків, ми зможемо оцінити їх, коли виженемо окупантів і приїдемо туди”, – говорить провідний науковий співробітник інституту археології НАН України.
пам`ятники Низового ДніпраФото: Кримський інститут стратегічних досліджень
Не вдається потрапити на звільнені території правобережної Херсонщини
Пізньоскіфські пам'ятки Низового Дніпра на Херсонщині також поруйновані росіянами. Це скіфські пам'ятки від другого століття до нової ери до третього століття нової ери. Вони розташовані по обидва береги Дніпра.
Городища до і після окупаціїФото: Кримський інститут стратегічних досліджень
“Це городища, оточені валами, ровами, відомі тримогильники. Але нам досі не вдається потрапити на звільнені території й правобережної Херсонщини. По-перше, туди не пускають військові, по-друге, вони всі під постійним вогнем ворога. Це просто небезпечно, тому й не пускають”.
Городище ЛьвовеФото: Кримський інститут стратегічних досліджень
Науковець каже, зважаючи на те, що пізньоскіфські городища й могильники розташовані на березі Каховського водосховища, вони безумовно потерпають від ракетно-артилерійського обстрілу з лівого берега.
“У нас є зв'язок з херсонцями, і нам повідомляють, коли туди є прильоти. Плюс на окупованих територіях росіяни свідомо проводять політику знищення пам'яток культурної спадщини, аби стерти історичну пам'ять українського народу”, – говорить Олександр Симоненко.
Пограбування музеївФото: Кримський інститут стратегічних досліджень
Він підкреслює, що вже третій рік відбувається пограбування музеїв, позаяк саме на Херсонщині найбільше фіксується випадків привласнення музейних цінностей та їх використання на окупованих територіях у російській пропаганді. За цей період росіяни викрали 785 об'єктів культурної спадщини – від артефактів Херсонського краєзнавчого музею до Художнього музею Херсонщини.
Окупований Скадовський музей Фото: Кримський інститут стратегічних досліджень
Операція зі стирання пам'яті
Місто Скадовськ Херсонської області було окуповане в перші дні повномасштабної війни й наразі колабораційна влада активно використовує місцеві музеї для просування ідей “руского міра”. Олександр Симоненко говорить, що на фото вище окупанти привезли в скадовський музей експонати Кабардино-Балкарії.
“Вони б'ють навіть не по нашій пам'яті, а по наступному поколінню. В рамках своєї операції зі стирання пам'яті вони цинічно використовують музеї на окупованих територіях. В чому їм, на жаль, часто допомагають і місцеві колаборанти”, – говорить науковець.
Численні об’єкти археології були зруйновані саме через обстріли. На пам’ятку національного значення Кам’янську Січ, одну з трьох незатоплених козацьких січей, де були можливі археологічні дослідження, росіяни скинули авіабомби.
Кам`янська СічФото: wownature.in.ua
“Кам'янська Січ є унікальною історико-археологічною пам'яткою запорозького козацтва, оскільки тут збереглись усі три основні складові її частини: Кіш, до складу якого входили курені, скарбниці, січова площа. Передмістя з виробничими майстернями, житловими будинками, шинками. Козацький цвинтар, на якому збереглася могила видатного кошового Кості Гордієнка, з насипаним на ній курганом. У центрі січі розташовувалася площа для січової ради, з обох її боків — курені-напівземлянки, господарські будови, склади зброї. Історія появи та функціонування Кам'янської Січі має безпосереднє відношення до подій національно-визвольної боротьби української патріотичної еліти під проводом гетьмана Івана Мазепи”.
Науковці відзначають, що росіяни цілеспрямовано використовують політику “культурного стирання” у знищенні пам’ятників жертвам Голодомору в Олешках, Новомиколаівці, Новій Каховці.
Зруйнований пам’ятний знак жертвам голодоморуФото: Кримський інститут стратегічних досліджень
Як приклад, пам’ятний знак жертвам голодомору на території храму Архістратига Михаїла. м. Олешки Херсонської обл. У листопаді 2023 року пам’ятку знищила окупаційна влада.
Окрім того, саме на Херсонщині історичні пам`ятки постраждали значно сильніше ніж в інших регіонах через паводок, який стався після підриву російськими окупантами греблі Каховської ГЕС.