Facebook
Messenger
Pocket
Twitter
Тихе рибацьке село Станіслав на березі Дніпро-Бузького лиману відомо хіба що мальовничими скелями, куди до 24 лютого 2022 року полюбляли їздити туристи. С першого дня вторгнення російські війська рвались по дорозі повз лиману до Миколаєва. Бої тут не вщухали 8 місяців. Значні руїни навколо. Велике село Олександрівка поряд – взагалі знищено.
Саме в Станіславській громаді у вересні 2023 року активісти разом із місцевою владою за підтримки ПРООН вперше реалізували один з найсвіжіших проєктів благодійного фонду «Об'єднання» – забезпечили повноцінну роботу місцевого поліцейського та встановили систему відеоспостереження.
Громада забезпечила приміщення та ремонт, а міжнародна організація – меблі й техніку робочого кабінету та кімнати відпочинку, а також відеокамери. На деокупованих територіях, зокрема в Станіславі, багато закинутих приміщень та майна, на яке можуть зазіхнути мародери.
Спецслужби РФ зламали двері квартири в Херсоні
Після визволення правобережжя Херсонщини звідти виїхало понад 45 тисяч людей, в громадах виник навіть не дефіцит, а кадровий вакуум. Виконавців будь-яких суспільно-важливих послуг по селах і райцентрах не залишилось. Тут й знадобився досвід та широка мережа контактів громадського активіста Юрія Антощука.
Його ім’я давно було відоме поміж громадського сектору Херсонщини. Я познайомився з ним десять років тому, ще на початку російської агресії, коли разом працювали над цифровізацією регіону. Антощук з колегами активно залучали нові технології та проєкти для осучаснення та відкритості життя людей: «Цифрове перетворення Херсонської області» за підтримки компанії Google Україна, «Форуми відкритих даних», «Відкритий бюджет навчальних закладів», «Школа гіперлокальних ком'юніті медіа».
А в березні 2022 року Юрко з родиною опинився в пастці ворожої окупації рідного Херсону. Відомий своєю громадянською позицією, відкритий антикорупціонер, який багато років «заважав» директорам шкіл на свій розсуд витрачати гроші батьківських фондів, був у зоні ризику з першої хвилини повномасштабного вторгнення.
Юрій Антощук
Антощук допомагав землякам підтримувати зв’язок із банками, координував допомогу місцевих фермерів літнім громадянам, регулярно переїжджав з квартири на квартиру і навчав як «шифруватися» від ворога:
«Було зрозуміло, що Росія блокує не лише українські новинні сайти й сервіси, але і звичайні VPN-сервери. Ми навчали людей як захистити свою приватність, готували інструкції й відеоінструкції щодо шифрування та месенджерів. Врешті решт ми орендували сервери й розгорнули на них власний та безкоштовний VPN», - розказує Юрій.
В чергу на виїзд активіст встав тільки за пару місяців, коли спецслужби РФ зламали двері до його колишньої квартири – цей штурм транслювався онлайн. На новому місці у центральній Україні Юрій Антощук продовжував гуртувати колег з громадського сектору та розробляв нові проєкти залучення міжнародної гуманітарної допомоги.
Система очищення води, відеоспостереження, освітні проєкти
У 2023 році фонд здебільшого працював над посиленням громадської безпеки, а влітку після підриву дамби Каховської ГЕС за підтримки USAID встановив мобільну систему очищення води у Херсоні. Вона очищує по 4,5 кубометри за годину води й наразі забезпечує питною водою Шуменський мікрорайон міста.
Станція очистки води
В грудні 2023 року фонд допоміг встановити пожежні гідранти у Білозерській громаді Херсонщини. Команда ПРООН закупила обладнання на суму понад 300 тисяч гривень, а реалізацію взяли на себе ГО «Білозерський центр регіонального розвитку», БФ «Магія добра» і місцеве КП «Водограй». Весь час реалізації проєкту містечко знаходиться під обстрілами російської артилерії.
Амуніція для рятувальників
«Тепер можна без проблем набрати воду в пожежні машини, отже скоротити час на заправку спецтранспорту та ліквідацію пожеж, – говорить представник комунального підприємства Зорє Ганієва, головний спеціаліст з муніципальних ініціатив та інвестицій Чорнобаївської сільської ради. – Юрій розповів нам, як отримати нові знання. Майже всі співробітники записались на різні навчальні курси, чи онлайн, чи виїжджаючи у більше небезпечні регіони. Мені особисто дуже допоміг тренінг з організації стратегічних комунікацій громади, який організував благодійний фонд».
Дихальний апарат
Також в грудні 2023 року у Чорнобаївській громаді встановили систему відеоспостереження для правоохоронців. Програма розвитку ООН придбала шість камер, які було встановлено коштами місцевого бюджету. Місцеві підрозділи ДСНС отримали необхідне фінансування для захисту і забезпечення швидкого подолання наслідків надзвичайних ситуацій. У Чорнобаївці, Благодатному та Киселівці планують встановити пожежні гідранти.
Гідранти для Чорнобаївки
Люди на звільнених територіях чекають безпеку
На початку 2024 року благодійний фонд підсумував свої розробки та протоколи в «Універсальних рекомендаціях щодо плану дій та пріоритетних напрямків відновлення життєдіяльності населених пунктів після деокупації». Документ був розроблений разом із представниками трьох деокупованих громад Херсонщини, Станіславської, Білозерської та Чорнобаївської. В його основу поклали результати глибинних інтерв’ю з місцевими мешканцями та посадовцями громад. Антощук наполягає, що цей досвід можна застосовувати у будь-якій частині країни. Зокрема після деокупації Криму.
Пресконференція
Громадські активісти давно вже долучаються до розв'язання нагальних проблем громад. Але саме під час війни внесок таких як Юрій - критично важливий.
На недавньому київському заході «Вікно Відновлення» команда БФ розповіла майбутнім партнерам про процес відбудови Херсонщини, про налагодження координації та взаємодію із різними стейкхолдерами задля відновлення соціальних зв’язків і довіри.
З Ігорем Дударом, начальником Чорнобаївської сільської військової адміністрації
«Ми декілька разів збирались на робочі наради, іноді в онлайні. Вчились разом комунікувати про проблеми й шукати їх оптимальні рішення. Дуже допоміг досвід залученого експерта Миколи Гоманюка, кандидата соціологічних наук, доцента кафедри географії та екології Херсонського державного університету. Люди що пережили окупацію мають від влади та суспільства отримати нормальний, наскільки це зараз можливо сервіс. І перш за все безпеку – найважливіше, чого чекають люди на звільнених територіях», – розповів Юрій Антощук.
