Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Financial Times створила візуальну історію "Як Україна зламала російську хватку в Чорному морі", яку ми скорочено переповідаємо.
Російські кораблі відступають
Морський успіх України дозволив відновити експортні поставки Чорним морем. За останні місяці десятки мільйонів тонн вантажів пройшли через порти Одеси та інших ключових гаваней, повернувши обсяги торгівлі на довоєнний рівень. Морська торгівля є основою економіки України, тому збільшення експорту через новостворений чорноморський коридор надає країні вкрай необхідну фінансову підтримку у веденні війни.
Ракети й морські дрони мали великий вплив на флот Путіна. Їхня комбінована загроза змусила більшу частину кораблів РФ відступити до нових укріплених портів на східному краю Чорного моря, далеко від українського узбережжя. Це показало, що Київ все ще здатен активно й агресивно діяти на морі. Побоювання за свої власні торгові судна також могли стримувати Росію від ракетних ударів по українському комерційному судноплавству.
І Росія, і Україна зацікавлені мати безпечний для торгівлі регіон Чорного моря, адже експорт зерна є життєво важливим джерелом доходів. Водночас, Україна продемонструвала, що здатна боляче вдарити по російській судноплавній індустрії за допомогою безпілотників. Схоже, обидві сторони розуміють, що у разі загострення ситуації програють всі.
Хоча втрата морських активів не компенсує просування Росії на полі бою, але звільнення частини акваторії Чорного моря від її контролю є "величезною перемогою для України", вважає аналітик Семюель Бендетт. Росія, маючи один з найбільших флотів світу, відступила під натиском, по суті, торгових човнів, які набагато простіші за типові російські військові кораблі.
Інновації у війні
Супутникові знімки вказують, що флот РФ зараз базується переважно у портах на сході Чорного та Азовського морів, багато з яких нещодавно додатково укріплені. Наприклад, Севастополь до війни мав мінімальний захист, а зараз там з'явилися шари сіток і плавучих бар'єрів після щонайменше дев'яти ракетних та безпілотних атак. Інші порти, як Феодосія, Керч чи Новоросійськ, також посилили оборону.
Супутникові зображення порту Севастополя, зроблені перед повномасштабним вторгненням Москви, показують мінімальний захист, що захищає головну військово-морську базу Росії.
Зображення, зроблені в квітні, показують шари сіток і плаваючих бар'єрів , які тепер додано. Севастополь зазнав щонайменше дев'яти ракетних і безпілотних ударів з початку війни.
Ключову роль у позбавленні Москви контролю над Чорним морем відіграли морські дрони, вперше застосовані в жовтні 2022 року при ударі по кораблях у Севастополі. Ці безпілотні надводні апарати доволі прості за мірками сучасної війни — невеликі, безекіпажні, начинені вибухівкою, керовані операторами через супутникові канали зв'язку. Часто атакуючи зграями з різних напрямків, дрони намагаються мінімізувати власні втрати й максимізувати завдані ушкодження.
Свою роль зіграли й крилаті ракети. Зокрема, українські "Нептуни" у квітні 2022 потопили флагман Чорноморського флоту — ракетний крейсер "Москва". Франко-британські Storm Shadow і Scalp також використовувалися в атаках. Загалом, за даними ВМС України, з 80 кораблів, які Росія мала в Чорному морі до вторгнення, 27 були пошкоджені або знищені, включно з великими десантними й ракетними катерами, підводним човном та патрульним судном.
Гнучкість без бюрократії
Успіхи України з морськими дронами, попри їхню простоту, розповідають ширшу історію про інновації у війні, зазначає Даніель Фіотт з Брюссельської школи управління. Якщо на Заході звикли до думки, що інновації народжуються в лабораторіях і потім приходять у військову сферу, то українці повернули нас до більш традиційного розуміння, коли технології безпосередньо застосовуються для перемоги. Яскравий приклад — дрон Magura V5, розроблений українською воєнною розвідкою. Він майже не випромінює тепло, що ускладнює його виявлення тепловізорами.
Досягнення України базуються на її гнучкості й здатності швидко рухатися в порівнянні з забюрократизованими традиційними флотами. Тим часом як Україна вже має шосте чи сьоме покоління безпілотників. Все це стало можливим завдяки використанню комерційних технологій у військових цілях, зокрема супутників Starlink для керування дронами. Ще 20 років тому війни велися виключно військовими системами, а зараз комерційні технології не просто допомагають, а є ключовими компонентами найпередовіших операцій.
Новаторська страхова угода
Відхід Росії з Чорного моря — лише один з факторів нещодавнього сплеску морської торгівлі. Інший — новаторська страхова угода, яка повернула впевненість судноплавному сектору. Глобальні страховики погодилися надавати доступне покриття для суден, що везуть українське зерно та іншу критично важливу агропродукцію. У березні угоду розширили на всі невійськові вантажі. Зниження страхових ставок з 4% до 0,4% від вартості судна стало "величезною вигодою" для України. Ризики діляться між страховиками й Києвом. Ймовірно, це безпрецедентний випадок, коли країна, що воює, інвестує у страхування морських перевезень.
З початку вторгнення Одеса і сусідні порти стали основними для українського морського експорту, оскільки східні гавані опинилися поблизу чи за лінією фронту. Трафік суттєво впав у перші місяці війни, але відновився з початком дії "Чорноморської зернової ініціативи" у липні 2022. Коли Росія вийшла з угоди рік потому, рух майже зупинився, але зараз повернувся до пікових показників, збігшись з набуттям чинності страхової угоди в листопаді. Судна тепер йдуть іншим маршрутом, притискаючись до українського узбережжя і вимикаючи транспондери до входу в румунські територіальні води.
Новий експортний коридор розвіяв побоювання, що крах зернової угоди загрожуватиме глобальній продовольчій безпеці. Україна — найбільший постачальник соняшникової олії й вагомий гравець на ринку зернових. До війни вона забезпечувала понад 40% експортних доходів коштом агропродукції, 90% якої йшло через чорноморські порти.
Хоча Росія досі загрожує морському трафіку, завдаючи періодичних ракетних ударів, за останні пів року через новий торговий коридор Україна змогла відправити понад 40 млн тонн вантажів — більше, ніж за весь рік дії зернової угоди. Успіхи у протистоянні з російським флотом і зменшення атак на портову інфраструктуру повернули впевненість міжнародній судноплавній спільноті.
Це також дало західним партнерам підстави вірити, що Україна все ще може перемогти у війні. Вона демонструє, що навіть в умовах нестачі озброєнь і підтримки здатна робити речі, які ставлять її попереду цілого світу в розвитку і застосуванню новітніх технологій та реально впливати на Росію.
