Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Цікавими подробицями з історії Нововоронцовки поділився очільник її адміністрації та краєзнавець Андрій Селецький в інтерв'ю Новинам Приазов'я.
Що було на цій території до російського графа?
Вже понад 200 років селище Нововоронцовка має назву на честь графа Воронцова, що купив ці землі в іншого російського чиновника.
Однак історія цього краю на півночі Херсонщини почалася задовго до опанування її Росією. Адже в безпосередній близькості до сучасного селища козаки раз за разом засновували свої січі: Базавлуцьку, Чортомлицьку та Підпільницьку.
Що цікаво, на одній із російських мап кінця 18 століття на території Нововоронцовки зафіксоване (імовірно, козацьке) поселення із назвою Терновка. А вже за кілька років вона стане Миколаївкою – за іменем Ніколая Архарова, чиновника Катерини II, що першим отримав території поблизу січей у власність.
А вже згодом поліціянт Катерини продав село барону Карлу-Густаву фон Сталю (1761–1816). А вже після його смерті, в 1821 році це село купив граф Воронцов, який назвав його Нововоронцовкою тому, що вже мав одне село у Воронезькій губернії, назване на честь свого роду Воронцовкою.
Як імперський власник розбудовував село й про що свідчать археологічні знахідки?
Після 1821 року село вже не змінювало своїх власників, і граф російської імперії почав інвестувати в його розбудову. Зокрема, на його кошти було закладено великий парк та водопровід, а також чотири рази на рік проводили ярмарки.
Але цим історія села не вичерпується. Після руйнування Каховської дамби селище перестало бути прибережним до ріки Дніпро й повернулося до свого звичного стану. Тепер на території, що була вкрита водою, Селецький знаходить чимало пам'яток із попередніх епох.
«Це наскільки прекрасний шанс побачити законсервовану історію на території, на яку з 1957 року не ступала нога людини. Тоді ще не було металодетекторів та великої кількості сміття. Така історія законсервувалася на всьому Великому Лузі в тому числі на затоплених населених пунктах
Коли трапилась Каховська трагедія я почав фотографувати і збирати артефакти, що лежали прямо переді мною. (...) Водосховище не внесло ніяких змін в структуру вулиць, в фундаменти й навіть у археологічні пам'ятки, які були затоплені.
Ми навіть локалізували могильник [епохи] пізньої бронзи, який тепер просто лежить на поверхні; ми локалізували пізньоскіфське поселення із багатою керамікою із наконечниками які лежать просто вимиті в глині. Ця застигла історія є унікальною для України», – захоплено розповідає Селецький.
Тепер очільник Нововоронцовської РВА хоче провести реновацію місцевого краєзнавчого музею, в експозиції якого посутніх змін не відбувалося з 1960-х років. Також чиновник каже, що село, безперечно, потрібно перейменовувати в межах закону про деколонізацію, однак поки що громада лише обмірковує нову назву.
